Основні битви
Дарданелльська операція. У лютому 1915 р. англійські й французькі воєнні кораблі почали обстріли турецьких оборонних споруд у районі Дарданелл. Дарданелльська операція була здійснена на прохання Росії для нанесення відволікаючого удару по Туреччині, що послабило би натиск на росіян, які вели боротьбу з турками на Кавказі. З перервами, спричиненими зокрема несприятливою погодою, ця операція тривала впродовж двох місяців. Обраною ціллю стала протока Дарданелли протяжністю близько 40 миль і завширшки віл 1 до 4 милі», яка з'єднувала Егейське море з Мармуровим.
Рано-вранці 25 квітня 1915 р. війська союзників висадились у двох пунктах на Галліпольському півострові. Долаючи колючий дріт і сильний кулеметний вогонь, обидва наступаючі угруповання захопили плацдарм. Однак турки контролювали висоти, у результаті чого англійські, австралійські та новозеландські війська не змогли просунутись вперед. Врешті, як і на Західному фронті, тут запанувало затишшя.
Наступ на півдні також виявився безуспішним. Англійський уряд вирішив вивести війська. Цим і завершилась у січні 1916 р. Дарданелльська операція. Протоки так і не були захоплені союзниками.
Іпрська битва. Німецьке командування не зупинялось перед застосуванням варварських засобів ведення війни. Ще під час другої Іпрської битви між німецькими і французькими військами на території Бельгії весною 1915 р. німецьке командування вперше віддало наказ про застосування отруйного газу - хлору. Отруйний газ був використаний на дільниці фронту завширшки 6 км. Вітер поніс гази до французьких окопів, де і виявилась їхня отруйна дія. Численна кількість солдат загинула одразу: обличчя людей почорніли; блюючи кров'ю, вони вмирали в страшних муках. Проте бажаного практичного успіху досягнуто не було. У липні 1917 р. на Іпрській дільниці фронту німці знову застосували хімічну зброю- газ іприт, який отримав свою назву від річки Іпр.
Верденська битва. Під час Верденської операції, розпочатої 21 лютого 1916 р., німецьке командування не досяпю поставлених завдань, незважаючи на величезні зусилля і втрати. Французи зуміли утримати фронт, а здійснена російським командуванням у березні Нароцька операція примусила німецьке командування припинити у березні атаки.Не принесли німцям успіху нові спроби оволодіти Верденом у квітні й травні. Потім, у зв'язку з масштабними операціями російського Південно-Західного фронту та аигло-французьких військ на р. Соммі, німці під Верденом перейшли до оборони, а в жовтні-грудні французькі війська перейшли в наступ і майже відновили становище, яке було до початку бойових дій.
Битва на річці Соммі. Наступ англо-французьких військ на р. Соммі, що розпочався 1 липня 1916р., незважаючи на кількісну перевагу в живій силі (в три рази) англійців і французів, розвивався дуже повільно, тому що німецьке командування остигало підвозити підкріплення. 15 вересня англійці вперше застосували нові бойові машини- танки, які викликали в німецьких солдат страх і паніку. Битва на р. Соммі засвідчила про перехід від використання живої сили до застосування техніки, що спричинило величезні людські жертви. У кінці листопада бої припинились. За п'ять місяців боїв англійці і французи на фронті в 35 км просунулись всього на 10 км вглиб, втративши при цьому майже 900 тис. чол. Втрати німецьких військ становили 538 тис.
Брусиловський прорив. Успішніше для Антанти складалась ситуація на Східному фронті. У розпалі боїв під Верденом французьке командування знову звернулось до Росії за допомогою. В червні 1916 р. 8-а російська армія під командуванням генерала О. Каледіна просунулась у район Луцька, що сприймалось австрійцями як розвідувальна операція. На подив росіян, австрійська лінія оборони розвалилась. І генерал О. Брусилов, який здійснював загальне командування південним сектором фронту, в той же час посилив наступ, увівши до бою ще 3 армії. Невдовзі австрійці почали в паніці тікати. За 3 дні росіяни захопили 200 тис. полонених. Війська генерала Брусилова прорвали австрійський фронт на лінії Луцьк - Чернівці. Російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковину, поставивши Австро-Угорщину на межу воєнного розгрому. І хоча на серпень 1916 р. наступ вичерпав себе, прорив військ під командуванням Брусилова зупинив активність австрійців на Італійському фронті і багато в чому полегшив становище англо-французьких військ під Верденом і на р. Соммі.
Ютландська битва. Ютландська битва між англійськими і німецькими флотами ЗІ травня - 1 червня 1916 р. призвела до великих втрат з обох боків, але в стратегічному плані вона мало що змінила. Англія зберегла перевагу на морі, а блокада Німеччини продовжувалась. Німеччині довелось знову повернутись до підводної війни. Проте її ефективність ставала все меншою, особливо після вступу у війну Сполучених Штатів.