9 Що є найбільш характерним для мист Київської Русі

Мистецтво що являло собою синтез художнього досвіду слов’янських племен та вікових надбань Заходу і Сходу.

Кам’яне храмобудівництво на Русі пройшло певні етапи у своєму розвитку. Зразками ранньої архітектури,є Десятинна церква в Києві (X ст.) та Спасо-Преображенськнй собор у Чернігові (1031 – 1036). З XII ст. починається новий етап. Храми та світські кам’яні будівлі стають простішими в оформленні, меншими за розмірами, але набирають більшої довершеності1 і краси. Типовим стає кубічний однокупольний храм. Візантійський вплив поступово слабне, натомість проявляються риси західноєвропейського романського стилю, особливо у зовнішньому оформленні будівель. В храмах розвивається іконопис, фресковий розпис та мозаїка. Із руських іконописців відомі нам Григорій та Аліпій. Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які часові прояви (пора року чи доби). , фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає. Книжкова мініатюра. Найдавнішими з тих, що дійшли до нас» е мініатюри в «Остромировому євангелії» (1056-1057) та «Ізборнику» князя Святослава (1073). Важливими атрибутами життя русичів були музика, пісня і танець. Мелодії звучали під час свят і в праці, на князівськихбенкетах і в походах, а також під час виконання обрядових дій та церковних богослужінь.