Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст. Початок промислового перевороту
Поміщики-дворяни були в Російській імперії привілейованим суспільним станом, опорою самодержавного ладу. Економічною основою їхнього існування була власність на землю з прикріпленими до неї селянами і кріпаками. Селяни одержували від поміщика в користування земельні наділи. За користування поміщицькою землею селяни відбували панщину і виконували інші повинності. До певного часу така система цілком влаштовувала поміщиків, але в першій половині XIX ст. обстановка різко змінилася: життя стало вимагати від них багато грошей (на досягнення комфорту, на навчання дітей, витрати на подорожі та лікування тощо). Отримати гроші можна було лише шляхом розширення виробництва і реалізації на ринку додаткової продукції. Щоб досягти цього, треба було:
- змінити саме виробництво: вводити ефективні форми господарства;
- розв'язати господарську ініціативу селян, зацікавити їх у результатах своєї праці.
Але на практиці поміщики лише розширювали посівні площі. Практично не змінювалися знаряддя праці і технологія обробки землі; поміщики не були зацікавлені у використанні більш досконалих знарядь праці, що позначилося на врожаях і виробництві продуктів харчування.
Прагнення поміщиків зробити свої господарства більш прибутковими виливалися в посиленні експлуатації селян:
- збільшилася панщина, яка подекуди досягала 6 днів на тиждень;
- зростали додаткові повинності селян;
- вводилася така форма експлуатації, як урочна система виконання панщини: кожний кріпак одержував завдання на день (урок), але його доводилося виконувати два-три дні;
- у багатьох поміщицьких господарствах була запроваджена місячина, сутність якої полягала в тому, що пан цілком віднімав у кріпака земельнкй наділ, примушуючи його обробліти тільки поміщицьку землю за щомісячний продовольчий пайок;
- у багатьох маєтках з'являлися невеликі фабрики і заводи, де селяни працювали після закінчення робіт у голі;
- у таких умовах селяни практичні не могли працювати на своєму земельному наділі;
- відбувалася руйнація селянських господарств.
Таке ставлення поміщиків до селян кріпаків призводило до розорення і занепаду їхніх маєтків.
У першій половині XIX ст. серед поміщиків стало багато таких, які особливо активно прагнули перебудувати своє господарство для роботи на ринок. Вони намагалися запровадити у своїх маєтках поліпшені засоби обробки земель, застосовували удосконалені плуги, молотарки та віялки. Значні ділянки земель відводились під посіви технічних культур: буряків, коноплі, тютюну та льону. Це вимагало поліпшеної обробки землі та застосування добрив. Поміщики починають застосовувати вільнонайману працю. Перші наймані сільськогосподарські робітники з'явилися на Півдні України.
Південь України став своєрідним піонером у запроваджені ринкових відносин, де використання вільнонайманої робочої сили набуло найбільших масштабів і довело свою ефективність. Правобережжя було регіоном, де переважала примусова праця селян-кріпаків.
В Україні дуже часто поміщики віддавали свої землі в оренду купцям, міщанам і заможним селянам. Такі господарства ставали високоприбутковими за рахунок використання найманої робочої сили та новітнього реманенту. Селяни-власники могли викупитись із кріпосницької неволі, маючи набутий капітал. Зубожілі селяни працювали не тільки на поміщиків, але й на багатих селян, батракували на них. На селах панувало лихварство. Багаті селяни надавали біднякам грошову позику під майбутній відробіток влітку, вносили за них податок, отримуючи за це 40% річних, давали у позику зерно для посіву, з умовою отримання за це від 20 до 50% урожаю. Це прискорювало процес розшарування селянства, призводило до повного розорення бідняків.
Розклад кріпосницької системи супроводжувався обезземеленням селян. На середину XIX ст. близько 25% селянських родин Наддніпрянської України були безземельними. Безземельні селяни шукали роботу насамперед вдома: йшли на різні місцеві підприємства - цукроварні, цегельні, займалися дрібними промислами. Частина бідноти, не знайшовши роботи вдома, змушена була шукати заняття в далеких відходах. Але практично всі безземельні селяни змушені були працювати за наймом. За свою працю вони одержували заробітну плату, яка все більше залежала від кількості та якості виробленої продукції.
