logo search
Kuleshov_Monografiya_Dokumentoznavstvo

Список літератури

1. Аверинцев С.С. Типология отношения к книге в культурах Древнего Востока, античности и раннего средневековья // Античность и античные традиции в культуре и искусстве народов Советского Союза. — М., 1978. — С. 6-27.

2. Автократов В. Н. Архивоведение в кругу других областей знания // Сов. архивы. — 1973. — №2. — С. 39-51.

3. Автократов В.Н. Некоторые аспекти исследования обьекта и предмета архивоведения // Тр. / ВНИИДАД. — М., 1976. — Т. 6. Ч. 1.—С. 17-73.

4. Автократов В. Н., Банасюкевич В. Д., Сокова А. Н. Основные направления развития документоведения // Теоретические проблемы документоведения: Тез. докл. и сообщ. к теор. семинару (март 1975 г.) / ВНИИДАД. — М., 1975. — С. 35-56.

5. Акилина М. Книга в системо библиотековедческих понятий //Библиотековедение. — 1999. — № 4-6. — С. 116-124.

6. Архівістика: Термінологічний словник / Авт.-упоряд.:К. Є. Новохатський, К.Т. Селіверстова, Н. І. Гончарова та ін. — К., 1998.—С. 28.

7. Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе // Отечеств. архивы.— 1995.—№2.—С. 4-14.

8. Архівознавство: Підруч. для студ. вузів України / Редкол. Я. С. Калакура (гол. ред.) та ін. — К., 1998. — 303 с.

9. Архивы и управление документацией за рубежом. Основные проблемы: Аналит. обзор / ВНИИДАД; Авт. А.Н.Сокова. — М., 1989.—57с.

10. Астапович А. О. Международная федерация по информации и документации (к 100-летию со дня основания) // Отечеств. архивьы.— 1995.—№4.—С.101-105.

11. Афиани В. Ю. Государственный, общественный и научный статус документа // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на второй Всерос. конф. / ВНИИДАД. — М., 1997.—С. 194-197.

12. Афиани В.Ю. Статус документа в контексте взаимосвязей историка и архивиста // Междунар. науч. конф. "Историки и архивисты: сотрудничество в сохранении и познании прошлого в интересах настоящего и будущего": Докл. и тез. науч. сообщ. — М,. 1997. — С.68-70.

13. Банасюкевич В.Д., Баркалова О.М. О создании и развитии документных классификаций // Развитие советского документоведения (1917-1981): Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1983.— С. 100-117.

14. Банасюкевич В.Д., Сокова А.Н. Вопросы формирования теории документоведения // Развитие советского документоведения (1917-1981): Сб.науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1983.—С. 5-27.

15. Банасюкевич В.Д., Сокова А.Н. Управление документацией (из зарубежного опыта) // Отечеств. архивы. — 1992. — № 2. — С. 100-106.

16. Баренбаум И. Е. Функциональный подход и его применение в книговедении//Книга и социальный прогресе.—М.: Наука, 1986.—С. 122-131.

17. Баренбаум И.Е., Крейденко В.С., Леонов В. П. Общенаучные и специальные методы книговедення, библиотековедения, библиографоведения и информатики // Связь библиотечно-библиографических дисциплин с информатикой: Сб.науч.тр. / ЛГИК.—Л„ 1982. — С. 47-68.

18. Беловицкая А. А. Общее книговедение: Учеб. пособие. М.: Книга, 1987.—256с.

19.Беловицкая А. А, Система книговедческого метода //Книга и социальный прогресе.—М.: Наука, 1986.—С. 131-139.

20. Берк Ф. Национальный архив и управление документацией вСША//Сов. архивы.— 1988.—№3.—С. 92-101.

21. Беспалова 3. К. Формирование библиографической мысли в России (до 60-х гг. XIX в.). — М.: Изд-во МГУ культуры, 1994.— 282 с.

22. Бирмен Д. Виртуальный архив — архив будущего // Вестн. архивиста. — 1996. — № 6. — С. 99-111.

23. Блюменау Д.И. Информация и информационный сервис.— Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1989. — 189 с.

24. Бойд Рейворд У. Происхождение информатики и Международный библиографический институт / Международная федерация по информатике и документации // МФИД. — 1997. — Т.22.№4.—С.З-13.

25. Бониц М. Научное исследование и научная информация.—М.: Наука, 1987.— 156с.

26. Борев В. Ю., Коваленко А. В. Культура и массовая коммуникация.— М.: Наука, 1986. — 303 с.

27. Борухович В. Г. Научное и литературное значение труда Геродота // Геродот. История в девяти книгах. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1972. — С. 457-499.

28. Боряк Г. Національна архівна спадщина України та Державний реєстр "Археографічна Україніка": Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. — К., 1995. — 347 с.

29. Брискман М.А. Библиография и документалистика (информатика)//НТИ. Сер.2. — 1968.—№ 1.—С.З-6.

30. Булагова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблоновських XVII — сер. XIX ст.: походження, доля та історико-книгознавча реконструкція: Автореф. дис.... канд. іст. наук / НБУВ.—К., 1999.— 17с.

31. Буран В. Я. Комплекс наук чи комплексна наука? (До питання про природу книгознавства) // 36. наук. пр. / КДІК. — К., 1995. — Вип.З.—С. 228-235.

32. Бурова Е. М. Разработка научных основ экспертизи ценности документов в современном архивоведении // Классификация, комплектование и экспертиза ценности документов в советском архивоведении (1917-1987) / МГИАИ: Межвуз. сб. науч.тр. — М., 1989.—С.114-130.

33. Вайман А.А. О протошумерской письменности // Тайны древних письмен: Сб. ст. — М., 1976. — С. 578-585.

34. Вайман А.А. Шумеро-вавилонская математика. III-I тысячелетия до н.э. — М.: Изд-во вост. лит., 1961. — 287 с.

35. Вайнтроб А. Ю. и др. О некоторых закономерностях использования архивных фондов Государственного архивного фонда СССР//НТИ. Сер.2. — 1982.—№2.—С. 18-20.

36. Вайнштейн О. Л. Западно-европейская средневековая историография. — М., Л.: Наука, 1964. — 483 с.

37. Вараева А. В., Янковая В. Ф. О подходе к классификации систем документации, создаваемых в деятельности учреждения // Проблемы классификаций в архивоведении и документоведении:Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1987. — С. 57-68.

38. Воронов Ю.П. Страницы истории денег, — Новосибирск:Наука. Сибирск. отд.-ние, 1986. — 176 с.

39. Васильєв Р.Ф. Об определениях актов управления как документов и как действий // Вестн. Московск. ун-та. Сер.11. Право. — 1980. —№5.—С.З-11.

40. Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни: Навч. посіб. для студ. іст. фак. ун-тів і пед. ін-тів УРСР. — К.: Рад. шк., 1963. — 208с.

41. Видання. Основні види. Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95. — К.: Держстандарт України, 1995. — 45 с.

42. Виноградов В.М. и др. Теоретические проблемы архивоведения с точки зрения информатики // НТИ. Сер.1. — 1984. — № 9. — С. 1-8.

43. Воробьев Г. Г. Документ: информационный анализ. — М:Наука, 1.973. — 255 с.

44. Воробьев Г. Г. Документалистика и ее отношение к сопредельным научным дисциплинам // Сов. архивы. — 1973. — № 3. — С. 10-16.

45. Воробьев Г.Г. Информационно-психологические модели в социальной кибернетике и документалистике // НТИ. Сер.2. — 1992.—№ 11.—С. 1-5.

