8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура збагатилася новими елементами. Найважливішим серед них стала писемність, поширення якої в східнослов'янському світі передувало офіційному введенню на Русі християнства. Археологічні джерела дають можливість віднести час оволодіння неупорядкованим письмом до IX ст. На початку X ст. болгарський письменник Чорноризець Храбр у своєму творі "Про письмена" зробив першу спробу встановити етапи виникнення і розвитку словянської писемності. Він стверджує, що коли слов'яни були язичниками, вони не мали книг, а для лічби та ворожінь користувалися чертами і резами (тобто зарубками та різними позначками). Після прийняття християнства, окрім свого письма, вони почали користуватися латинськими і грецькими літерами .Писемність у дохристиянські часи була поширена у зовнішньополітичній, економічній і торгівельній сферах суспільного життя, а також у язичницькому культі. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі з греками 911, 944 і 970 років. Так, договір 911 р. вказує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а одна із статей договору 944 р. вимагала, щоб посли або купці, які прибували з Русі до Царгорода, мали при собі не золоті і срібні печатки, як практикувалося раніше, а спеціальні грамоти, підписані князем. В ряду доказів раннього існування писемності на Русі може бути і знахідка в одному з гньоздовських курганів корчаги другої чверті X ст. з написом "гороухща" або "гороушна". На думку дослідників, напис засвідчував вміст посудини - гірчиці або гірчичного масла .Після введення візантійського православ'я, яке стало "культурою" ново-навернених, на Русі остаточно утверджується кирилична система письма. Нового письма потребувала держава і церква. Це письмо називалось "кирилиця", воно прийшло на Русь разом із писцями і богослужебними книгами із Болгарії. Поступово кириличне письмо витіснило стару писемність. Кирилицею написані всі відомі нам твори XI і наступних століть: "Остромирове Євангеліє", "Ізборники" 1073 і 1076 рр., "Слово про закон і благодать", "Мстиславове Євангеліє", "Повість минулих літ" та ін.Пам'ятки давньоруського письма можна побачити на різних предметах та виробах - пряслицях, горщиках, корчагах, голосниках, ливарних формочках та інших предметах домашнього вжитку. Вони свідчать, що писемність була поширена серед простого люду.Важливими писемними пам'ятками є знайдені у Новгороді, Зве-нигороді та інших містах, берестяні грамоти - переписка городян про господарські справи. У X - XII ст. писемність переростає в освіту. Розвиток освіти у Київській Русі грунтувався на власних національних традиціях і використанні античного та болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання. Християнство, основою якого була писана книга, сприяло поширенню початків писемності та грамотності. Після церковної реформи Володимира Великого, виникла потреба у навчанні та вихованні освічених людей. Вони потрібні були не тільки для впровадження нового християнського культу, але і для функціонування органів державного управління, розвитку торгівлі, укладання договорів, діловодства, написання різних князівських грамот, оподаткування населення тощо.Шкільна освіта за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого стає частиною загальнодержавної і церковної політики Київської Русі. Утворилися три типи шкіл: палацова школа підвищеного типу (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя), школа "книжного вчення" (для підготовки священників) та світська (приватна) школа домашнього навчання, переважно для купецького і ремісничого населення.У школах вивчали основи письма, читання, арифметику, спів, музику. Вищу освіту визначали богословсько-філософські дисципліни: богослов'я, філософія, риторика, граматика, співи.Особливого значення у вищих школах надавалося вивченню іноземних мов. На першому місці була грецька мова, якою написані канонічні книги православної релігії, і якою, у ті часи, часто велися церковні відправи. Через те, володіння грецькою мовою було вкрай необхідне для вищих ієрархів церкви. Друге місце за значенням посідала латинська (варязька) мова. На зміст навчання вплинули традиції візантійсько-болгарської церковної освіти. Спершу використовувалися віршовані азбуковники, завезені з Болгарії. Пізніше, на основі болгарських, укладалися власні оригінальні азбуковники. Найпоширенішою навчальною книгою був Псалтир. Укладалися "Парамійники" (літургійно-учительні збірники (на біблійні тексти, вибрані із Старого Завіту), апракосні Євангелія (добірки євангельських текстів, розміщених у порядку церковнослужебних читань).Важливою пам'яткою ран-ньохристянської писемності є Апостол, який містить Діяння й Послання апостолів.
