Informpaket_I-ya_Ros_8_sem

Тема 1. Росія за доби правління Петра і

1. Росія напередодні внутрішніх перетворень

2. Основні напрямки реформ Петра І

3. Зовнішня політика

Тема 2. Російська імперія в епоху двірцевих переворотів

1. Російська імперія після смерті Петра І. Воцаріння Катерини І та Петра ІІ.

2. Росія за доби правління Анни Іоанівни.

3. Внутрішня політика Єлизавети Петрівни.

4. Правління Петра ІІІ.

5. Зовнішня політика Російської імперії у другій чверті XVIII ст.

Тема 3. Росія у другій половині XVIII ст.

1. Внутрішня політика Катерини Великої.

2. Зовнішня політика Катерини ІІ.

3. Правління Павла І.

Тема 4. Російська імперія в першій чверті ХІХ ст.

1. Соціально–економічний розвиток Росії в першій половині XIX ст.

2. Росія за доби правління Олександра І. Рух декабристів.

3. Зовнішня політикаРосії в першій чверті XIX ст.

Тема 5. Російська імперія у другій чверті ХІХ ст.

1. Внутрішня політика Миколи І.

2. Суспільна думка і суспільний рух в Росії другої чверті XIX ст.

3. Основні напрямки зовнішньої політики царизму в другій чверті XIX ст.

Тема 6. Доба великих реформ

1. Соціально–економічні і політичні передумови буржуазних реформ 60–70–х років XIX ст.

2. Реформи 60–70–х рр. ХІХ ст.

3. Суспільний рух в Росії 50–60–х років XIX ст.

4. Основні напрямки зовнішньої політики Росії за доби правління Олександра ІІ.

Тема 7. Російська імперія у 80–90–ті рр. XIX ст.

1. Олександр III і політика контрреформ.

2. Соціально–економічний розвиток Російської імперії у 80–90–ті рр.

3. Громадський рух в Росії 70–90–х років XIX ст.

4 Зовнішня політика Росії в 80–90–і роки XIX ст.

Тема 8. Соціально–економічний розвиток Росії на початку XX ст.

1. Внутрішня політика Миколи II.

2. Розвиток промисловості і сільського господарства. Загострення економічних, соціальних і політичних протиріч в країні на межі XIX – XX вв.

3. Зовнішня політика Росії у кінці XIX – на початку XX ст.

Тема 9. Буржуазно–демократична революція 1905–1907 рр.

1. Характер, рушійні сили і особливості російської революції 1905–1907 рр.

2. Основні події революції.

3. Робота І та ІІ Державної думи.

4. Причини поразки і значення революції.

Тема 10. Росія між двома революціями

1. III і IV Державна дума

2. Столипінська аграрна реформа.

3. Зовнішня політика Росії в 1907–1917 рр. Росія у Першій світовій війні.

4. Економіка Росії в роки Першої світової війни.

5. Лютнева революція 1917 р.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1. Росія за доби правління Петра І (2 год.)

План

1. Передумови реформ.

2. Основні напрямки та засоби модернізації російського суспільства.

3. Зовнішня політика петровської Росії: від царства до імперії.

Мета семінарського заняття – розглянути особливості переходу Росії від традиційного суспільства до реалій Нового часу.

Завдання семінарського заняття:

визначити передумови, специфіку і наслідки реформ Петра І;
сформувати уявлення про основні напрямки російської модернізації; прослідкувати процес посилення політичної і соціальної ролі дворянства;
позначити зміни соціально–економічного рівня та зовнішньополітичного статусу Росії.

Методичні рекомендації:

При розгляді першого питання схарактеризувати становище в Російській державі напередодні реформ Петра І. Визначити причини проведення модернізації в Росії у першій чверті ХУІІІ ст.

Розглядаючи друге питання, слід визначити основні напрямки реформ, які здійснював Петро І, проаналізувати зміст реформ у військовій сфері, промисловості й торгівлі, фінансовій політиці. Визначити місце та роль держави у петровських перетвореннях. Простежити процес формування абсолютної монархії, схарактеризувати структуру влади Російської держави, яка сформувалася у ході реформ першої чверті ХУІІІ ст. Проаналізувати соціальну політику Петра І та зміни, які відбулися у соціальній структурі та соціальних відносинах у результаті реформ. Дати характеристику «Табелю про ранги». Яку роль відіграла особистість Петра І на характер, напрямки і темпи модернізації? Визначити наслідки модернізації першої чверті ХУІІІ ст. для подальшого розвитку Росії в економічній, політичній та соціокультурній сферах.