46. Воробьев Г.Г, Канцлерис А. К. К определению понятия "документ" //Сов. архивы. — 1972. — № 2. — С. 67-69.

47. Гавриленко В.О. Українська сфрагістика. Питання предмета та історіографії. — К.: Наук. думка, 1977. — 165 с.

48. Гайденко В. П., Смирнов Г.А. Западноевропейская наука в средние века. — М.: Наука, 1989. — 352 с.

49. Гельб И.Е. Опыт изучения письма. — М.: Радуга, 1982. — 366с.

50. Гельман-Виноградов К.Б. Перспективные направлення развития архивоведения // Вестн. архивиста. — 1995, — № 5. — С. 58-65.

51. Гельман-Виноградов К.Б. Пространственная одиссея документов как глобальное явление // Отечеств. архивы. — 1992. — № 6. — С. 24-29.

52. Гиляревский Р.С. Информатика и библиотековедение: Общие тенденции в развитии и преподавании. — М.: Наука, 1974. — 201 с.

53. Гиляревский Р.С. Общие закономерности в развитии дисциплин научной информации и коммуникации: Дис. ... д-ра филол. наук в форме науч. докл. / ВИНИТИ. — М., 1987. — 47 с.

54. Горькова В. Й. Информетрия (количественнне методьі в научно-технической информации) // Итоги науки й техники. Сер. Информатика. Т.10. — М.: ВИНИТИ, 1988. — 328 с.

55. Дандамаев М.А. Вавилонские писцьі. — М.: Наука, 1983.

— 242 с.

56. Делопроизводство й архивное дело. Терминьї й определения:

ГОСТ 16487-83 / Госстандарт СССР. — М., 1984. —12с.

57. Делопроизводство й архивное дело. Терминьї й определения:

ГОСТР 51141-98.—М.: Госстандарт России, 1998. — 8 с.

58. Державний класифікатор управлінської документації: ДК 010-98. — К.: Держстандарт України, 1999. — 50 с.

59. Джерелознавство історії України: Довід. / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка. Каф. архівознавства та спеціальних галузей іст. науки, НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 1998. — 211 с.

60. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: 36. док. / Упоряд., авт. передм. і комент. В.Й. Горобець; Відп. ред. Л.А. Дубровіна.— К.: Наук. думка, 1993. — 392 с.

61. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення: ДСТУ 2732-94. — К.: Держстандарт України, 1994 — 33 с.

62. Документальньїе памятники: вьіявление, учет, использование / Под ред. С.О.Шмидта: Учеб. пособие. — М., Вьісш. шк., 1988.—254с.

63. Документационное обеспечение управления. Документоведение: Аннот. библиогр. указ. лит. за 1976-1985 г.г. / ВНИИДАД. ОЦНТИ по документоведению й архивному делу. — М., 1990. — 71с.

64. Документоведение: Прогр. для студентов по специализации "Информатизация документно-коммуникац. систем" / МГТУ им. Н. Э. Баумана. — М., 1992. —7с. " 65. Документоведение: Прогр. курса для экстерн. фак. / МГИК. —М., 1992.— 15 с.

66. Документознавство: Прогр. курсу для ін-ту культури зі спеціальності "Бібліотекознавство та бібліографія" / Рівн. держ. ін-т культури. — Рівне, 1997. — 14с.

67. Дубровіна Л. Кодикологія та кодикографія української рукописної книги.—К., 1992.—262с.

68. Дубровіна Л. А. Опис рукописних книг: бібліографія, археографія, кодикографія?//Бібл. вісн.— 1993.—№1-2.—С. 12-20.

69. Ефимов А. Н., Шойхер М. В. Интернет как информационный массив. Применимы ли общие информационные законы к Интернету? //НТИ. Сер. 1. — 1999. — С. 34-38.

70. Жигунов В.М. Некоторые терминологические вопросы научно-технической документации // Актуальные проблемы архивоведения и документоведения. Естественнонаучные и технические вопросы архивного дела: Тр. / ВНИИДАД. — М., 1978. — Т. VII. 4.1. — С.132-145.

71. Жигунов В.М. О некоторых закономерностях научно-технического документирования НИР и ОКР // Актуальные проблемы архивоведения и документоведения. Естественнонаучные вопросы архивного дела: Тр. / ВНИИДАД. — М., 1981. — С. 100-123.

72. Забежайло М.И. и др. К пониманию термина прикладная семиотика//НТИ. Сер.2. — 1998.—№ 1.—С. 11-18.

73. Залаев Г.З. Анализ и классификация электронних документов // Вестн. архивиста. — 1999. — № 2-3. — С. 60-68.

74. Заремба С.З. Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність. — К.: Логос, 1995.— 447 с.

75. Іванов В. Контент-аналіз як формалізований метод дослідження документів // Філос. і соціол.думка. — 1994. — № 3-4. — С.211-224.

76. Іванов В.Ф. Методологія та методика дослідження змісту масової комунікації: Дис. ... д-ра філол. наук / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1996. — 402 с.

77. Іваненко Б.В., Онищенко О.С., Сохань П.С. Державна програма "Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру та системи збереження й загальнодоступності" (ДКНТ, напрям 7.1.1.) і її проект "Архівна та рукописна Україніка" // Національна архівна і інформаційна система "Архівна та рукописна Україніка". Вип. 1. Інформатизація архівної справи в Україні: сучасний стан та перспективи: 36. наук. пр. — К., 1996. — С. 5-11.

78. Илизаров Б. С. Актуальные, теоретические и методологические проблемы советского архивоведения: Учеб. пособие / МГИАИ. — М., 1984.— 107с.

79. Илизаров Б.С. Вопросы типологии архивных фондов в свете дискуссии о массовых исторических источниках // Актуальные проблемы советского архивоведения / МГИАИ. — М., 1986. — С. 17-31.

80. Илизаров Б. С. Источникометрические проблемы архивоведения (Методы измерения объектов письменной информации): Учеб. пособие / МГИАИ. — М., 1981, — 120 с.

81. Илизаров Б.С. К вопросу о единстве источниковедческого и информационного подходов при определении ценности документов //Тр. / ВНИИДАД. — М., 1976.—Т. VI. 4.1.—С. 236-273.

82. Илизаров Б.С, Роль документальных памятников в общественном развитии (теоретические вопросы использования архивных документов): Учеб. пособие / МГИАИ. — М., 1987. — 87 с.

83. Илюшенко М.П. К понятию "документ" (эволюция термина и предмет документоведения) // Сов. архивы. — 1986. — № 1. — С. 26-31.

84. Илюшенко М.Л., Кузнецова Т.В. Формуляр документа: Учеб. пособие / МГИАИ. — М„ 1986. — 86 с.

85. Илюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системи документации: Учеб. пособие / МГИАИ.—М., 1977.—83с.

86. Информационные сети передачи данных и архивы: Аналит. обзор по зарубежн. и отечеств. источникам // Информатика: ЗИ / ВИНИТИ. — 1996. — № 43-77. — С.7-8.

87. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. — К.: Держстандарт України, 1994.—53с.

88. Каганский В,Л., Шрейдер Ю.А. Карта как общий способ представлений знаний (география за пределами географии) // НТИ, Сер.2. — 1992.—№ 5. — С.1-6.

89. Калакура Я. Архівознавство: наука чи система наукових знань? // Студії з архівної справи та документознавства. — 1996.—Т.І.—.С. 43-49.

90. Калакура Я. Структура історичної науки: теоретико-методологічний аспект // Спеціальні галузі істор'ичної науки: 36. на пошану Марка Якимовича Варшавчика / Редкол.: Я.С.Калакура (гол. ред.) та ін. — К., 1999. — С. 18-25.

