logo
Istor kultury

Тема 21 культура хх ст.

Кризові явища в культурі початку ХХ ст. і пошуки нових форм духовності. Розпад традиційних ідеалів і цінностей.

Європоцентризм у політиці, суспільній і інтелектуальній практиці новітнього часу. Західна цивілізація як ідея Європи в історії і світі. Демократія, парламентаризм, громадянське суспільство.

Перша і друга світові війни. Вплив світових воєн ХХ ст. на розвиток і трансформацію європейської ідеї. Розкол Європи: демократичні і тоталітарні держави; німецьке питання в Європі. Політична культура ХХ століття: тоталітаризм і демократія. Тоталітаризм як спосіб організації громадського життя: основні принципи, історичні форми. Політико–правова культура демократичного суспільства.

Промисловий і технологічний прогрес – ключові поняття ХХ ст. Досягнення людства і криза культури. Наука і її роль у ХХ ст. Наукова раціональність як характерна ознака культури. Космізм. Ноосфера.

Шляхи розвитку філософської думки ХХ ст.: неопозитивізм, екзистенціалізм, неотомізм. З.Фрейд і роль психоаналізу в культурному житті ХХ ст. «Втрачене покоління» : у житті й у мистецтві.

Модернізм і авангард як умовне позначення періоду в історії культури кінця ХІХ – серед. ХХ ст. Різні концепції визначення понять «авангард» і «модернізм», їхня характеристика, подібність і розходження. Основні течії, школи і напрямки модернізму. Ідеологія модернізму. Фовізм. Кубізм. Футуризм. Експресіонізм. Абстракціонізм. Дадаїзм. Сюрреалізм. Поп–арт. Оп–арт. Мобілі. Театр абсурду. Хеппінінг. Рок–культура. Боді–арт

Біполярний світ 50–60–х рр.: суперництво двох політичних систем. Неомарксизм. Відродження лібералізму. Критика тоталітарних ідеологій. Філософія: дослідження з епістемології, структуралізм, екзистенціалізм, герменевтика. Література посттоталітарного суспільства. Революція 1968 р. і радикальні молодіжні рухи. Входження техніки в повсякденне життя.

Масова культура: основні риси і форми. Поняття «масове суспільство» і «масова культура». Функції масової культури. Зв'язок масової культури з засобами масової інформації. Кітч. Тематика добутків. Мідкульт.

Науково–технічна соціокультурна модернізація. Перехід на інформаційні технології виробництва і регуляції соціальної практики. «Пост» чи «анти» модерн. Криза «метарозповідей». Плюралізація життєвих стилів. Децентралізація світоглядів.

Постмодернізм – основний напрямок філософії, мистецтва, науки другої половини ХХ ст. Концепція інтепретативного розуму в постмодернізмі. Основні риси і принципи постмодерністського мистецтва.

Кіно – мистецтво специфічне для ХХ ст. Основні етапи розвитку кінематографа. Прийоми і художня мова кіно.

Архітектура ХХ ст. Девіз: «Мистецтво і техніка – нова єдність». Конструктивізм. Функціоналізм. Ле Корбюзьє. «Органічна архітектура» другої половини ХХ ст.

Специфіка гуманізму ХХ ст. Принцип ненасильства. Екологічна етика. Правозахисний рух. Біоетика. Медична етика. Поняття «соціокультурна ситуація». Соціокультурна ситуація в сучасному світі. Вплив ідеології постмодерна.

Інформаційні фактори сучасного культурного розвитку. Позитивний і негативний вплив сучасних інформаційних технологій. Засоби масової інформації в сучасній культурі. Роль реклами в культурі.

Релігійна складова сучасної соціокультурна ситуації. Нетрадиційні культи.

Культура і глобальні проблеми сучасності. Криза техногенної цивілізації: сутність і прояви. Постіндустріальне суспільство: фактори розвитку і характерні риси. Ідеологічний плюралізм. Руйнування інфраструктури культури. Культурна експансія. Статусне споживання культури. Екологія культури. Декларація прав культури. Ліга захисту культури. Глобалізація міжнародних зв’язків; створення ООН, ЮНЕСКО.

Культура Росії ХХ ст. Культура радянського періоду. Тоталітарна культура. Метод соціалістичного реалізму. Боротьба з інакомисленням. Елементи інакомислення в радянській культурі в 20–і, 60–і, 80–і рр. Культура російського зарубіжжя. Париж як центр російської еміграції. Інститути російської культури за рубежем. Представники культури російського зарубіжжя в області науки, філософії, літератури, музики, балету, живопису. Нобелівські лауреати: Бунін І., Бродський І., Солженіцин О.І. Специфіка культурного розвитку Росії. Роль російської культури у світовому культурному розвитку.