У третьому питанні визначити й охарактеризувати напрямки зовнішньої політики Петра І.

Терміни і поняття: абсолютизм, «Табель про ранги», приписні селяни, мануфактура, «посесійні» селяни, протекціонізм, меркантилізм, Сенат, Синод, модернізація, соціокультурний розкол, колегія, губернія, повіт, відходники.

Джерела та література:

Агеева О. Г. Петр I: у истоков российского императорства / О. Г. Агеева // Отечественная история. – 2005. – №4. – С. 5–12.
Агеева О. Г. Увеселения русского двора от Петра 1 до Екатерины Великой / О. Г. Агеева // Отечественная история. — 2006. — №5. — С. 3-15.
Алексеева Е. В. Использование европейского опыта управления государством при Петре 1 / Е. В. Алексеева // Вопр. истории. — 2006. — №2. — С. 15-30.
Андреев И. Петр I и Карл XII – два портрета в интерьере истории / И. Андреев // Наука и жизнь. – 2005. – №7. – С. 104–113.
Андреева Е. Здесь будет город заложен. // Родина. – 2003. – №1.
Анисимов Е.В. Время петровских реформ.– Л., 1989.
Анисимов Е.В. Пётр I: рождение империи // История Отечества: люди и время. Очерки истории России IX – начала XX вв.– М., 1991.–С.186– 220.
Артамонов В.А. Осада Полтавы в 1709 году (по шведским источникам). // Вопросы истории. – 2004. – №11.
Баудилина Н. В Европу – на равных правах. // Родина. – 2001. – №4.
Богданов А. П. Россия при царевне Софье и Петре I: записки русских людей. –М., 1990.
Болтунова Е. Боеспособные, преданные, привилегированные...: (Потешные войска царя Петра 1 Алексеевича. Преобразования в армии и на флоте) / Е. Болтунова // История. — 2007. — №22(16-30ноября). — С. 6-17.
Буганов В.И. Петр Великий и его время. – М., 1989. – С.128 – 147.
Волкова И. В. Военное строительство Петра I и перемены в системе социальных отношений в России / И. В. Волкова // Вопросы истории. – 2006. – №3. – С. 35–51.
Головатенко А. История России: спорные проблемы. – М., 1993.
Государственные деятели России глазами современников. – СПб., 1993.
Грачева И. Хрустальная слава России : [в эпоху Петра 1 Василий Мальцов вместе с Назаром Дружининым основывают под Можайском стекольную и хрустальную фабрику (1723 г.)] / И. Грачева // Наука и жизнь. — 2011. — №3. — С. 109-116.
Гуломов Х. Г. Восточная политика Петра 1: к истории формирования межгосударственных отношений России со странами Средней Азии / Х. Г. Гуломов // Восток. — 2006. — №5. — С. 112-122.
Князьков С. Очерки из истории Петра Великого и его времени. – М., 1990.
Криворотов В. Вехи. Взлеты и падения особого пути России. // Знание – сила. – 1990. – №8,9.
Медушевский А. Реформы Петра Великого в сравнительно–исторической перспективе // Вестник высшей школы.– 1990.– №2,3.
Мин-Хун Х. Образ Петра 1 в русском искусстве / Х. Мин-Хун // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2009. — №6. — С. 85-88.
Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Великого. – М., 1990.
Муравьева Л. А. Социально–экономическое развитие России в первой четверти XVIII века / Л. А. Муравьева // Финансы и кредит. – 2007. – №19. – С. 83–91.
Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990. – С.434 – 514.
Павленко Н.И. У истоков российской бюрократии // Вопросы истории.– 1989.– №12.
Петрухинцев Н. Россия Петра: маски и лица // Родина.– 1994.– №8.
Петрухинцев Н.Н, Два флота Петра I: технологические возможности России. // Вопросы истории. – 2003. – №4.
Писарькова Л.Ф. Российская бюрократия в эпоху Петра I. // Отечественная история. – 2004. – №1,2.
Соловьев Е. А. Петр Великий и русская историческая мысль XIX – начала XX века / Е. А. Соловьев // Отечественная история. – 2006. – №4. – С. 112–123.
Соловьев С. М. Об истории новой России. – М., 1993.
Шишов А. Повторить Нарву шведы уже не могли…// Родина.– 1997.– №10.
Эйдельман Н.Я. «Революция сверху» в России // Наука и жизнь.– 1988.– №11.