91. Каныгин Ю.М., Калитич Г.И. Основы теоретической информатики. — К.: Наук. думка, 1990. — 231 с.

92. Каштанов С.М. Очерки русской дипломатики.— М.: Наука, 1970.—463с.

93. Каштанов С.М. Предмет, задачи й методы дипломатики // Источниковедение. Теоретические и методические проблемы. — М.: Наука, 1969. — С. 134-170.

94. Каштанов С.М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. "История". — М.: Высш. шк., 1988. — 231 с.

95. Каштанов С.М., Курносов А.А. Некоторые вопросы теории источниковедения // Ист. арх. — 1962. — № 4. — С. 173-196.

96. Кеннеді Грімстед П. Бібліотека — архів: шлях до інтегрування // Бібл. вісн. — 1994. — № 5-6. — С.26-29.

97. Киселева Л. Й. Западноевропейская рукописная книга XIV-XV вв.: Кодикологический и книговедческий аспекты.—Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1985. — 303 с.

98. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования.—М.: Наука, 1987.—439с.

99. Коган В.З. Демон информации в современном мире (к методологии информологического подхода)//НТИ. Сер.1. — 1998.—№5.—С.1-12.

100. Козлов В.П. Историк и архивист: общее и особенное профессии // Междунар. научн. конф. "Историки и архивисты: сотрудничество и сохранение и познание прошлого в интересах настоящего и будушего" (27-28 нояб. 1997г.):Докл.и тез.науч.сообщ.—М.,1997.—С. 5-19.

101. Козлов В.П. О некоторых современних теоретико-методологических проблемах архивоведения и источниковедения // Отечеств. архивы. — 1995. — № 2. — С. 5-9.

102. Колесников И. Вспомогательные исторические дисциплины и их значение для истории и архивной работы // Арх. дело. — 1940.— №2.—С. 21-22.

103. Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. — К.: Основи, 1996. — 615 с.

104. Коренной А.А. Информация и коммуникация. -—К.: Наук. думка, 1986.— 144с.

105. Коробков Н. Русская дипломатика: Краткий очерк // Арх. дело. — 1940. — № 1. — С. 25.

106. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М.Швецова-Водка(кер.), Г.В.Сілкова,

Л.О.Черепуха та ін.; Наук. ред. й авт. вступ ст. Г.М.Швецова-Водка.— К.: Кн.палата України, 1998. —116с.

107. Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс. Учеб. для библ. фак. ин-тов культуры, ун-тов и пед. вузов. — М.: Изд-во Кн. палати, 1990. — 232 с.

108. Коршунов О.П. Библиография: теория, методология, методика.— М.: Книга, 1986. — 287 с.

109. Коршунов О.П. Еще раз о терминологии // Библиография.—1999.—№5.—С. 156-157.

110. Коршунов О.П. Проблеми общей теории библиографии.— М.: Книга, 1975.—191 с.

111. Костомаров М.Н., Соколов А.В., Степанов Е.А. и др. Информационное обеспечение управления: Учеб. пособие/ МГИАИ.—М., 1990.—91 с.

112. Котигоренко В. Кліометрія — "вимірювання історії" // Спеціальні галузі історичної науки: 36. на пошану Марка Якимовича Варшавчика / Редкол.: Я.С.Калакура (гол. ред.) та ін. — К., 1999.—С. 47-53.

113. Крамер С.Н. История начинается в Шумере. — М.: Наука, 1965.—256с.

114. Краткий словарь видов и разновидностей документов / ВНИИДАД, ЦГАДА. — М., 1974. — 80 с.

115. Кремер Б. Й. Общее и специфическое в документоведении // Теоретические проблемы документоведения: Тез. докл и сообщ. к теорет. семинару / ВНИИДАД. — М., 1975. — С. 69-81.

116. Кузнецова И.В. О европейской конференции по электронным документам и оргаиизации электронного доступа// Вестн. архивиста, — 1999. —№ 2-3. — С. 69-70.

117. Кузнецова Т. В. Задачи документоведения в связи с развитием компьютерньк технологий // Документ в административных структурах:Тез. докл. на Междунар. конф. — М., 1995. — С. 8-11.

118. Кузнецова Т.В. Проблемы взаимосвязи документоведения йиархивоведения // Материалм Всесоюз. науч.конф. "Архивьі СССР периода развитого социалистического общества." / ВНИИДАД. — М., 1979. — 4.1. — С. 246-259.

119. Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія типологічної схеми. — К.: УкрІНТЕЇ, 1995.— 190с.

120. Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації якоб'єкт дослідження інформатики // Студії з архівної справи та документознавства. — 1996. — Т.1. — С. 72-76.

121. Кулешов С. Г. Документознавство в системі наук документально-комунікаційного циклу // Українське архівознавство: історія, сучасний стан, перспективи: Наук. доп. Всеукр. конф. . — К., 1997.—4.2—С. 37-40.

122. Кулешов С. Г. Неопубликованные документы. Понятие и классификация // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1988. — № 7. — С.30-32.

123. Кулешов С.Г. Про деякі витоки документальної фіксації інформації .// 36. наук. пр. / КДІК. — К., 1995. — Вип. 3. — С. 217-228.

124. Кулешов С.Г. Про значення поняття "документ" // Бібл. вісн.—1995.—№1.—С.1-4.

125. Купчинський О.А. До питання про характеристику формуляра рукописних документів середньовіччя // Архіви України. — 1974.— №6.—С. 12-20.

126. Курило А.П. О правовом режиме электронного документа в системе межбанковских электронных расчетов // Проблемы информатизации. — 1999. — № 3. - С.75-79.

127. Кучмаренко В .А. Документальні фонди Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як джерело з історії академічної науки (1918-1934 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / НБУВ. — К., 1999.—19с.

128. Кушнаренко Н. Н. Документоведение: Учеб. для студентов ин-тов культуры / Харьк. гос. ин-т культуры; Отв. ред. В.Н.Шейко.—Харьков, 1997.—384с.

129. Ланглуа Ш.В., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории / Пер. с франц. А.Серебряковой. —СПб: Изд-во О.Н.Поповой, 1899.—275с.

130. Ларин М.В. Управление документацией й новые информационные технологии. — М.: Науч. книга, 1998. — 137 с.

13). Ларин М.В. Форум по электронним документам // Отечеств. архивы.— 1997.—№2.—С.100-101.

132. Леонов В.П. Библиотековедение как фундаментальная наука (постановка проблем) // Бібл. вісн. — 1999. — № 5. — С.25-30.

133. Леонов В.П. Библиотечно-библиографические процесси в системе научных коммуникаций. — СПб: Б-ка Рос. Акад. наук, 1995.—139с.

134. Лившиц Я.З. Документоведение как научная дисциплина //Сов. архивы. — 1973.—№6.—С. 17-21.

135. Литвак Б.Г. О закономерностях эволюции делопроизводственной документации в ХУІП-ХІХ вв. (к постановке вопроса) // Проблемы Источниковедения истории СССР и специальных исторических дисциплин: Ст. и материалы. — М.: Наука, 1984. — С. 48-55.

136. Литвак Б.Г. Очерки источниковедения массовой документации XIX - начала XX в. — М.: Наука, 1979. — 292 с.

137. Литература по вопросам документоведения, 1924-1975 г.г.:Аннот. указ. / ВНИИДАД. — М., 1979. — 178 с.