Про те, що в Україні визрівали ринкові відносини, свідчили такі процеси:
а) зростання товарності сільського господарства;
б) поглиблення спеціалізації окремих районів у сільськогосподарському виробництві для збільшення продукції, що поставлялася на ринок;
в) поява поміщицьких господарств, які поступово почали набувати ринкового характеру;
г) розповсюдження праці за наймом; усе більша залежність оплати праці від кількості та якості виробленої робітниками продукції.
Початок промислового перевороту. Засновані на підневільній малопродуктивній праці кріпаків, поміщицькі вотчинні мануфактури в перші десятиріччя XIX ст. поступово занепадали. Вони не витримували конкуренції з купецькими промисловими підприємствами, на яких використовувалася більш високопродуктивна праця вільнонайманих робітників.
У 30-х pp. XLX ст. в Україні почався промисловий переворот, який призвів до утвердження фабрично-заводського виробництва. В Україні почала розвиватися капіталістична промисловість. Як і скрізь, вона проходила у своєму розвитку три стадії:
- дрібне товарне виробництво (дрібні, переважно селянські промисли);
- капіталістична мануфактура;
- фабрика, завод (велика машина індустрія).
На заводах широко запроваджувалося машинне обладнання. Провідне місце зайняла цукрова промисловість та інші переробні галузі. Розвивалися текстильна, металургійна, машинобудівна галузі промисловості. У першій половині XIX ст. виникла і почала швидко розвиватися кам'яновугільна промисловість у Донбасі. Багато продукції випускалося за замовленням уряду для потреб армії та флоту. У 1789 р. був заснований ливарний завод у Херсоні, який відливав гармати та ядра для морського флоту. У Миколаєві та Херсоні були споруджені суднобудівні заводи, що випускали військові та торгівельні кораблі.
Поступово виникла промислова буржуазія, яка складалася з українського купецтва, поміщиків, що обуржуазилися, ремісників і заможного селянства. В Україні, як і по всій Російській імперії в цілому, з'явилися іноземні капіталісти.
Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався грубим насильством і експлуатацією кріпаків і найманих робітників, зайнятих у сільському господарстві і промисловості.
- Історія України як наука: предмет, методологія, джерела
- Історіографія проблеми генезису українського народу. Періодизація історії України
- Зародження розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура та вірування трипільських племен
- Державні об'єднання племен на землях сучасної України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Античні міста - держави Північного Причорномор'я.
- Східні слов'яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культура
- Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів. Русь за князя Аскольда
- Періоди розвитку Київської Русі, її соціально-економічний та політичний розвиток
- Прийняття християнства. Володимир Великий
- "Руська Правда" - джерело пізнання державності, господарського та культурного розвитку Київської Русі
- Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі
- Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- Південно - Західна Русь. Утворення Галицько-Волинського князівства, його політичний та суспільно - економічний розвиток. Данило Галицький
- Монгольська навала на українські землі, її наслідки
- Захоплення українських земель Литовським князівством, Польщею, Туреччиною, Угорщиною. Адміністративно-політичний устрій українських земель
- Українські землі наприкінці XIV - у першій половині XVI ст. Литовсько-Руське князівство
- Причини виникнення українського козацтва. Утворення Запорозької Січі та її роль в історії українського народу
- Люблінська унія та її наслідки для України
- Берестейська унія 1596 р. Боротьба з нею православної церкви. Петро Могила: просвітитель, реформатор церкви
- Становлення' вищої освіти України (друга половина XVI -. Перша половина XVII ст.). Роль Києво - Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу
- Національно-визвольна революція українського народу 1648 - 1654 рр.: причини, характер, рушійні сили
- Богдан Хмельницький--- видатний політик- і полководець; творець Української козацької держави
- Переяславсько-Московська угода 1654 р. Політичний та правовий статус України в складі Московської держави
- Гетьман Іван Виговський. Гадяцька угода. Битва під Конотопом 1659 р.
- Політичний розвиток в Україні у другій половині XVII ст. Руїна.
- Боротьба Петра Дорошенка за створення незалежної української держави.
- Гетьман України і. Мазепа. Його державна, соціально-економічна, культурна діяльність
- Конституція Пилипа Орлика - перша Конституція України
- Причини козацьких повстань 20 - 30 рр. Хvп ст., їх значення в розгортанні національно-визвольної революції українського народу під проводом б. Хмельницького
- Кирило Розумовський. Останнє відновлення гетьманства в Україні
- Українські землі під владою Речі Посполитої (кінець XVII - середина XVIII ст.)
