25. Причини піднесення ремісниц. І декор-ужит в к.Р.

Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися почасти завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII впливи Заходу(Нім. Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво. Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Залізо виплавляли у горнах. Найбільше знайдено предметів для ведення сільського господарства — сокир, серпів, кіс, лопат, ножів, цвяхів, підков, кресал, пряжок, замків, ключів. Важливе місце займало виготовлення зброї, кольчуг. Згодом поширилася по Україні також умілість відливати метал. Потім розвивається й дзвонарство Дзвони перший раз в Україні згадуються 1146 . Давньоруські ремісники досягли високої майстерності в ливарній справі, центрами якої були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. Існувало три категорії ремісників — сільські, вотчинні, міські. Міські ремісники поділялися на дві групи — залежних від феодала та вільних.