138. Лихачев М.Т. Вопросы взаимосвязи документоведения с другими научными дисциплинами // Материалы Всесоюз. науч. конф. "Архивы СССР периода развитого социалистического общества / ВНИИДАД. — М., 1979. — 4.1. — С. 237-244.

139. Лихачев М.Т. Документоведение в системе других наук и отраслей знания // Теоретические проблемы документоведения: Тез. докл. и сообщ. к теорет. семинару / ВНИИДАД. — М., 1975.—С. 57-68.

140. Лубский А. В., Пронштейн Л. П. Некоторые теоретические и методические проблемы источниковедения массовых источников // Источниковедение отечественной истории: Сб. ст., 1981. — М.: Наука, 1982.—С. 3-35.

141. Лукашевич А.А. Виды документов в Российском государстве первой четверти XVIII в. (на материале Генерального регламента) // Сов. архивы. — 1991.—№4.—С. 38.

142. Лукашевич А.А. Развитие губернской делопроизводственной документации 70-90-х гг. XVIII в.: Автореф. дис. ... канд. ист. наук / ВНИИДАД. — М„ 1995. — 24 с.

143. Магидов ВМ. Технотроннеє источниковедение: междисциплинарная проблема изучения // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на второй Всерос. конф. / ВНИИДАД.—М., 1997.—С. 176-180.

144. Маценко М.В. К уточнению смысла дефиниций "памятник (объект) культуры" и "документ" // Вестн. архивиста. — 1998. — № 5. — С. 80-83.

145. Мацюк О. Історія паперу як спеціальна історична дисципліна // Студії з архівної справи та документознавства. — 1998. — Т. 3.—С. 69-72.

146. Мацюк О.Я. Історія українського паперу. — К., 1994. — 186с.

147. Мацюк О.Я. Філіграні архівних документів України. XVII-XX ст. — К.: Наук. думка, 1992. — 346 с.

148. Маяковский И. Архив, библиотека и музей // Арх. дело.— 1926. — Вып. 7. — С. 21-36.

149. Маяковский И.Л. Архивы и архивное дело в иностранных государствах. Вып. 1. Архивы и архивное дело в рабовладельческих государствах древности и в эпоху феодализма: Учеб. пособие / МГИАИ.—М., 1959.—97с.

150. Медушевская О.М. Источниковедение: теория, история, метод / Отв. ред. М.Ф.Румянцева. — М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 1996.—80с.

151. Медушевская О.М. Теоретические проблемы в историческом источниковедении // Теория и методи источниковедения и вспомогательных исторических дисциплин / Межвуз. сб. / МГИАИ.—М., 1985.—С. 5-26.

152. Меркулов Г.С. О содержании понятия "неопубликованные документы" // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1987. — № 5. — С.13-17.

153. Мигонь К. Наука о книге. — М.: Книга, 1991. — 198 с.

154. Мингалев В.С. Общие закономерности и тенденции документообразования в социально-экономических системах управлення (проблемы изучения): Учеб. пособие / МГИАИ — М., 1983. — 83с.

Б55. Митяев К.Г. Документоведение, его задачи и перспективы развития // Вопр. архивоведения: Науч.-информ. Бюл. — 1964. — №2.—С.27-37.

156. Митяев К.Г. О методологии классификации и экспертизы документов.// Тр./ МГИАИ.—М., 1967.—Т.25. Вопросы методологии исторической науки. — С. 118-138.

157. Митяев К.Г. Теория и практика архивного дела: Учеб. пособие / Под ред. И.Л. Маяковского. — М., 1946. — 248 с.

158. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика. — М.: Наука, 1976. — 435 с.

159. Михайлов О.А. Электронные документы в архивах: проблемы приема, обеспечение сохранности и использование: Аналит. обзор/ РГАНТД. — М.: Диалог-МГУ, 1998. — 244 с.

160. Моргенштерн И.Г. Проблемы типологии современной книги // Книга: Исслед. и материалы. — 1975. — Сб. ЗО. — С. 38-54.

161. Мотылев В.М. Старение научно-технической литературы.— Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1986. — 159 с.

162. Муранивский Т.В. Инфорномика — новая научная дисциплина //НТИ.Сер.1.—1993.—№6.—С.9-14.

163. Новоселов В.И. Юридическая сила документа // Сов. архивы.— 1971.—№ 1.—С. 57-73.

164. Носевич В.Л. Документ и информация в век компьютеров и множительной техники // Междунар. науч. конф. "Историки и архивисты: сотрудничество и сохранение и познание прошлого в интересах настоящего и будущего" (27-28 нояб. 1997 г.): Докл. и тез. науч. сообщ. — М., 1997. — С.75-79.

165. Омельчук В.Ю. Національна бібліографія України: тенденції розвитку, проблеми розробки // Бібл. вісн. — 1995. —№ 5. — С.1-13.

166. Орлова Н.А., Роголева Т.В. К вопросу о внутривидовой экспертизе ценности документов // Актуальные проблемы советского архивоведения: Межвуз. сб. / МГИАИ. — М., 1986. — С.55-62.

167. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління: Підручник / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. — К., 1997. — 343 с.

168. Патентоведение: Учеб. для вузов / Е.И. Артемьев, М.М. Богуславский, Р.П. Вчерашний и др.; Под. ред. В.А.Рясенцева. — М.: Машиностроение, 1984. — 352 с.

169. Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів їхнього зберігання / УДНДІАСД. — К., 1997. — 256 с.

170. Пилипчук М.И., Лисютин А.П. Копирование фонодокументов на цифровие носители информации // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на третьей Всерос. конф. / ВНИИДАД.—М., 1999.— С. 264-265.

171. Попова Г.И. Обзор дискуссии по проблеме "Архивоведение и теория информации" // Тр. / ВНИИДАД. — М., 1973. — Т.З. ~ С.319-326.

172. Правила издания исторических документов в СССР. — М., 1990.—187с.

173. Прокопенко А.С. О разработке схемы классификации научно-технической документации для государственных архивов СССР // Сов. архивы.— 1973.—№3.—С.71-78.

174. Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования: Учеб. пособие для вузов по специальности "История". — М.: Высш. шк., 1986. —208 с.

175. Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. — М.: Наука, 1975. — 280 с.

176. Пшеничный А. П. К вопросу об информационном подходе и зкспертизе ценности документов // Тр. / ВНИИДАД. — М., 1973.—Т,3.—С. 290-312.

177. Развитие архивного дела с древнейших времен до наших дней // Тр. / ВНИИДАД. — М., 1979. — Т.УІІІ. Ч. 1. Архивное дело с древнейших времен до 1917 года. — 247 с.

178. Рахман А. Библиотеки и архивы // МФИД. — 1982. — Т. 7. № 4. — С. 33-34.

179. Розанова Л.Н. Основы научной классификации фонодокументов: Автореф. дис. ... канд. ист. наук / МГИАИ. — М., 1985. — 26с.

180. Рудельсон К.И. Современнме документные классификации. — М.: Наука, 1973. — 206 с.

181. Савин В.А. Документ — архивный документ — исторический источник — памятник истории и культури: проблемы проявления сущностных характеристик // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на второй Всерос. конф. / ВНИИДАД.—М., 1997.—С.181-187.

182. Садаев Д. Ч. История Древней Ассирии. — М.: Наука, 1979.-.247с.

183. Семеновкер Б. А. Библиография в древней Месопотамии //Библиография.—1997.—№5.—С.129-140.

184. Семеновкер Б. А. Библиография в древнем Египте // Библиография. — 1993.—№ 4. ~ С.33-37.