Заняття 2. Російська імперія за доби «двірцевих переворотів» та «просвітницького абсолютизму» (1725–1801 рр.) (2 год.)

План

1. Російська імперія за наступників Петра І. Двірцеві перевороти.

2. Політика «Просвітницького абсолютизму» Катерини ІІ.

3. Напрямки зовнішньої політики Російської імперії впродовж 1725–1801 рр.

Мета семінарського заняття – прослідкувати модернізаційні процеси у Росії ХУІІІ ст. та з’ясувати їх особливості.

Завдання семінарського заняття:

з’ясувати причини та наслідки двірцевих переворотів;
показати вплив ідей Просвітництва на внутрішню політику Катерини ІІ;
розглянути геополітичне становище Росії у другій половині ХУІІІ ст. та його специфіку.

Методичні рекомендації:

Під час розгляду першого питання з’ясувати причини та наслідки частої зміни правлячих угрупувань у післяпетровській Росії. Визначити особливості двірцевих переворотів. З’ясувати, як змінювалась самосвідомість та політична вага дворянства впродовж ХУІІІ ст. Чому саме дворянство стало рушійною силою двірцевих переворотів. Охарактеризувати «Манифест о вольности дворянской». Чим було викликане його прийняття і які це мало наслідки? Визначте місце та роль Верховної Таємної Ради у системі державного управління Російської імперії другої чверті – середини ХУІІІ ст., схарактеризуйте її склад та повноваження. Схарактеризуйте основні тенденції соціально–економічного та культурного розвитку Росії за царювання Єлизавети Петрівни.

При розкритті другого питання, необхідно з’ясувати, які умови сприяли формування просвітницького абсолютизму в Росії у другій половині ХУІІІ ст., визначивши його своєрідність російського Просвітницьва. Проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Катерини ІІ, звернувши увагу на її законодавчу діяльність. Схарактеризувати «Жалованную грамоту на вольности и преимущества благородного российского дворянства» та «Жалованную грамоту городам». Охарактеризувати причини селянської війни під проводом О.Пугачова. Хто такі приписні та посесійні селяни? Схарактеризувати добу правління Павла І. Чим була обумовлена відміна Павлом І «Жалованной грамоты дворянству»? Як це пов’язане з особливостями прийняття цього документу?

При розгляді третього питання особливу увагу зосередити на зовнішній політиці Катерини ІІ, з’ясувавши як змінились кордони Російської імперії та її геополітичний статус на кінець ХУІІІ ст.

Терміни і поняття: Просвітництво, абсолютизм, фаворитизм, природнє право, суспільний договір, Уложенна комісія, приписні селяни, «посесійні» селяни, протекціонізм, колегія.

Джерела та література:

