9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
В Україні архітектура як вид будівельного мистецтва виникає у УП ст. до н.е. Високим рівнем відзначалася архітектура колишніх грецьких колоній на українському узбережжі Чорного моря. За призначенням архітектура поділялась на житлову, культову та оборонну. Пам'яток житлової архітектури не збереглося, але археологічні знахідки свідчать про багатий архітектурний декор будинків заможних верств населення. Археологічні дослідження та літописи дають певні уявлення про особливості міської забудови. Споруди будували із дерев'яних зрубів. В основному, це були двокамерні будинки з житловими приміщеннями, що опалювалися глинобитними пічками, та з холодними сінями - перед входом. Більшість таких будинків мали нижній господарський поверх - підкліть, що трохи заглиблювався у землю.
Князівські та боярські хороми мали два і більше поверхи. Це були ансамблі споруд із золотоверхими теремами та сінями на другому поверсі. На князівських дворах будували гридниці - великі зали для прийомів, а також - поруби (в'язниці для непокірних).
Житло ж бідних людей було однокамерним, мало каркасно-стовпову конструкцію, обмазувалося глиною і білилося. Вся житлова архітектура, як бідних, так і багатих, була дерев'яною.
З поширенням християнства у міській забудові переважає культова архітектура - будівництво храмів, що стали символом утвердження і торжества нової релігії. Давньоруські князі розуміли, що храм - це не тільки дім Божий, але і чудова можливість прикрасити і прославити свій стольний град, свою землю і свій народ.
Перші давньоруські храми були дерев'яними, і тому жодної пам'ятки не збереглося. На зміну дерев'яному будівництву у кінці X ст. прийшло кам'яне монументальне зодчество. Цьому сприяли вихід Київської Русі на міжнародну арену, вплив візантійської культури і поширення християнства.
У давньоруському храмовому будівництві панувала, так звана, хрестово-купольна конструкція, яка виникла в Малій Азії у сирійців та вірмен і стала визначати особливості константинопольської архітектурно-будівничої школи. За цією системою, прямокутне у плані приміщення, розділялося стовпами на подовжні нефи. Церква перекривалася куполами і склепіннями, що півколами завершувалися на фасадах. Перекриття над центральними частинами церкви утворювали рамена просторового хреста, звідки походить і назва конструкції. Храм мислився як символ гармонійної організації хаосу буття силою Божого слова. Тому його зовнішні пропорції мали бути бездоганними і визначати ідею гармонії з навколишнім середовищем. Краса церкви асоціювалась з її висотою, устремлінням до небес, символом яких був купол.
Кам'яні собори в Київській Русі були великою рідкістю і будувалися строго за візантійськими зразками. Візантійські майстри приїздили у Київську Русь і здійснювали тут будівництво. Культові муровані споруди будувалися за системою давньоруської мішаної кладки: чергування цегли-плінфи на вапняному цемяночному розчині з шаром дикого каменю. Інтер'єр культових споруд прикрашали мармуровими колонами, капітелями, мозаїками та фресками. Для покращення акустики робили голосники - порожнину всередині стіни, у яку закладали глечики.
Унікальним явищем у тогочасній світовій архітектурі став собор св. Софії у Києві, збудований в часи Ярослава Мудрого (1037 р). Споруджений грецькими майстрами на зразок Константинопольського собору Святої Софії, цей храм не був його простою копією. Майстрами була творчо перероблена візантійська традиція, збагачена елементами місцевої стильової неповторності. За типом це п'ятинефний, хрестово-купольний храм з хрещатим підкупольним простором та анфіладами бокових нефів. Собор увінчаний тринадцятьма банями. Окрім Києва монументальне будівництво першої половини XI ст. велося і в таких містах, як Полоцьк, Новгород, Чернігів.
У другій половині XI ст. культове будівництво поширюється у багатьох давньоруських центрах. Засновуються монастирі, у яких будуються нові кам'яні храми. Це Успенський храм Печерського монастиря (1078 р.), Михайлівський Золотоверхий храм (1108 р.), Михайлівський собор Видубицького монастиря та інші.
- 1)Українська культура як соціально-історичне явище.
- 2)Культура первісного суспільства-доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- 3)Трипільська культура.
- 4)Культура давніх кочових народів.
- 5)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму.
- 6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
- 7)Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.
- 8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- 9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
- 10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
- 11)Розвиток іконопису у X-XII ст. Київська школа.
- 12)Музична культура та народна творчість Київської Русі.
- 13)Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості.
- 14)Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- 15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- 16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
- 17)Розвиток освіти і науки в Україні у XVI-першій половині XVII ст.
- 18)Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія.
- 19)Полемічна література XVI-XVII ст.
- 20)Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні.
- 21)Архітектура і образотворче мистецтво XVI-першій половині XVII ст.
- 22)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- 23)Козацтво-захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
- 24)Києво-Могилянська академія-визначний центр освіти і науки в Україні.
- 25)Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- 26)Усна народна творчість та література у другій половині XVII-XVIII ст. Козацькі літописи.
- 27)Музична і театральна культура у другій половині XVII-XVIII ст.
- 28)Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо, класицизму.
- 29)Образотворче мистецтво у другій половині XVII-XVIII ст.
- 30)Національно-культурне відродження наприкінці XVIII-першій половині XIX ст.
- 31)Література, музика, театр у першій половині XIX ст.
- 32)Архітектура у першій половині XIX ст.
- 33)Образотворче мистецтво у першій половині XIX ст.
- 34)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- 35)Розвиток культури у Західноукраїнських землях у XIX ст. «Просвіти», нтш.
- 36)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині XIX ст.
- 37)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині XIX ст.
- 38)Театральна культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 39)Микола Лисенко-класик українського музичного мистецтва.
- 40)Музична культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 41)Українська архітектура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 42)Скульптура та живопис середини XIX-на початку XX ст.
- 43)Українська література у другій половині XIX-на початку XX ст.
- 44)Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- 45)Політика українізації та її вплив на українську культуру.
- 46)Українська література у 30-х рр. XX ст.
- 47)Образотворче мистецтво. Школа українських монументалістів м. Бойчука.
- 48)Театральне мистецтво. Театр «Березіль» л. Курбаса.
- 49)Музична культура у 1920-1940-х рр.
- 50)Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. XX ст.
- 51)»Розстріляне відродження» та його наслідки для української культури.
- 52)Українська культура у Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- 53)Олександр Довженко-кінорежисер, драматург, письменник.
- 54)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- 55)Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.
- 56)Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період.
- 57)Творчість шістдесятників. «Шістдесятники» у літературі та мистецтві.
- 58)Кінематограф в Україні. С. Параджанов, ю. Іллєнко, і. Миколайчук.
- 59)Українська культура у другій половині 1960-першій половині 1980-х рр. Посилення русифікації.
- 60)»Самвидав» як феномен культури.
- 61)Живопис, скульптура, графіка у 1960-х-1980-х рр.
- 62)Ліна Костенко-класик сучасної української літератури.
- 63)Музична культура і український театр у 1960-х-1980-х рр.
- 64)Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.