logo
залік Історія Росії

14. Михаїл Федорович (1613 – 1645 рр.): перший із дому Романових.

Миха́йло Фе́дорович Рома́нов (*22 липня 1596 — †13(23 липня) 1645) — перший московський цар (1613—1645 рр.) з династії Романових.

Син боярина Федора Романова (з 1619 — патріарх Філарет). Обраний на престол Земським собором 21 лютого 1613 р.. За Михайла Федоровича провідну роль в управлінні державою відігравали його близькі родичі (в 1619-33 фактично правив його батько).

1618 р., після спроби польського королевича Владислава в 1617—1618 рр. захопити Москву, вклав Деулінське перемир'я, за яким до Речі Посполитої відійшла Чернігово-Сіверська земля, захоплена Московським князівством у 1503 р..

У 1632—1634 вів невдалу війну з Річчю Посполитою, в якій на стороні польських військ воювали українські козаки на чолі з гетьманом Тимошем Орендаренком (див: також Поляновський мир 1634).

Продовжував вести загарбницькі війни у Сибіру.

За часів царства Михайла Федоровича було розширено відносини з Європою, видано першу рукописну газету «Вісті-Куранти» (1621), утворено «полки нового строю» (регулярні військові полки, навчені по-європейскі та очолювані найманими європейськими офіцерами).