Основні етапи української буржуазної революції 1648-1653

1 етап (1648-1649). Формувалися рушійні сили. Ініціатори – окремі групи нереєстрових козаків, які переховувалися в Запор плавнях. В квітні приєдналися реєстрові козаки та кримські татари. Після битви на Жовтих Водах приєдналася Лівобережна Україна. Починався геноцид єврейського народу(селяни вбивали поляків і євреїв). Врятував євреїв Вишневецький який вивів їх з Лубен. В травні після битви під Корсунем до революції приєдналися селяни і городяни Київського воєводства(сюди перекинулись єврейські погроми). Єврейські погроми призвели до того що міста зачинили ворота перед козаками. Євреї захищалися, а поляки зі Львова повтікали до Кракова. Б.Х. брав гроші з євреїв для татар. Пообіцяв що все неправославне населення віддасть в полон татарам. Наприкінці першого етапу шляхта і духовенство приєдналися до революції.

2 ет. (липень-грудень 1648). Найвище піднесення революції. Всі верстви брали участь, контреволюційні табори були у стані розгрому і сумніву. Польського короля ніхто не слухав. Головне революційне гасло – покозачення. Ідеалом був не простий козак, а реєстровий козак, який веде своє господарство, веде буржуазний спосіб життя. Рушійні сили: селяни, міщани, купці пішли в козаки.

3 ет. (грудень-червень 1649). Воєнні дії ведуться тільки в Білорусії. На інших територіях крім Волині і Галичини розбудовується козацька адміністрація з поділом на сотні і полки. Зародок майбутньої Гетьманської держави. Б.Х. не розумів, що він робить. Він заявляв, що він постав проти польського короля, а діє згідно з інструкцією польського короля. Головна особливість – розбудова засад Гетьманської державності. Від революції відходять укр. Волинь і Галичина.

4 ет. (червень 1649 – листопад 1649). Похід козацького війська на Волинь. Облога Збаража, Зборівська битва, Зборівське перемир’я, наслідком якого стало що Б.Х. дозволив забрати зх. Православне населення (Поділля). Реєстр 40 тис., військо в цілому 80 тис.

5 ет. (грудень 1649 – лютий 1650). Зазнають козаки поразки від Білорусії. Завершується будівництво Гетьманської держави. Укладається таємний договір про перехід козацької україни під Турецький протекторат. Польський король довідався про договір і почав готувати нову війну проти козацької України.

6 ет. (лютий 1651 – грудень 1651). Похід Б.Х. на Волинь, поразка під Берестечком, похід поляків на Білу Церкву, похід литовців на Київ і Чернігів. Б.Х. був у повній кризі.

7 ет. (грудень 1651 – жовтень 1653). Видатні військові перемоги під Батогом. Поразка в Молдові. Повернення козаків проти політики війни.

8 ет. (жовтень 1653 – квітень 1654). Московсько-земський собор (жовтень 1653), Рос. посольство Батуріна в Україні, присяга козаків, шляхти,міщанства на вірність Московському цареві, Переяславська рада, Березневі статті. В результаті цих подій ранньо-буржуазна Україна увійшла до складу найбільш феодальної країни.

23. Переяславська рада та її наслідки для українського суспільства.

    Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою. Місцем проведення генеральної військової ради було обрано м. Переяслав, куди посольство прибуло 31 грудня 1653 р. (10 січня 1654 р).Б. Хмельницький разом з генеральною старшиною прибув 6 (16) січня 1654 р.

У Переяславі 1654 р. старшинська рада відбулася 8 (18) січня, а згодом і генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.

У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав - України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б. Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували.

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.