185. Семенюк 3. П. Информатика: достижения, перспективы, возможности. — М.: Наука, 1988. — 176 с.

186. Сергеева А. Г. Некоторые вопросы классификации документов и документной информации в государственных архивах НТД // Проблемы классификации в архивоведении и документоведении: Сб. науч. тр./ ВНИИДАД. -- М., 1987. — С. 24-39.

187. Сифоров В.И. Наука об информации и ее проблемы // МФИД.—1983.—Т.1.№ 1.—С. 17-21.

188. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. — К., 1995. — 267 с.

189. Словарь современной архивной терминологии социалистических стран. — М.: ВНИИДАД, 1982. — Вып, 1. — 445 с.

190. Словарь современной архивной терминологии социалистических стран.—М.: ВНИИДАД, 1988. — Вып. 2. — 317 с.

191. Соболева Н. А. О тенденциях развития специальних истори-ческих дисциплин: Историогр.обзорза 1964-1978 г.г. // Источниковедение отечественной истории: Сб. ст., 1979. — М.: Наука, 1980. — С. 219-237.

192. Сокова А. Н. Документоведение как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1986. — С. 5-30.

193. Сокова А. Н. К вопросу о документной систематике // Сов. архивы. — 1976. — № 4. - С. 29-38.

194. Сокова А. Н. Общие принципы построения систем документации // Развитие советского документоведения (1917-1981) : Сб.науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1983. — С. 27-40.

195. Сокова А. Н. Принцип историзма в документоведении // Сов. архивы. — 1981. — № 4. — С. 26-31.

196. Сокова А. Н. Развитие советского документоведения в условиях научно-технической революции (1960-1980): Автореф. дис. д-ра ист. наук / МГИАИ. — М., 1986. — 46 с.

197. Сокова А. Н. Современные исследбвания в области документоведения // Сов. архивы. — 1978. — № 4. — С. 42-50.

198. Сокова А. Н. Современные системи документации в аспекте документоведения // Современные документальные системы / Сб. науч. тр. /АН СССР. Науч. совет по комплексной проблеме "Кибернетика". —М.,1979.—С.З-23.

199. Соколов А. В. Информационный подход к документальной коммуникации: Учеб. пособие / ЛГИК. — Л., 1988. — 85 с.

200. Соколов А. В. Коммуникационные каналы: Лекция 2. // Науч. и техн. б-ки. — 1994. — № 11. — С. 43-50.

201. Соколов А. В. Обьекты и предметы библиотековедения, библиографоведения и информатики (метатеоретический анализ) // Связь библиотечно-библиографических дисциплин с информатикой: Сб. науч. тр. / ЛГИК. — Л., 1982. — С. 10-45.

202. Соколов А. В. Совершенствование информационного обеспечения управления на основе унификации документов с использованием классификаторов информации: история, современное состояние (на примере торговой потребительской кооперации СССР): Автореф. дис. ... канд. ист наук / МГИАИ. — М., 1984. — 27 с.

203. Сорока Ю. Документознавство та його роль і місце в системі історичної науки // Спеціальні галузі історичної науки: 36. на пошану Марка Якимовича Варшавчика / Редкол.: Я.С.Калакура (гол.ред.) та ін. — К., 1999. — С.91-94.

204. Сотникова С. И. Актуальные проблемы картографического архивоведения //Основныїе тенденции и перспективы развития архивного дела и документационного обеспечения управления: Сб. науч.тр. / ВНИИДАД. — М., 1990. — С. 56-63.

205. Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие / В.А.Замлинский, М. Ф. Дмитриенко, Т. А. Балабушевич и др.; Под ред. В. А. Замлинского, М. Ф. Дмитриенко.—К., 1992.—С.119.

206. Спигал Габриель М. К теории среднего плана: историография в век постмодернизма // Одиссей. Человек и история. 1995. — М.: Наука, 1995.—С.211-220.

207. Старостин Е.В. Зарубежное архивоведение: проблемы истории, теории и методологии. — М.: Рус. мир, 1997. — 328 с.

208. Степченко О.П. Особові архівні фонди видатних українських учених як джерело з історії організації спеціалізованих фондів Всенародної (Національної") бібліотеки України (1918-1934): Автореф. дис ... канд. іст. наук / НБУВ. — К., 1997. — 16с.

209. Столяров Ю.Н. Глубже исследовать терминологию // Библиография. — 1999. —№ 2. — С. 151-152.

210. Столяров Ю.Н. Классификация документа: Решения и проблемы // Книга: Исслед. и материалы. — 1995. — Сб. 70. — С.24-40.

211. Столяров Ю.Н. Онтологический статус документа и его практическое значение для библиотек // Библиотековедение. — 1999.— № 4-6. — С.50-59.

212. Столяров Ю.Н. Соотношение книги с иными видами документа // Книга- Исслед. и материалы. — 1989. — Сб.58. — С. 67-79.

213. Столяров Ю.Н. Энциклопедическое определение библиотековедения // Библиотековедение. — 1998. — № 1. — С. 54-64.

214. Стоян Ф. В. "Документальна спадщина України" в камеральній діяльності бібліографічних та археографічних комісій ХІХ-ХХ ст.:Автореф. дис. ... канд. іст. наук. / НБУВ. — 19с.

215. Стоянова Н., Висулчев Я. Формулярът в древността // Архивен преглед. — 1986.—№ 1.—С.8-14.

216. Теория и практика архивного дела в СССР: Учебник / Под ред. Ф.И.Долгих и К.И.Рудельсон. — 2-е изд., перераб и доп.— М.: Высш. шк., 1980. — 343 с.

217. Теория и практика экспертизы ценности документов и комплектования государственних архивов СССР: Тр./ ВНИИДАД.—М., 1974.—Т.4.Ч.1.—272с.

218. Теплов Д.Ю. К вопросу о рассеянии информации в советской технической периодике // НТИ. Сер.2. — 1967. — № 1. — С. 5-8.

219. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания / РАН. Б-ка по естественним наукам;Сост.: 3. Г. Высоцкая, В. А. Врубель, А.Б. Маслов, Л. К. Розеншильд.—М., 1995.—268с.

220. Тихонов В. И. Электронные документы — источниковая база для последующих поколений историков // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном зтапе: Докл. и тез. выступлений на третьей Всерос. конф. / ВНИИДАД. — М., 1999. — С.227-231.

221. Тяжельникова В.С. Основные направлення развития исторической информатики России // Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на второй Всерос. конф. / ВНИИДАД.—М., 1997.—С.148-152.

222. Уйбо А.С. Информационный подход к типологии исторических источников // Уч. зап. Тартус. ун-та. — Тарту, 1982. — Вип.599. Тр. по философии. Философские проблемы исторической науки.—С.51-67.

223. Управление документацией в информационный век: (Реф. ст. Hare C., McLeord J. Records Management in the Information Age / Мanagement Information. — 1997. — Vоl. 4. № 4. — Р. 23-25) // Документоведение и архивное дело за рубежом: Информ. бюл. / ВНИИДАД. ОЦНТИ. — 1998. —№ 1. — С. 4-6.

224. Урсул А. Д. Социальная информатика: две концепции развития // НТИ. Сер. 1. — 1990. — № 1. — С. 3-8.

225. Фадеев А. К вопросу постановки делопроизводства в советских учреждениях // Арх. дело.— 1940. — № 4. — С. 29-33.

226. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод. Опыт анализа понятий и терминологии. — М.: Наука, 1983. — 231 с.

227. Федотов Н.Н., Маркин Ю.В., Давидова В.П. Основные направления развития ЕСКК ТЭИ и УСД на период до 2010 года / / Классификаторы и документы. — 1988. — № 6. — С, 1-4.