Абрамова И. Исправление "духовного чина". Церковь и государство в правление Павла 1 / И. Абрамова // История. — 2008. — №10(15-31мая). — С. 18-24.
Абрамова И. Расточительное дворянство: [Экономическое и социальное развитие России во второй половине XVIII века] / И. Абрамова // История. — 2007. — №4(15-28февраля). — С. 8-13.
Абрамова И. Рыцарь или безумец? : [Психологический портрет императора Павла 1] / И. Абрамова // История. — 2006. — №17(1-15сентября). — С. 6-21.
Анисимов Е.В. Анна Ивановна // Вопросы истории.– 1993.– №4.
Анисимов Е.В. Путники, прошедшие раньше нас // Безвременье временщики (Воспоминания об эпохе дворцовых переворотов. 1720 – е – 1760 – е годы). – Л., 1991.– С.3–24.
Анцыферов Ф. Иной путь, или К чему могли привести петровские реформы / Ф. Анцыферов // Вокруг света. – 2004. – №7. – С. 142–152.
Белов А. В. Реформы Екатерины II и русский город: население и городовые обыватели / А. В. Белов // Преподавание истории в шк. — 2011. — №4. — С. 15-20.
Белов А. В. Реформы Екатерины II и русский город: управление и самоуправление / А. В. Белов // Преподавание истории в шк. — 2011. — №5. — С. 26-31.
Берштейн А. Императрица с республиканской душой: (210 лет назад умерла Екатерина II) / А. Берштейн // История. — 2006. — №20(16-31октября). — С. 20-22.
Бойцов М.А. «…Клии страшный глас» // Со шпагой и факелом: Дворцовые перевороты в России. 1725 – 1825.– М.,1991.– С.5–20.
Вальденберг В. Е. Екатерина II и Монтескье в их политических воззрениях / В. Е. Вальденберг // Вопр. философии. — 2006. — №1. — С. 115-127.
Верба І. Від Петра 1 до Петра II , або студії з історії палацових переворотів в Росії у 1720-х роках / І. Верба // Історичний журнал. — 2010. — №1/3. — С. 184-207.
Волков Л. В. Социальные представления участников восстания Е.И.Пугачева / Л. В. Волков // Вопр. истории. — 2006. — №12. — С. 107-115.
Волкова И.В., Курукин И.В. Феномен дворцовых переворотов в политической истории России XVII – XX в.в. // Вопросы истории.– 1995.– №5–6.
Гордин Я. Власть и гвардия // Знание–сила.– 1991.– №11,12.
Гребенщикова Г. А. Екатерина II и развитие военного флота России / Г. А. Гребенщикова // Вопр. истории. — 2005. — №4. — С. 150-155.
Григорьев Ю. Елизавета: борьба за Петрово наследство / Ю. Григорьев // Наука и религия. – 2003. – № 3. – С. 13–15.
Дегоев В. Петровское внешнеполитическое наследие и его распорядители (1725–1762 гг.) / В. Дегоев // Россия ХХI. – 2002. – №5. – С. 136–163.
Каменский А.Б. Сословная политика Екатерины II // Вопросы истории. – 1995. – №3.
Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. В 3 кн. Кн. 3 / Н. И. Костомаров. – М., 2004. – 671 с.
Курукин И. "Государыню заколоть шпагою...": Власть глазами участников дворцовых переворотов / И. Курукин // Родина. – 2003. – №4. – С. 54–57.
Курукин И.В. Из истории складывания режима «бироновщины».// Отечественная история. – 2003. – №2. – С. 3–19.
Мамедов Р. Оболганный император : [Петр III] / Р. Мамедов // Эхо планеты. — 2011. — №7. — С. 26-29.
Моряков В.И. Поиск пути. Русская общественная мысль второй половины XVIII в. о государстве и обществе // История отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – нач. XX в.– М., 1991.– С.221–253.
Моряков В. И. Екатерина II - просветитель или консерватор? / В. И. Моряков // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2010. — №3. — С. 9-26.
Мыльников А.С. Пётр III // Вопросы истории.– 1991.– №4–5.
Наумов В.П. Елизавета Петровна // Вопросы истории.– 1993.– №5.
Павленко М. Страсти у трона.// Родина. – 1993. – №10–12; 1995. –№1,2,5,7,8,9,11; 1996. – № 1,2,10,11.
Панченко А. М. Женское правление. Анна. Елизавета / А. М. Панченко // Звезда. – 2006. – №2. – С. 162–169. – Продолж. Начало в №№ 8, 12, 2005.
Петрухинцев Н. Н. Дворцовые интриги 1730–х годов и "дело" А. П. Волынского / Н. Н. Петрухинцев // Вопросы истории. – 2006. – №4. – С. 30–47.
Седов С.А. Попытка государственного переворота 1730 года в России // Вопросы истории.– 1998.– №7.
Сорокин Ю.А. Павел I. // Вопросы истории. – 1989. – №11.
Янов А. Драма смутного времени (дело 1730 года) // Полис.– 1994.– №1.

Заняття 3. Росія у першій половині ХІХ ст. (2 год.)

План

1. Російська імперія за доби правління Олександра І.

2. Російська імперія за доби правління Миколи І.

