45.Укр. Монументальне мистецтво 17- 18 ст.

М. м. — це архітектурні та скульптурні монументи й пам'ятники на площах і вулицях, настінні розписи в інтер'єрах громад. споруд. Образотворчо-тематичні твори М. м. втілюють і пропагують провідні соціальні й філос. ідеї часу, увічнюють пам'ять видатних діячів або значні істор. Події В Україні розрізняють пам'ятки монументального мистецтва національного та місцевого значення. Яскравою пам’яткою монументального мистецтва України є па́м'ятник Володи́миру Вели́кому — найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році. Один із символів міста.

Міські легенди :За легендою, постамент пам'ятника прикриває потужний підземний колодязь, і це начебто врятувало його від знищення в роки нацистської окупації (німці злякалися, що води залиють місто).

Згідно з іншою легендою, під постаментом заховано церковні скарби.

72 Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецькепокоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарнимсталінським режимом. 3 листопада 1937 р. у Соловецькому таборі особливого призначення ростріляли в один день 100 осіб представників української культурної еліти. Вийшовши в масі своїй з нижчих верств населення , нове покоління української еліти часто не мало можливості здобути систематичну освіту через війну, голод та необхідність заробляти насущний хліб. Але будучи скутими намагалися використати будь-яку можливість ознайомитися із світовою культурою. Головними літературними об'єднаннями були «Ланка» ( «МАРС»), «Плуг», «Молодняк», «Спілка письменників західної України». Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»). Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925–1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію. Безпосередніх жертв терору письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий та багато інших, що були знищені фізично.