228. Хан-Пира Э.И. Архивоведческое терминоведение: Учеб. пособие. — М.: МГИАИ, 1990. — 136 с.

229. Ханпира Э. И. О терминоэлементах документационный, документальный, документный // Сов. архивы. — 1984. —№ 3. — С.23-24.

230. Христова Н. М. Науково-довідковий апарат архівів та рукописних підрозділів бібліотек в Україні у 1920-1990 рр.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / НБУВ. — К., 1999. —19с.

231. Черешня А.Г. О классификации докумеитов систем управления //Проблемы классификации в архивоведении и документоведении: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1987. — С.39-57.

232. Черняк А.Я. История книги как наука (опыт конструирования научной дисциплины)//Книга: Исслед. и материалы.—Сб.59.—С.47-59.

233. Черняк А.Я. История технической книги: Учеб. для библ, фак. ин-тов культуры. — М.: Книга. 1981. — 318с.

234. Чубарьян О.С. Общее библиотсковедение: итоги развития и проблемы.—М.: Книга, 1973.—86 с.

235. Чугунов А.И., Сокова А.Н., Банасюкевич В.Д. Актуальные проблемы документоведения // Актуальные вопросы совершенствования архивного дела в условиях развитого социалистического общества: Материалы Всесоюз. науч.-практ. конф. / ВНИИДАД. — М., 1985. — Вип. 2. — С, 73-80.

236. Чуковенков А. Ю. Классификация понятий как основа совершенствования теорминологии в области исследования документов, создаваемых средствами вычислительной техники // Сов. архивы.— 1985. — № 5. — С. 20-28.

237. Чуковенков А.Ю. Машиночитаемые документы: определения понятия и выбор признаков классификации // Документирование управленческой деятельности: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. — М., 1986.—С. 53-73.

238. Шамурин Е.И. Очерки истории библиотечно-библиографической классификации. Т.І. — М.: Изд-во Всес. кн. палати, 1955.—399с.

239. Шандра В. С. Київське генерал-губернаторство (1832-1914): історія створення та діяльності, архівний комплекс і його інформативний потенціал.—К., 1999.—144с.

240. Швецова-Водка Г.М. Визначення документа в архівознавстві //Студії з архівної справи та документознавства. — 1999. — Т.ІУ.—С.99-102.

241. Швецова-Водка Г.М. Документальні чи документі // Бібл. вісн.— 1997.—№3.—С. 10-11.

242. Швецова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство: Навч. посіб. для студ. ін-тів культури/ РДІК. — Рівне, 1 995. — 183 с.

243. Швецова-Водка Г.М. Значення поняття "документ" у документаційно-інформаційних науках // Культура України: історія і сучасність: Тези доп. Республ. наук.-практ. конф. — X., 1992. — С.324-326.

244. Швецова-Водка Г. Н. Книга и документ: соотношение понятий // Книга: Исслед. и материалы. — 1994. — Сб. 68. — С. 19-37.

245. Швецова-Водка Г. Н. Определение документа в документационно-информационной науке: Препринт / БАН СССР, —Л., 1991.—44с.

246. Швецова-Водка Г. Про обсяг поняття "книга" в документо-знавстві 7/Бібл. вісн.— 1998.— №4.— С. 9-11.

247. Швецова-Водка Г. М. Типологія документа: Навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Рівн. держ. ін-т культури. — К.: Кн; палата України, 1998.—80с.

248. Швецова-Водка Г. М. Типологія книги: Навч. посіб. для студентів ін-тів культури / Рівн. держ. ін-т культури. — К.: Кн. палата України, 1999.—68с.

249. Швецова-Водка Г..Н. Функции и свойства документа в системе социальных коммуникаций // Книга: Исслед. и материалы.— 1994. — Сб. 69. — С. 37-57.

250. Швецова-Водка Г. Н. Функциональная сущность и свойства книги // Книга: Исслед. и материалы. — 1995. — Сб. 71. — С. 69-96.

251. Шепелев Л.Е. Изучение делопроизводственных документов XIX — начала XX ст. Вспомогательные исторические дисциплины — Л.: Наука. Ленингр. отд., 1968.—С.119-138.

252. ШираДж.Х. Введение в библиотековедение. —М.: Высш.шк., 1983.—256с.

253. Широков В.А. Інформаційна теорія та системотехнічні засади комп'ютерної лексикографії: Автореф. дис.... д-ратехн. наук /НБУВ.—К., 1999.—32с.

254. Шмидт С.О. Современные проблемы источниковедения // Источниковедение. Теоретические и методические проблемы. — М.: Наука, 1969. — С.7-58.

255. Шмидт-С.О., Князьков С.Е. Документы делопроизводства правительственных учреждений России ХУ-ХУІІв.: Учеб. пособие / МГИАИ. — М., 1985. — 102 с.

256. Шрейдер Ю.А. Інформатика — нова і традиційна // Філософ. і соціолог, думка. — 1989. — № 3. — С.47-59.

257. Юшин И.Ф. Документирование "виртуальной реальности" и взгляд на этот процесе с точки зрения источниковеда //Архивоведение и источниковедение отечественной истории. Проблемы взаимодействия на современном этапе: Докл. и тез. выступлений на третьей Всерос. конф. / ВНИИДАД. — М„ 1999. — С. 227-231.

258. Янковая В.Ф. Русское делопроизводство в сборниках образцов документов конца XVIII— начала X в. // Сов. архивы. — 1989.—№4.—С. 23-31.

259. Янковская Н.Б. К проблеме оптовой торговли Каниша (XIX в. до н.з.). иТТАТи — мельчайшая денежная единица // ВДИ. — 1986.—№2.—С. 17-24.

260. Сооk М. Аrchives administration: A manuel for intermediate and smaller organizations and for local government. — Folkestone, 1977.—258р.

261. Cumulative index to the “Records management quaterly”, 1967-1987 // АRМА. Records management quaterly. — 1988. — V.22- № 1.—Р.27-122.

262. Dearstyne B.W. The management of local government records: A guide for local officials. - Nashville, 1988. — 146 р.

263. Dembowska M. Nauka o informacji naukowej (informatologia): organizacija I problematyka badan w Polske.- Warszawa: Inst.inf. nauk., techn. I ekon., 1991. — 230 s.

264. Ejarque Garsia L. La formation del bibliotecario en Espana. - Madrid, 1993.—127р.

265. Gordon K. Records management: A guide for students and practitioners of recoeds management // Archives and manuscripts. - 1995. — V.23.№ 1. — Р.121-124.

266.ISO 5127/1-1983. Documentation and information: Vocabulary. Part I. Basic concepts. Printed in Switzerland. — 18р.

267. Koblitz J. Informations- und Dokumentationswissenschaft und/oder Informatik. — 1979. — 26. № 5. — Р.39.

268. Modern archives administration and records management: A RAMP reader/ UNESCO. — Paris, 1985. — Р.157-206.

ЗМІСТ

ВІД АВТОРА

Розділ І.