3. Ідейно-політичні течії в Росії у першій половині ХІХ ст.: декабризм, слов’янофільство та західництво, «російський соціалізм».

Мета семінарського заняття – скласти уявлення про розвиток Російської імперії у першій половині ХІХ ст.

Завдання семінарського заняття:

схарактеризувати царювання Олександра І
схарактеризувати становище Російської імперії за доби правління Миколи І;
схарактеризувати становище і правовий статус основних категорій російського суспільства ХІХ ст.;
простежити зміну зовнішньополітичного курсу Російської імперії впродовж першої половини ХІХ ст.

Методичні рекомендації:

Розгляд першого питання розпочніть з обставин приходу до влади Олександра І. Як вони вплинули на царювання Олександра? Схарактеризуйте Указ про вільних хліборобів та заходи, які проводились для вирішення питання кріпацтва. Схарактеризуйте реформи у сфері державного управління, здійснені за царювання Олександра І, зокрема, напрямки проекту державних перетворень М.М.Сперанського. З’ясуйте повноваження Державної ради. Визначте специфіку зовнішньополітичного становища Росії у 1805 – 1812 рр. Схарактеризуйте її відносини с Францією, Англією, Швецією, Туреччиною. Дайте характеристику основним подіям Вітчизняної війни 1812 р. Яку мету і наслідки мали Закордонні походи російської армії 1813 – 1815 рр. Визначте особливості внутрішньої політики Олександра І у другій половині його царювання (1815 – 1825). З якою метою створювались «військові поселення»? Чому більшість реформаторських проектів Олександра І виявились нездійсненими? Які соціальні та політичні фактори перешкоджали відміні кріпосного права і прийняттю Конституції?

Розгляд другого питання розпочніть з характеристики заходів, здійснених Миколою І у відповідь на виступ декабристів. З’ясувати місце та роль, схарактеризувати структуру та функції Власної Його Імператорської Величності Канцелярії у системі державного управління Російської імперії. Дати характеристику «Теорії офіційної народності» графа С.С.Уварова. Як вона відображувала реалії миколаївської епохи? Схарактеризувати кодифікаційні процеси в Російській імперії за доби правління Миколи І та діяльність М.М.Сперанського у цій сфері. Дати оцінку заходам, які здійснювались задля вирішення селянського питання: схарактеризувати становище різних категорій селянства та зміст реформи щодо державних та удільних селян. Схарактеризувати зміст і значення грошової реформи. Проаналізувати політику Росії на Кавказі. В чому виявилася криза миколаївської системи?

Схарактеризуйте обставини формування, мету, методи діяльності «Союзу спасіння», «Союзу благоденства», Північного та Південного товариств декабристів. Як рух декабристів вплинув на розвиток російської суспільно – політичної думки та російського революційного руху. Визначте джерела й основні напрямки полеміки західників і слов’янофілів.

Суспільно – політичний рух першої половини ХІХ ст.

Питання для порівня – ння	«Союз спасіння»	«Союз благоден – ства»	Північне товариство	Південне товариство	Слов’яно – філи	Західники
Час і місце створення
Програмні документи
Діячі
Уявлення про майбутнє Росії. Проекти перетворень

Терміни і поняття: модернізація, буржуазія, кріпацтво, реформи, конституція, теорія офіційної народності, слов’янофіли, західники, декабристи, ліберали, консерватори, соціалізм, військові поселення, кодифікація, Власна Його Імператорської Величності Канцелярія.

Джерела та література:

