Уявлення автора про ідеального героя і місце подібного персонажа у світовій літературі.
Зигфрид - идеальный герой «Песни о Нибелунгах». Королевич с Нижнего Рейна, сын нидерландского короля Зигмунда и королевы Зиглинды, победитель нибелунгов, овладевший их кладом - золотом Рейна, наделен всеми рыцарскими достоинствами. Он благороден, храбр, учтив. Долг и честь для него превыше всего. Авторы «Песни о Нибелунгах» подчеркивают его необыкновенную привлекательность и физическую мощь. Само его имя, состоящее ив двух частей (Sieg - победа, Fried - мир), - выражает национальное немецкое самосознание в пору средневековых распрей. Несмотря на свой юный возраст, он побывал во многих странах, стяжав славу отвагою и мощью. Зигфрид наделен могучей волей к жизни, крепкой верой в себя и вместе с тем он живет страстями, которые пробуждаются в нем властью туманных видений и смутных мечтаний. В образе Зигфрида сочетаются архаические черты героя мифов и сказок с манерами поведения рыцаря-феодала, честолюбивого и задиристого. Обиженный поначалу недостаточно дружеским приемом, он дерзит и грозит королю бургундов, посягая на его жизнь и трон. Вскоре смиряется, вспомнив о цели своего приезда. Характерно, что королевич беспрекословно служит королю Гунтеру, не стыдясь стать его вассалом. В этом сказывается не только желание заполучить в супруги Кримхильду, но и пафос верного служения сюзерену, неизменно присущий средневековому героическому эпосу.
- Періодизація античної літератури і становлення її жанрової системи.
- Загальна характеристика давньогрецької літератури.
- Гомерівський епос і консолідація елінського світу.
- Загальна характеристика римської літератури.
- «Енеїда» і становлення римської літератури.
- Література середньовічної Європи. Мовна диференціація жанрів.
- Середньовічний героїчний епос як літературний феномен.
- Поезія вагантів як літературне явище. Специфіка середньовічної креативної літератури.
- Ренесансність творчості Дж. Бокаччо.
- Серйозність карнавального в романі й житті ф. Рабле.
- Шекспірівське питання в сучасному літературознавстві.
- Еволюція жанру трагедії у творчості Шекспіра.
- Своєрідність поетики шекспірівських комедій.
- Ренесансна література як культурний феномен.
- Структура античної міфології. Віки і покоління.
- Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.
- Герої та коло їх функцій.
- Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації у світовій культурі та літературі.
- Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.
- Місце Софокла в грецькій драматургії. Нарис біографії.
- Катарсис у Софоклових трагедіях. «Едіп-цар».
- Катулл і Сафо та два напрямки в європейській інтимній ліриці.
- Принцип Августа і загадка Овідія.
- Поетична систематика міфології в античній літературі.
- Місце дидактичного жанру у творчості Овідія та мистецтві його епохи.
- Жанрова належність «Метаморфоз».
- Фантастика та історичні реалії в «Пісні про Нібелунгів».
- Естетичні пріоритети автора «Пісні про Нібелунгів».
- Місце крові в художній системі твору в порівнянні з іншими зразками військово-героїчного епосу.
- Уявлення автора про ідеального героя і місце подібного персонажа у світовій літературі.
- Міська література в контексті літературного процесу Середньовіччя.
- Алегорія як художній прийом у «Романі про лиса».
- Потойбічний світ Данте серед інших потойбічних світів.