ВИТОКИ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ДОКУМЕНТ

§ 1. Виникнення документа та початкова диференціація знань про документ

§ 2. Формування напрямів наукового аналізу складових документа

§ 3. Становлення сучасного документознавства

Розділ II.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

§ 1. Структура сучасного документознавства. Об'єкт і предмет загального документознавства

§ 2. Завдання загального документознавства, його зв'язки з іншими науковими дисциплінами

§ 3. Типологія документів

Розділ III.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОКУМЕНТОЛОПЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

§ 1. Основні поняття документознавства

§ 2. Концепції документа як засобу соціальних комунікацій та джерела інформації

§ 3. Методи документологічних досліджень

§ 4. Закономірності

Розділ IV.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПЕЦІАЛЬНОГОДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

§ 1. Об'єкт і предмет

§ 2. Завдання

§ 3. Зв'язки з іншими галузями знань

§ 4. Класифікація і типологія об'єктів дослідження

ПІДСУМКИ

СПИСОК АБРЕВІАТУР

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Наукове видання

Кулешов Сергій Георгійович

ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО:

ІСТОРІЯ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Монографія

Наприклад, на думку деяких документознавців, фотографія, яка не має словесної ідентифікації, не може вважатися документом

'У другій половині цього тисячоліття шумерська культура асимілює з вавилонською.

Цікаво, що слово "tuppu" відповідало не тільки глиняній табличці, а й табличці срібній чи золотій (55,с. 19),тобто могло бути еквівалентом слова "гроші".

Вже значно пізніше і в іншому регіоні —Іудеї, необхідність розкриття прихованого смислу слова, всього речення святого тексту у гіпертрофованому вигляді спричиняє вірування у святість кожної літери алфавіту і тлумачення її сакрального смислу (див. 1,с. 21-22).

Хоча більшість античних істориків у подальшому надавали перевагу "оповідній" формі викладення ніж "фактографічній". Наприклад, римський історик Тіт Лівій для підтримання життєздатності так званого "римського міфу" часто не зважав не тільки на документи попередньої епохи, а й на реалії сучасного йому життя.

З іншого боку, організація зберігання афінянами автографів Есхіла, Евріпіда чи Софокла також свідчить про усвідомлення їхньої значущості і необхідності архівного зберігання.

їхнє підроблення з метою довести якийсь політичний факт мало місце в Стародавній Греції навіть на державному рівні (149,с. 32).

Хоча, безперечно, документальні форми фіксації свідчення (поряд з вербальними та обрядовими) посідали певне місце в римському праві. Так, ще за часів ранньої Римської республіки були поширені так звані "літтеральні контракти" (contractuslitteralis) чи письмові заповіти (tabulatestamenti). Оскільки найчастіше юридичні акти фіксувалися на дерев'яній (або з іншого матеріалу) табличці, покритою воском (tabulae), то і загальна назва документальної форми переважно позначалася словом "табличка". Можливо, що перехід у даній сфері від цього носія до папірусу чи пергамену наприкінці існування Римської імперії і зумовив у подальшому поширення терміну "documentum".

Наприклад, "Загальна палеографія" або ж "Класифікація і упорядкування архівів й бібліогек" (у цьому курсі в самостійний розділ включалася "Бібліографія", що потім закріпилося і в його назві).

За свідченням Ш.В.Ланглуа, Бернард Монкофон вважав свою "Bibliotecabibliotecarummanuscriptumnova" за найкориснішу та найцікавішу роботу, зроблену за своє життя (129,с.23).

У деяких авторів цей цикл носить назву документально-інформаційних наук, ототожнюється з документаційно-інформаційною наукою тощо.

Ще 1804р. Г.Пеньо у своєму "Тлумачному словнику з бібліології" запропонуї науку про книгу називати "бібліологією", а назву "бібліографія" залишити за тк її галуззю, що створює покажчики книг (242,с. 36).

Знов таки все спирається на трактування поняття "історичне джерело", тобто чи охоплює воно всі історичні об'єкти, чи ототожнюється тільки з писемними пам'ятками. Дж.Колінгвуд, поділяючи джерела на "авторитети" і "документи" начебто, дотримується другої позиції (103,с. 460-461).Однак у тексті роботи він звертається до таких прикладів джерел як посуд чи монети; що залишає місце для Роздумів. Немає чіткої визначеності у нього і щодо класифікування "документів"(103,с. 426,466, 587, 591-592).Традиційно диференціація у вітчизняному Джерелознавстві писемних джерел на оповідні та документальні, здається, невиступає жорстко інваріантною, допускаючи певні відхилення у їхньому класифікуванні (59,с. 50).0бгрунтування поділу історичних текстів на літературні (засоби саморефлексії) та документальні (засоби інструментальні) часто спираєтьсялише на класифікацію видів мовлення (див., наприклад, 206,216-217).

Взагалі, якщо порівнювати еволюцію трактувань понять "документ" та "книгаі то можна знайти багато спільних моментів. Як і документ, книгу по-різнок трактують в різних дисциплінах документально-комунікаційного циклу -археографії, архівознавстві, бібліографії, книгознавстві тощо. Історично склала» й майже подібна багатоаспектність їхнього розуміння як історичного джерел засобу комунікації, історико-культурної пам'ятки тощо (див., наприклад, 214).

Кодекс законов о народном просвешении УССР.—Харьков.:НКПУССР, 1922. — С.60-61.

Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського уряду УСРР. Харків.: НКЮ, 1922.— №І.—Ст.бв.

Маючи на увазі не тільки документи, що відкладаються у процесі роб» канцелярії (загальне справочинство), а й інших служб, де формуються спра (бухгалтерія, відділ кадрів тощо).

Цю галузь знань не можна повністю ототожнювати з документознавством, оскільки вона с фактично теорією справочинства, яка тільки споріднена з ним у площині вирішення окремих дослідницьких завдань.

Інформатика, крім документаційної науки і документалістики, більшою мірою пов'язана своїми витоками з галузями знань, що вивчали з різних аспектів феномен інформації, зокрема якісні (теорія журналістики 1920-х рр.) та кількісні характеристики (теорія інформаційного зв'язку К.Шениона та ін.), а також, безперечно, напрямами, що розроблювали обчислювальну (інформаційну) техніку.

В інформаційно розвинених країнах не існує відокремлених понять "інформаційі ресурси" та "джерела" стосовно документальної інформації (28,є." 37).Тільки СРСР термін "документальні джерела інформації"" по-різнйму трактувавс інформатиками та представниками історичної науки.

Таке ототожнення раніше мало місце і в інших галузях знань (див., наприклад, 29).

Вона поширюється відповідним департаментом організації ("Scientific Affairs Division - NATO) як додаток до пропозицій установам різних країн щод проведення спільних відкритих досліджень.

Про розуміння співвідношення понять "книга" і "документ" в традиційному документознавстві, а відповідно і в теорії спраяочинства ми зазначали вище.

Знов таки, повертаючись до співвідношення ключових понять "книга" і "документ", за цією концепцією перше е видом другого.

Іноді така спеціалізація виходить з диференціації процесів, пов'язаних з об'єкті дослідження. Так, поняття книгознавства як комплексу наук передбачає входжен до його складу різних дисциплін і галузей знань, що вивчають процеси створені розповсюдження і використання творів друку (видавнича справа, бібліополістиі бібліотекознавство, бібліографознавство). Вузьке значення книгознавства • комплексна наука про книгу і книжкову справу (ЗІ).

Тому ми не погоджуємося з В.П.Леоновим, що бібліографічні процеси відбуваються також в архівах і музеях (132,с. 27)(якщо не-йдеться, безумовно, про описування поліграфічних творів друку). З іншого боку, незважаючи, що описування різних видів документів с прерогативою різних дисциплін, інформаційні проблеми цього технологічного процесу часто подібні (68; 226,с. 54), Що дозволяє відзначати наявність певних інтеграційних тенденцій, зокрема, археографічного і бібліографічного описання (214,с. 13-14).