"... Пройдем границы и потщимся довершить поражение неприятеля" : К 190 – летию Отечественной войны 1812 года и заграничных походов русской армии 1813 – 1814 гг.// Военно – исторический журнал. – 2003. – № 3.
Алексеев А. Николай 1: смена курса / А. Алексеев // Наука и жизнь. — 2010. — №5. — С. 94-102.
Алексеев А. Славянофилы в поисках идеала / А. Алексеев // Наука и жизнь. — 2010. — №11. — С. 46-54.
Апогей самодержавия? (Нехрестоматийные размышления об императоре Николае I) // Родина. – 1997. – №2.
Безотосный В. М. Внешнеполитический выбор России на геополитическом пространстве Европы в эпоху 1812 года / В. М. Безотосный // Отечественная история. — 2008. — №2. — С. 63-79.
Безотосный В. Русская разведка в 1812 году / В. Безотосный // Знание-сила. — 2011. — №11. — С. 72-77.
Безотосный В. Французское влияние в России / В. Безотосный // Знание-сила. — 2011. — №7. — С. 67-71.
Берштейн А. "Блестяще организованный беспорядок": (Исполняется 180 лет со дня создания Николаем 1 легендарного III Отделения - Отделение Спецслужбы) / А. Берштейн // История. — 2006. — №12(16-30 июня). — С. 32-34.
Бибиков Г. Н. Александр Христофорович Бенкендорф (1781-1844): исторический портрет / Г. Н. Бибиков // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2007. — №1. — С. 36-60.
Бикташева А. Н. Механизм назначения губернаторов в России в первой половине XIX века / А. Н. Бикташева // Отечественная история. — 2006. — №6. — С. 31-41.
Бикташева А. Н. Неофициальные доходы российских губернаторов (по материалам первой половины XIX в. / А. Н. Бикташева // Российская империя в историческом ретроспективе : сб. науч. трудов V Международ. науч. конф., г. Белгород, 28-29 января 2010 г. — Белгород-Чернигов, 2010. — С. 7-10.
Боленко К. Г. Верховный уголовный суд по делу декабристов / К. Г. Боленко // Вопр. истории. — 2008. — №7. — С. 160-165.
Бочаров А. А. Ограничение телесных наказаний в армии и на флоте в России в середине XIX в. / А. А. Бочаров // Вопр. истории. — 2011. — №3. — С. 145-152.
Быков М. Как Суворов бил француза / М. Быков // Свобод. мысль. — 2011. — №6. — С. 193-198.
Вернадский Г. Два лика декабристов // Свободная мысль. – 1993. – №15.
Володина Т.А. Уваровская триада и учебники по русской истории.// Вопросы истории. – 2004. – №2.
Головатенко А. История России: спорные проблемы. – М., 1993.– С.100 – 106.
Готовцева А. К вопросу о настроениях в армии перед восстанием декабристов (из истории Новороссийского драгунского полка) / А. Готовцева // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету : на пошану 60-річчя зав. кафедри всесв. іст. ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка докт. іст. наук, проф. К. М. Ячменіхіна / Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка. — Чернігів, 2008. — №Вип. 52. — С. 65-73. — (Серія: Історичні науки).
Гросул В. Я. Декабристы в эмиграции / В. Я. Гросул // Отечественная история. — 2006. — №6. — С. 3-19.
Дегоев В. В. Александр I и проблема европейского согласия после Венского конгресса / В. В. Дегоев // Вопросы истории. – 2002. – №2. – С. 119 – 132.
Дегоев В. "Странная" Крымская война : еще раз о ее причинах и уроках / В. Дегоев // Свобод. мысль. — 2009. — №3. — С. 133-146.
Дегтярёва М. Пожар свободы. Как обустроить Россию: два взгляда на реформы XIX века // Родина. – 2002. – № 1.
Добровольский В. Ю. Политика Николая 1 в 1830 - 1835 гг. в восприятии П. Я. Чаадаева / В. Ю. Добровольский // Научные ведомости Белгородского государственного университета. — Белгород, 2007. — №4 (35)№Вып. 3. — С. 103-108. — (История. Политология. Экономика).
Заграничные походы 1813 - 1814 годов. Впечатления русского человека от Европы // Знание-сила. — 2011. — №7. — С. 72-80.
Захарова Л.Г. Россия XIX в. в мемуарах Д. А. Милютина .// Отечественная история. – 2003. – №2.
Захарчук О. Российская империя в дипломатии Наполеона Бонапарта (1805 - 1807 гг.) / О. Захарчук // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету / Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. — Чернігів, 2011. — №Вип. 87. — С. 31-35. — (Серія: Історичні науки).
