4.2. Економічна думка епохи середньовіччя
Окремі глибокі економічні міркування знаходимо у мислителів епохи середньовіччя (феодалізму), таких, наприклад, як арабський дослідник Ібн Халдун. Йому належить прогресивна для того часу теорія суспільного прогресу в основі якої лежать економічні чинники (“соціальна фізика”). Згідно з цією теорією кожне суспільство ще на початку свого розвитку проходить такі основні етапи:
дикість (існування людей в стаді);
примітивність („сільський” етап), коли люди жили в селі займалися лише землеробством і скотарством;
„міський”, цивілізований етап, коли люди поселяються в містах і займаються ремеслом, торгівлею, наукамиІ мистецтвом;
Перехід до цивілізації і, відповідно, до надлишкового виробництва матеріальних благ дозволить, на думку Ібн Хальдуна, у багато раз збільшити національне багатство, і з часом кожна людина зможе мати більший достаток включаючи предмети розкошу, але при цьому ніколи не настане загальна соціальна та майнова рівність і не зникне поділ суспільства на стани, касти, що відрізняються за майновою ознакою та за принципом старшинства (“предводительства”). Ібн Хальдун досліджує такі категорії товарно-грошових відносин, як ціна і вартість, суттєво їх не розрізняючи. Він прямо вказує на походження вартості від праці, причому підкреслює, що визначається вона не індивідуальними, а суспільно необхідними витратами людської праці. Саме він вбачав багатство держави у наявності вироблених товарів, вартість яких визначається працею.
Або, не менш відомий, Фома Аквінський, який під “справедливою ціною” розумів таку, що забезпечує еквівалентність обміну відповідно до кількості „праці й витрат”, а також гарантує учасникам обміну „їжу” за їхнім соціальним статусом.
Проте ні в рабовласницьку, ні і в феодальну епоху економічна наука не виділилась в окрему, самостійну галузь знань. Економічні міркування стародавніх мислителів залишились розсипаними перлинами в їхніх трактатах, присвячених різноманітним проблемам, часом дуже далеким від економіки. Для виникнення цілісної наукової системи економічних знань знадобиться ще декілька століть, доки не виникне і не розів’ється капіталістичний спосіб виробництва з його ринковим господарством.
- Тема 1. Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (viiIст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- Формування двох типів рабовласницьких держав: “азіатського” та “античного” типу.
- Основні етапи розвитку економічної думки періоду формування
- 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя
- 4.1. Зміст економіки середньовіччя. Періодизація, характерні ознаки та типологізація феодальної системи господарства.
- 4.2. Економічна думка епохи середньовіччя
- Тема 5.Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – XVII ст.). Перші економічні школи.
- 5.1. Великі географічні відкриття та їх наслідки. Промисловий переворот в провідних Західноєвропейських країнах
- 5.2. Перші економічні школи епохи становлення капіталізму.
- Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав та відображення цих процесів в економічних поглядах представників класичної політичної економії.
- 6.1. Первісне нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- 6.2. Становлення та розвиток класичної політичної економії
- Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації (друга половина XIX – початок XX ст.) та відображення нових явищ в економіці представниками неокласичної традиції.
- 7.1. Нерівномірний розвитк провідних країн світу в кінці XIX – на початку xXст
- 7.2. Становлення неокласичної традиції
- Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).
- 8.2. Розвиток ідей класичної школи в Україні.
- Тема 9. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період.
- Тема 10. Господарство провідних країн світу після Другої світової війни.