Сюди як розділ входить і патентна документація, оскільки власне патентознавство Розглядає безпосередньо оформлення прав на винахід чи відкриття, тобто питання патентування, а також використання винаходів, ліцензування тощо. У підручнику "Патентознавство" (168)з шістнадцяти параграфів тільки один присвячений патентній документації та її використанню.

Існує думка, що "сучасні документознавчі теорії орієнтовані на спільні функції У процесах комунікацій суспільства, але в абстрагованому плані" (214,с 15).

Див., зокрема, "Програму збереження бібліотечних та архівних фондів Україні) на 2000-2005рр.". Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999року № 1715(від архівної системи в розробленні брали участ» А.К.Шурубура та К.Т.Селіверстова; від бібліотечної —Т.М.Прокошена, А.Г.Бровкін, Л.В.Муха, Г.М-Новікова, І.С.Комсимй, Н.О.Гудимова та ін.).

Як вже відзначалося, більшість прибічників загального документознавс і ва вважають теорію книги (а іноді й історію книги) приналежною до докумснтолси її.

На нашу думку, така позиція значною мірою узгоджується з поглядами відомого вітчизняного джерелознавця М.Я.Варшавчика щодо побудови класифікаційних схем історичних джерел (59,с. 49).

Слід зауважити, що нами свого часу розглядалися саме не рукописні документи, а документи, яким надавався стаїус "рукопису" у наукових комунікаціях (див., 122).

Цей термін е найпоширенішим, хоча, на нашу думку, більш точно відображає зміст зазначеного явища поняття "комп'ютерний документ".

Впродовж еволюції поглядів на зміст поняття склалися такі його трактування врізних комплексах наук: правознавче —записи інформації, що мають юридичну силу; історико-культурологічне —всі об'єкти, що можуть бути використані длявідтворення історії культури суспільства; історико-джерелознавче —всі писемніпам'ятки, крім літературних; інформологічне —всі записи інформації, що використовуються в комунікаційному процесі. Більш детально різні аспектирозуміння поняття "документ" проаналізовані в публікаціях Г.М.Швецової-Водки(див., наприклад, 243).

У згадуваному вже 180 5127/1-1983"Документація та інформація. Словник" іьому визначенню (тільки без слів "що виконується якою-небудь особою чи Рі^нізацією") відповідає перше значення терміна "документація" (266,с. 10),яка °значас тут галузь науково-практичної діяльності. Це рудимент "документаційної науки.

Закони України. Т.4. —К., 1993. —С.72-88.

Це, безперечно, не знімає можливості використання, наприклад, функціонально-кібернетичної концепції інформації при моделюванні об'єктів соціотехнічної природи (наприклад, при розробленні теорії комп'ютерної лексикографії в 253).

До речі, є і інші заперечення щодо інформаційних термінів, що використовуються істориками. Наприклад, іноді різні джерела (у тому числі й архівні документи) проголошуються джерелами історичної інформації. Такими можуть бути тільки твори істориків й мемуари. Поширеною є також думка, що будь-яка інформація документа —історичного джерела є джерелом наукової інформації. Між тим , таким Джерелом є тільки наукові праці, що містять описи наукових фактів і концепцій.-Інформація історичного джерела слугує лише вихідним матеріалом, "сировиною" для дослідника —генератора нового наукового знання.

Різні аспекти трактування терміну "документація" проаналізовані також в Монографіях (158,С. 402-408; 180,с. 21-23).

Див. наступний параграф.

Так, аналіз процесу включення у "сучасну суспільну свідомість" архівного документа розглядається в публікації (79).

Книга традиційно сприймається у вигляді кодексу. З іншого боку, наприклад, не кожний кодекс, що містить рукописні матеріали, кодииологи вважають рукописною книгою (67,с. 21).В архівознавстві та історичному джерелознавстві (зокрема актовому джерелознавстві) існує також розуміння стародавньої книги як збірника актових документів. Різноманітність цих книг досить значна і це, наприклад, для російського середньовічного справочинства ілюструє "Краткий словарь видов й разновидностей документов" (114).

Така позиція характерна для більшості архівознавців і "традиційних" документознавців, хоча деякі з них і відзначають, що у широкому розумінні книга—це документ (див„ наприклад, 28,с. 15; 83,с.30).

Розгаядаючи ці ситуації в комунікативному аспекті, В.М.Автократов позначає дані перетворення документа як "речі для нас” (фаза використання цільового призначення) у "річ у собі" (фаза архівного збереження) і знову в “річ для нас” (фаза використання як історичного джерела) (3, с. 27-33).

Зокрема, Б.С.Ілізаров робить висновок, шо "включений у сучасну суспільну свідомість архівний документ стає документальною пам'яткою" (79,с. 25).

Деякі дослідники вважають їх не документами, а електронними записами і відповідно приналежними не до документальних комунікацій, а до електронних.

Наукові моделі (їх іноді називають пояснювальними на відміну від математичних моделей, що застосовуються дещо пізніше) як механістичні моделі побудови світу створюються вже давньогрецькою школою Лсвкіппа-Демокрета (48,с. 88-89).

Сьогодні с вже результати досліджень, які підтверджують думку щодо притаманності цих закономірностей потокам документів в Іпістеї (69).

Йдеться про основну функцію конкретного документа, яку він викоиук— відповідно до своїх характеристик (інформаційних, тобто жанрових чв номінальних, оформлення матеріального носія тощо).

Дані за станом на 1січня 1998року.

Найбільше їх було вміщено впродовж 1960-80-х рр. у періодичному виданні "Научно-тсхническая информация" Всесоюзного (зараз —Всеросійського) інституту науково-технічної інформації (Москва).

Ми не торкалися проблеми закономірностей розвитку матеріальних носіїв інформації документів, хоча і тут, безперечно, можливі подібні формулювання.' Зокрема, помітна тенденція зменшення тривалості "життя" типових носіїв інформації документів з набуттям більш значних темпів їх масового поширення у суспільстві.

Поняття "управлінський документ" значно ширше за змістом, ніж "управлінська документація", оскільки охоплює і опубліковані документи, зокрема, законодавчі.

Цьому, зокрема, була присвячена доповідь В.Ф.Янкової на науковій конференції "Архивоведение й источниковедение отечественной истории" (Росія, Москва, грудень 1994р.).

Йдеться про спеціальне документознавство.

Саме поняття акту теж потребує уточнення і конкретизації складу документів, вдо охоплюються ним (60.с. 23-32; 226,с..101-118).

Ілюстрацією зазначеного підходу може слугувати зміст навчального посібника М.П. Ілюшенко та Т.В. Кузнецової "Формуляр документа" (84).

Між тим, як відомо, є різні точки зору на зміст понять "масові джерела", "масова документація". Їх, власне, формують різні підходи (джерелознавчий, архівознавчий, документознавчий) до визначення самої сутності "масових документів" (див., наприклад, 79,с. 17-18.).

Серед праць, присвячених більш раннім періодам, див., наприклад (255).

Серед останніх слід визначити Міжнародну науковс-праюичну конференцію "Документація в інформаційному суспільстві: електронне справочинство і електронний архів" (Росія, Москва, 24-25листопада 1999р.).

Зокрема, такі публікації досить часто вміщує журнал "Научно-техническая информация", який видається ВІШТЇ (Москва).

Ми тут послуговуємося назвами підрозділів, запропонованих дослідницею, хоча, як було вже зазначено раніше, їхня диференціація і позначення мають довільний характер.

Слід відзначити факт застосування УДК у справочинних службах деяких країн Західної Європи у 1920-30-х рр.

Список містить джерела, на які зроблено посилання.

116