logo
Семинари Сіверщина

Література:

  1. Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 516 с.

  2. Верзилов А. П.М. Добровольский. Биографический очерк // Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. 1909 – 1910. – Чернигов, Типография губернского земства, 1911. – Вып. VIII. – Отд. 2. – С. 195 – 204; Окреме видання. – Чернигов: Типография губернского правления, 1911. – 12 с

  3. Верзилов А. Раскопки, произведенные на соборной площади в г.Чернигове // Черниговские губернские ведомости. – Часть неофициальная. – 1889. – № 52 – 54. – С. 3; № 81. – С. 3.

  4. Викладачі Ніжинської вищої школи. 1820 – 1920 рр. Бібліографічний покажчик.– Ніжин, 1998. – Ч. І.

  5. Вишивка козацької старшини ХVII – XVIII ст.: Каталог колекції Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського / Упорядник В. Зайченко. – К.: Родовід, 2001 – 199 с.

  6. Войцехівська І., Семергей О. Губернські вчені архівні комісії в Україні (кінець ХІХ –ХХ ст.) // Київська старовина. – 1995. – № 6. – С. 105 – 112.

  7. Державний архів Чернігівської області. Особові фонди і архівні колекції. – Чернігів, 1999. – 115 с.

  8. Державний архів Чернігівської області. Путівник. – Чернігів: Редакційно-видавничий комплекс "Деснянська правда", 2001. – 600 с.

  9. Добровольский П. Описание исторического музея Черниговской архивной комиссии. – Часть 1. – Церковные древности и предметы христианского культа. – Чернигов: Типография губернского правления, 1904. – 119 с.

  10. Заремба С. Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність. – К.: Логос, 1995. – 447 с.

  11. Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини. – Чернігів, 1998.

  12. Коваленко О. Головні етапи розвитку історичного краєзнавства на Чернігово-Сіверщині // Краєзнавство. – 2000. – № 1 – 2. – С. 39 – 45.

  13. Коваленко А. Развитие краеведения на Черниговщине в первой половине ХIX в. // Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики. – К., 1991. – С.95 – 101.

  14. Коваленко А. ХIV Всероссийский Археологический съезд и развитие исторических исследований на Черниговщине // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990. – С. 123 – 128.

  15. Коваленко О. "Руно орошенное" Дмитра Туптала як джерело з історії Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря // Чернігівький Троїцько-Іллінський монастир: історія і сучасність. – Чернігів, 1999. – С. 14 – 15.

  16. Коваленко О. Регіональна історіографія Північного Лівобережжя: витоки, еволюція, спадщина // Україна на порозі ХХІ століття: актуальні питання історії: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 11 – 16.

  17. Коваленко О. Стародавній Чернігів у регіональній історіографії другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. // Старожитності Південної Русі. – Чернігів, 1993. – С. 169 – 176;

  18. Коваленко О. Чернігів як осередок української історіографії // Інформаційний бюллетень Комітету науки і культури для зв'язків з українцями за кордоном при АН України. – 1992. – № 2. – С. 67 – 70.

  19. Ковальченко И. Методы исторического исследования. – М.: Наука, 1987. – 439 с.

  20. Колекція кириличних стародруків із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського: Каталог / Упорядники С. Половникова, І. Ситий; Відповідальний редактор О. Коваленко. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1998. – 216 с.

  21. Колесник І. Українська історіографія. ХVІІІ – початок ХХ століття. – К.: Генеза, 2000. – 256 с.

  22. Махновець Л. Українські письменники: Біо-бібліографічний словник. – Т. 1. Давня українська література (ХІ – ХVІІІ ст.). – К.: Художня література, 1960. – 979 с.

  23. Мащенко С. Українські мислителі ХVІІ – ХVІІІ століть на Чернігово-Сіверщині. Науково популярні нариси. – Чернігів: КП "Видавництво "Чернігівські обереги", 2003. – 155 с.

  24. Репресоване краєзнавство (20 – 30-ті рр.) / Авт. кол.: Бабенко Л. та інші: Редкол.: Тронько П. (голова) та інші. – К.: Рідний край, 1991.– 478 с.: 66 іл.

  25. Самойленко Г. Ніжинська вища школа (1820 – 2000 рр.). – Ніжин, 2001.

  26. Санцевич А. Методика исторического исследования. – К.: Наукова думка, 1990. – 212с.

  27. Ткаченко М. З нової історіографії Чернігівщини // Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали /Під ред. М. Грушевського. – К., 1928. – С. 488 – 500.

  28. Тронько П. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень: досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001. – 49 с.

  29. Тронько П. Історичне краєзнавство в розбудові суверенної України // Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи. – К.: Видавництво "Академія", 2003. – С. 10 – 19.

  30. Тронько П. Краєзнавчий рух в Україні: шляхи подальшого розвитку // Український історичний журнал. – 2004. – № 2. – С. 82 – 93.

  31. Щавелев С. Историк русской земли: жизнь и труды Д.Я. Самоквасова. – Курск: Издание Курского медицинского университета, 1998. – 312 с.

  32. Ясновська Л. Першопочатки вивчення давньоруських памяток Північного Лівобережжя // Україна на порозі ХХІ століття: актуальні питання історії: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 19 – 25.

  33. Ясновська Л. Археологічна діяльність Чернігівської губернської архівної комісії // Питання вітчизняної та зарубіжної історії. – Чернігів, 1991. – С. 14 – 15.

  34. Ясновська Л. З історії археологічних досліджень пам'яток давноьоруської архітектури Чернігово-Сіверської землі // 1000 років Чернігівській єпархії. – Чернігів, 1992. – С. 59 – 63.

Методичні рекомендації: при підготовці до семінарського заняття необхідно основну увагу звернути на висвітлення процесу становлення історичної регіоналістики в Україні. Схарактеризувати її сучасний стан та проблеми подальшого розвитку, а також пояснити походження термінів “місцеві дослідження”, “краєзнавство”, “мікроісторія”, “регіоналістика” та сфери їх застосування в історичній науці різних хронологічних періодів.

  1. У другому питанні слід зясувати етапи досліджень історичної спадщини Чернігово-Сіверщини, намагаючись виокремити основні закономірності та характерні риси кожного з них.

  2. При відповіді на третє питання студентам пропонується на основі дослідницьких проблем, що виникають під час вивчення індивідуальної наукової теми кожного, схарактеризувати напрямки майбутнього розвитку історичної регіоналістики.