Тема 3 культура месопотамії.

Дослідження історії культури Стародавнього Сходу у ХIХ–ХХ ст. Цивілізація – якісно новий етап історії культури. Вплив природнокліматичних умов на розвиток близькосхідних культур; Господарча культура народів Близького Сходу. Феномен міста, найдавніші форми урбанізації. Головні культурні регіони Близького Сходу. Первісне оточення близькосхідних культур як чинник їх історії. Мовна та етнічна палітра Близького Сходу у давнину.

Історична ситуація у Месопотамії, Малій і Передній Азії в IV–II тис. до н. е. Шумери – фундатори основ цивілізації Месопотамії. Давньовавілонський період історії і культури Месопотамії. Хаммурапі як культурний діяч. Хуррити і державотворення Мітанні. Культура фінікійських міст–держав. Ассирійське царство та його культурно–історична місія. Нововілонське царство в історії культури Месопотамії.

Передня Азія як складова світової цивілізації. Етнічне розмаїття Дворіччя. Природні умови Месопотамії і особливості культурного засвоєння регіону. Іригаційна система як чинник формуваня традиційного укладу народів Месопотамії. Закон у свідомості населення Месопотамії. Усвідомлення сутності влади та виникнення держави. Соціальні форми культури населення Дворіччя.

Історія відкриття та дослідження пам'ятників шумерської культури. Культура давньої Месопотамії наприкінці неоліту – початку міднокам’яного та бронзового віку. Господарча шумерів та простору. Суспільство та особистість у культурі шумерів. Ментальні настанови найдавнішого населення Дворіччя. Зіккурат – посторова модель світу. Святково–обрядова практика шумерів. «Вавілонська теодиція» і «Енума еліш», як втілення космологічних та космогонічних уявлень шумерів та аккадців Епос про Гільгамеша: уявлення про життя і смерть. Доля людини та космічна місія богів. Сутність влади в уявленнях шумерів і аккадців.

Характерні риси шумеро–акадської художньої традиції. Гліптика: функції, форма та зміст. Структурно–семантичні особливості орнаментальних композицій шумерів та аккадців. Виникнення писемності (клинопису), її місце у організації суспільно–культурної свідомості населення Месопотамії. Шумеро–акадська писемна спадщина як етап формування літературної традиції Месопотамії. Освіта та школа у народів Дворіччя. Система знань та епістемологія найдавніших наук. Бібліотеки і архіви як складова культури Дворіччя. Особливості архітектурної традиції та образотворчої практики народів Месопотамії. Вплив ассиро–вавілонської культури на культуру народів Передньої Азії та античного світу. Місце Мосопотамії у історії світової культури.