Державна скарбниця Запорозької Січі (кінець XV ст. – 1775 р.)1[ 1 ]
Джерела скарбниці | Характер доходів |
Кошові регалії i домени | Доходи від промислової експлуатації рибальських i мисливських угідь, земель, зимівників i хуторів |
Військова здобич | Військові трофеї |
Королівська субсидія, царська та гетьманська плата | Допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Pociї й Гетьманщини, до 1648 року – Польщі |
Військовий оклад | Податок на користь січової і паланкової старшини. Стягувався без імунітетів i неоподаткованого мінімуму з ycix козаків (курінних i одружених) по 1 крб. 50 коп. з душі (в другій половині XVIII ст.). Одружені козаки («гніздовики») вносили додатковий податок з сім’ї |
Мито | За перевезення товарів із сусідніх країн транзитом через запорозькі землі. За перевезення горілки бралося натурою |
Господарська десятина та медове | Стягувались у паланках від хуторів i млинів натурою, від промислів i пасік – грошима. За користування посполитими військовою землею – 10 відсотків урожаю |
Торгове | Податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку – 10 відсотків вартості товарів |
Куфовий збір | Від кожної привізної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима |
Податок з шинків | По 2,50–5,00 крб. на рік сплачували в скарб господарі, які держали шинки (корчми) у Січі, паланках i зимівниках |
Подимне | Податок з хат по селах поспільства (селянства), підданих війська, що жили в паланках |
Мостове | Плата за перевезення по Дніпру та річках у межах Запорозьких Вольностей |
Орендна плата | За крамниці та дуби (вантажні човни), що належали курінним. Витрачалася на потреби курінного товариства |
Руга, роковщина | На утримання церкви i духовенства |
Інші доходи | Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених i засуджених, судові штрафи |
Для збереження загальної військової казни у запорозьких козаків існувала так звана скарбниця – зведений особливий опис військових скарбниць i військовий табель. При січовій церкві під опікою військового суду зберігалась особлива нерухома скарбниця. Нею могли користуватися лише за спільною згодою старійшин старшина та курінні отамани.
Усі військові прибутки в Запорозькій Січі витрачалися передусім на громадські справи: купівлю бойових припасів, продовольчих товарів, на обладнання перевозів, утримання духовенства, побудову човнів, на утримання військової старшини. Частина військових прибутків осідала в окремих осіб.
В oбiгy Запорозької Січі були гроші різних країн: Туреччини, Pociї, Польщі та ін. Як свідчать літописці, у запорозьких козаків, крім червінців, були в обігу такі монети, як леви, орлянки, чвертки, півталярки, орти, тимфи, шостаки, шаги, чехи, галагани. Після Полтавської битви за розпорядженням російського царя Петра І всі ці гроші було виведено з обігу. Натомість Запорозьку Січ заполонили російські мідні й срібні монети.
- 1. Історія становлення та розвитку Державного казначейства України
- 1.1. Історичні умови започаткування казначейства
- 1.2. Державна казна за часів Київської Pyci
- 1.3. Скарбниця та фінанси в Запорозькій Січі
- Державна скарбниця Запорозької Січі (кінець XV ст. – 1775 р.)1[ 1 ]
- 1.4. Державна скарбниця часів Гетьманщини
- Статті витрат з Державної скарбниці часів Гетьманщини
- 1.5. Становлення та розвиток казначейської системи царської Росії
- 1.6. Становлення та розвиток Державного казначейства України
- Етапи створення системи Державного казначейства
- 1.7. Розвиток казначейства в закордонних країнах
- Ключові характеристики інституціонального механізму для казначейства в окремих країнах *
- Основні елементи транспарентності та підзвітності в деяких країнах*