- Остаточне покріпачення селянства України (остання третина XVIII ст.)
- Повстання на Правобережжі та Західній Україні у XVII - XVIII ст. (Коліївщина, опришки).
- Повстання в Турбаях
- Ліквідація Запорозької Січі. Українські козацькі формування після зруйнування Запорозької Січі
- Приєднання Росією Північного Причорномор'я. Заселення та господарський розвиток Південної України.
- Г.С. Сковорода - видатний просвітитель, філософ, педагог, поет.
- Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст. Початок промислового перевороту
- Поширення української національної ідеї в 20 - 40-х рр. XIX ст. У Галичині, "Руська трійця".
- Вплив подій революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі
- Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині XIX ст.
- Відродження української національної свідомості. Кирило-Мефодіївське товариство.
- Революційно-демократичний рух в Україні у другій половині XIX ст. Громади
- М. П. Драгоманов - видатний вчений та громадсько-політичний діяч.
- ''Братство тарасівців", його роль у розвитку українського національно-визвольного руху.
- Реформа 1861 р. Та її соціально-економічні наслідки для України
- Демократичні реформи в Україні в 60-70 роки xiXст.
- Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга половина XIX ст.).
- Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.
- Соціально-економічний розвиток України на початку XX ст.; (1900 і917рр.).
- Україна в роки революції 1905 - 1907 pp.
- Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (90-ті роки XIX ст. - 1917 p.).
- Лютнева 1917р. Революція в госп. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української Центральної Ради та її діяльність.
- Україна в період Першої світової війни (1914 - 1918 pp.).
- Проголошення автономії України. І, II Універсали Центральної Ради
- III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки
- IV Універсал Центральної Ради і проголошення незалежної, самостійної держави українського народу. Крути: трагізм української історії
- М. Грушевський, в. Винниченко - лідери національно-визвольної революції українського народу 1917 - 1920 pp.
- Брестський договір і Україна. Прикінцевий період діяльності Центральної Ради: причини її падіння.
- Українське питання на Паризькій мирній конференції (січень 1919 - січень 1920 pp.).
- Українська держава гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і йнутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
- Відновлення унр. Директорія унр: її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918 pp.).
- Другий зимовий похід військ унр (кінець 1920 - початок 1921 pp.).
- Суспільно-політичне життя в Україні після підписання Ризького мирного договору. Участь усрр в утворенні Радянського Союзу
- Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Створення та військові дії уга.
- Злука (об'єднання) українських земель (22 січня 1919 року) та її значення.
- Соціально-економічне та політичне становище на західноукраїнських землях у 20 - 30-х pp. XX ст.
- Україна в період нової економічної політики (1921 - 1928 pp.).
- Радянська індустріалізація України (1928 - 1939 pp.): суспільно-економічні наслідки.
- Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 pp.
- Політика українізації (20 - 30 pp. XX ст.): суспільно-політичний зміст, наслідки.
- Український націонал-комунізм: хвильовизм. Шумскізм, волобуєвщина.
- Початок Другої світової війни. Західна Україна під владою сталінського режиму.
- Фашистський окупаційний режим та антигітлерівський опір в Україні (1941 -1944 pp.).
- Оун і упа в роки Другої світової війни та у післявоєнний період.
- Партизанський, антифашистський та підпільний рух в Україні (1941 - 1944 pp.).
- Україна в післявоєнний період (1945 - 1955 pp.). Голод 1946 - 1947 pp.
- Соціально-економічний розвиток Української pcp у 1964 - 1985 pp.
- Українська інтелігенція в русі опору 60 - 80-х pp. XX ст. В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус.
- Дисидентських, правозахисний і національно-визвольний рух в Україні у 60 - 80-х pp. XX ст.
- Українська pcp в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі
- Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956 - 1964 pp.).
- Загострення екологічних проблем в Україні з другої половини XX ст. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- Наростання соціальних проблем в Україні (1985 - 1991 pp.).
- Становлення багатопартійної системи в Україні (кінець 80-х-90-ті роки XX ст. - до сьогодення).
- Україна на шляху до незалежності (1990 - 1991 pp.). "Декларація про державний суверенітет України" (16 липня 1990 р.) та її значення.
- Провал державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. В срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.
- Конституція України - Основний Закон держави (28 червня 1996 p.).
- Соціально-економічний, політичний, духовний розвиток України у 90 - ті роки XX ст. - до сьогодення