Серйозність карнавального в романі й житті ф. Рабле.
Произведение Рабле , правильно раскрытое, проливает обратный свет на тысячелетия развития народной смеховой культуры, величайшим выразителем которой в области литературы он является. Освещающее значение Рабле громадно; его роман должен стать ключом к мало изученным и почти вовсе не понятым грандиозным сокровищницам народного смехового творчества.
Задача настоящего введения – поставить проблему народной смеховой культуры средневековья и Возрождения, определить ее объем и дать предварительную характеристику ее своеобразия.
Народный смех и его формы – это, как мы уже сказали, наименее изученная область народного творчества.При всем разнообразии этих форм и проявлений – площадные празднества карнавального типа, отдельные смеховые обряды и культы, шуты и дураки, великаны, карлики и уроды, скоморохи разного рода и ранга, огромная и многообразная пародийная литература и многое другое – все они, эти формы, обладают единым стилем и являются частями и частицами единой и целостной народно-смеховой, карнавальной культуры.
Все многообразные проявления и выражения народной смеховой культуры можно по их характеру подразделить на три основных вида форм:
1. Обрядово-зрелищные формы (празднества карнавального типа, различные площадные смеховые действа и пр.);
2. Словесные смеховые (в том числе пародийные) произведения разного рода: устные и письменные, на латинском и на народных языках;
3. Различные формы и жанры фамильярно-площадной речи (ругательства, божба, клятва, народные блазоны и др.).
Все эти три вида форм, отражающие – при всей их разнородности – единый смеховой аспект мира, тесно взаимосвязаны и многообразно переплетаются друг с другом.
Дадим предварительную характеристику каждому из этих видов смеховых форм.
Серьёзность заключается в том, что он старался изобразить тогдашние обычаи
- Періодизація античної літератури і становлення її жанрової системи.
- Загальна характеристика давньогрецької літератури.
- Гомерівський епос і консолідація елінського світу.
- Загальна характеристика римської літератури.
- «Енеїда» і становлення римської літератури.
- Література середньовічної Європи. Мовна диференціація жанрів.
- Середньовічний героїчний епос як літературний феномен.
- Поезія вагантів як літературне явище. Специфіка середньовічної креативної літератури.
- Ренесансність творчості Дж. Бокаччо.
- Серйозність карнавального в романі й житті ф. Рабле.
- Шекспірівське питання в сучасному літературознавстві.
- Еволюція жанру трагедії у творчості Шекспіра.
- Своєрідність поетики шекспірівських комедій.
- Ренесансна література як культурний феномен.
- Структура античної міфології. Віки і покоління.
- Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.
- Герої та коло їх функцій.
- Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації у світовій культурі та літературі.
- Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.
- Місце Софокла в грецькій драматургії. Нарис біографії.
- Катарсис у Софоклових трагедіях. «Едіп-цар».
- Катулл і Сафо та два напрямки в європейській інтимній ліриці.
- Принцип Августа і загадка Овідія.
- Поетична систематика міфології в античній літературі.
- Місце дидактичного жанру у творчості Овідія та мистецтві його епохи.
- Жанрова належність «Метаморфоз».
- Фантастика та історичні реалії в «Пісні про Нібелунгів».
- Естетичні пріоритети автора «Пісні про Нібелунгів».
- Місце крові в художній системі твору в порівнянні з іншими зразками військово-героїчного епосу.
- Уявлення автора про ідеального героя і місце подібного персонажа у світовій літературі.
- Міська література в контексті літературного процесу Середньовіччя.
- Алегорія як художній прийом у «Романі про лиса».
- Потойбічний світ Данте серед інших потойбічних світів.