Иванов А. Александр I и старец Федор Кузьмич / А. Иванов// Юность. – 2005. – №4. – С. 63 – 71.
Ильин П.В. Персональный состав тайных обществ декабристов: проблемы изучения.// Отечественная история. – 2004. – №6.
Капустина Т.А. Николай I // Вопросы истории. – 1993. – №11 – 12.
Карпеев И. В. "Следуя великому духу преобразователя России Петра 1... " / И. В. Карпеев // Военно – исторический журнал. – 2002. – №9. – С. 13 – 16.
Киянская О. Эхо войны 1812 года. Декабристы / О. Киянская // Знание-сила. — 2010. — №12. — С. 98-103.
Козинець О. Вища військова освіта у другій чверті XIX століття у спогадах сучасників : наративні джерела / О. Козинець // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету / Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. — Чернігів, 2011. — №Вип. 87. — С. 59-63. — (Серія: Історичні науки).
Коляда І. "Перші бруньки національної свідомості" : до 135-річчя від дня заснування Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства / І. Коляда, В. Милько // Історія в шк. України. — 2009. — №4. — С. 38-43.
Левандовский А. Аракчеев. "Без лести предан" / А. Левандовский // Знание-сила. — 2011. — №3. — С. 95-100.
Макарова Н. В. Архивные дела III Отделения о полицейском надзоре при Николае 1 / Н. В. Макарова // Вопр. истории. — 2010. — №10. — С. 152-156.
Мироненко С. В. 14 декабря 1825 года. Восстания могло не быть / С. В. Мироненко // Отечественная история. – 2002. – №3. – С. 57 – 66.
Мироненко С.В. Как Россия в начале XIX в. чуть не стала конституционной монархией // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX века. – М., 1991. – С.254 – 292.
Пивоваров Ю. «Гений блага» (Сперанский: первый теоретик государства в России) // Социум. – 1994. – №1,2.
Подвижники России : ист. очерки / А. Н. Сахаров [и др.]. – 2 – е изд. – М., 2002. – 493 с.
Пыпин А. Н. Общественное движение в России при Александре I / А. Н. Пыпин. — СПб : Гум. агенство "Академический проект", 2001. — 560с.
Рахматуллин М.А. Император Николай I глазами современников.// Отечественная история. – 2004. – №6.
Рудницкая Е.Л. Чаадаев и Чернышевский: цивилизационное видение России.// Вопросы истории. – 2003. – №8.
Сахаров А. Александр I и Аракчеев // Отечественная история. – 1998. – № 4.
Сахаров А. Александр I: к истории жизни и смерти // Наука и жизнь. – 1993. – № 2,3,4.
Сироткин В. «Властитель слабый и лукавый», или почему не пошла перестройка у Александра I // Наука и жизнь. – 1990. – № 6.
Соболев А. В. Декабристы в Сибири: кооперация в тюрме и на каторге / А. В. Соболев // Преподавание истории в шк. — 2009. — №9. — С. 35-43.
Соломенная Т. В. А.А.Аракчеев – помещик: к вопросу о роли субъективного фактора в истории зажиточного помещичьего крестьянства России первой половины XIX в. / Т. В. Соломенная, К. М. Ячменихин // Вестник Московского ун – та. Сер. 8. История. – 2002. – №5. – С. 50 – 55.
Умеркаев Ф. Александр I и начальственная цивилизация / Ф. Умеркаев // Экономика и управление. – 2003. – №4. – С. 99 – 105.
Фёдоров В.А. Александр I // Вопросы истории. – 1990. – № 1.
Фоменко С. В. "Аракчеевский характер": портрет графа Аракчеева на фоне эпохи / С. В. Фоменко // Преподавание истории в шк. — 2010. — №5. — С. 54-57.
Чумаченко Э. Г. Статс – секретарь императора Александра I (М. М. Сперанский) / Э. Г. Чумаченко // Секретарское дело. – 2003. – №7(36). – С. 61 – 62.
Эйдельман Н. «Революция сверху» в России // Наука и жизнь. – 1989. – №1.
Экштут С. Новорождённая свобода // Родина. – 1996. – № 2.
Ячменихин К. М. Граф А. А. Аракчеев и Николай I / К. М. Ячменихин // Вестник Московского университета. Сер.8. История. – 2003 – №1. – С.25 – 39.
Ячменихин К.М. Алексей Андреевич Аракчеев // Вопросы истории. – 1991. – №12.
Ячменихин К. М. Армия и реформы: военные поселения в политике российского самодержавия / К. М. Ячменихин. –Чернігів, 2006.–444с.

Содержание