Також були поширені підручники, перекладені з грецької мови. Це - "Фізіолог" (популярна зоологія), "Шестиднев" (про створення світу), "Християнська топографія" Козьми Індикоплова, у якій містяться численні матеріали космографічного, археологічного, географічного та історичного характеру.Освітнім центром у Києві був собор Святої Софії. Тут складено літописний звід 1037 року, написано і виголошено "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона, складались основи першого збірника законів Київської Русі, що називається "Руська Правда", створено "Ізборник" Святослава 1076 року, написано у 1056- 1057 рр. відоме "Остромирове євангеліє". Тут містилася книгозбірня Ярослава Мудрого, переписувалися книги.Освітнім і художнім центром був також і Печерський монастир, у якому знаходились художня і книгописна майстерні. У його стінах була створена визначна пам'ятка історії Київської Русі "Повість минулих літ" та ін.
Окрім Києва, центрами освіти були міста Новгород, Полоцьк, Чернігів, Галич та Володимир-Суздальський. Поява літератури у Київській Русі було важливим явищем культурного життя. її виникнення та розвиток пов'язані з соціально-економічними та культурними успіхами, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя. Природним підґрунтям її була усна народна творчість: епічні і ліричні пісні і перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини, в яких історія народу відтворена самим же народом. Усна народна творчість зберігала події багатовікової дописемної історії.В XI-XII ст. у Києві існувало три літературні осередки: в Софіївському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях. Тут перекладалися і переписувалися книги, писалися нові оригінальні твори, творилося літописання.
З прийняттям християнства з'являється красне письменство, у якому взаємодіють церковно-слов'янська і давньоруська мови, сакральний і світський писемні стилі. Література Київської Русі зазнала впливу візантійської культури, значною мірою розвивалась на принципах канонічності, що спричинило появу особливих жанрів сакральної літератури.
- 1)Українська культура як соціально-історичне явище.
- 2)Культура первісного суспільства-доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- 3)Трипільська культура.
- 4)Культура давніх кочових народів.
- 5)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму.
- 6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
- 7)Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.
- 8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- 9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
- 10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
- 11)Розвиток іконопису у X-XII ст. Київська школа.
- 12)Музична культура та народна творчість Київської Русі.
- 13)Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості.
- 14)Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- 15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- 16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
- 17)Розвиток освіти і науки в Україні у XVI-першій половині XVII ст.
- 18)Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія.
- 19)Полемічна література XVI-XVII ст.
- 20)Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні.
- 21)Архітектура і образотворче мистецтво XVI-першій половині XVII ст.
- 22)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- 23)Козацтво-захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
- 24)Києво-Могилянська академія-визначний центр освіти і науки в Україні.
- 25)Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- 26)Усна народна творчість та література у другій половині XVII-XVIII ст. Козацькі літописи.
- 27)Музична і театральна культура у другій половині XVII-XVIII ст.
- 28)Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо, класицизму.
- 29)Образотворче мистецтво у другій половині XVII-XVIII ст.
- 30)Національно-культурне відродження наприкінці XVIII-першій половині XIX ст.
- 31)Література, музика, театр у першій половині XIX ст.
- 32)Архітектура у першій половині XIX ст.
- 33)Образотворче мистецтво у першій половині XIX ст.
- 34)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- 35)Розвиток культури у Західноукраїнських землях у XIX ст. «Просвіти», нтш.
- 36)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині XIX ст.
- 37)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині XIX ст.
- 38)Театральна культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 39)Микола Лисенко-класик українського музичного мистецтва.
- 40)Музична культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 41)Українська архітектура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 42)Скульптура та живопис середини XIX-на початку XX ст.
- 43)Українська література у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 44)Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- 45)Політика українізації та її вплив на українську культуру.
- 46)Українська література у 30-х рр. XX ст.
- 47)Образотворче мистецтво. Школа українських монументалістів м. Бойчука.
- 48)Театральне мистецтво. Театр «Березіль» л. Курбаса.
- 49)Музична культура у 1920-1940-х рр.
- 50)Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. XX ст.
- 51)»Розстріляне відродження» та його наслідки для української культури.
- 52)Українська культура у Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- 53)Олександр Довженко-кінорежисер, драматург, письменник.
- 54)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- 55)Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.
- 56)Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період.
- 57)Творчість шістдесятників. «Шістдесятники» у літературі та мистецтві.
- 58)Кінематограф в Україні. С. Параджанов, ю. Іллєнко, і. Миколайчук.
- 59)Українська культура у другій половині 1960-першій половині 1980-х рр. Посилення русифікації.
- 60)»Самвидав» як феномен культури.
- 61)Живопис, скульптура, графіка у 1960-х-1980-х рр.
- 62)Ліна Костенко-класик сучасної української літератури.
- 63)Музична культура і український театр у 1960-х-1980-х рр.
- 64)Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.