Міська реформа, міські магістрати
Приблизно через 8 років створені міські магістрати.Вибори в них проходили під наглядом місцевих губернаторів, підсумки стверджували в столиці, вГоловному магістраті. Бурмістри і ратмани вибиралися довічно, а за заслуги могли бутипосвяченів шляхетство (дворянство).
Магістрати вели статистичний облік населення, розподіляли податки і повинності, розміщували війська на постій, стежили за діяльністю підприємств міста, керували обранням міських старост і старшин, влаштовували ярмарки. У магістратах велися й вирішувалися кримінальні справи, різного роду позови; вони контролювали процедури зважування і вимірювання габаритів товарів. На магістрати була покладена функція контролю в'їзду та виїзду з міста, паспортний контроль. У 1727 магістрати знову перетворили на ратуші.
Магістратська реформа змінювала характер міського управління. За указами 1699 земські бурмистри вибиралися на один рік, члени магістрату – безстроково. Бурмістри обиралися всім посадским суспільством; членів магістрату вибирали тільки бургомістри і «перші мирські люди»
Смертні вироки представлялися на затвердження в Головний магістрат, який становив також і вищу апеляційну інстанцію. Ті ж магістрати відали міською поліцією і господарством, піклувалися про розмноження мануфактур і ремесел, про заклад міських початкових шкіл, богаділень. За інструкцією магістрати вели справи спільно з громадянами.
Магістрат не замінював виборної влади міста, старшин і старост, а ставав над ними з новими повноваженнями, судовими та адміністративними. При такій постановці магістратів їх члени ставали простими чиновниками. Все це повинно було відчужувати магістрати від міської робочої маси. Так, почавши пристрій міського управління станово-земськими ізбами, Петро І закінчив реформу станово-бюрократичними приказними магістратами. До 1720 р., коли зроблена була магістратська реформа, цар зрозумів, що необхідно розширити і поглибити джерела державного прибутку. Для цього треба було за допомогою запозичених зондів дістатися до більш глибоких і рясних жив, якими ці джерела могли б харчуватися.
- Етапи створення Російської централізованої держави і її правової системи (хіv – початок хvІст.): Умови і підстави процесу централізації
- Еволюція спадкування вотчин і владних прав, хронологія та джерела великокняжої влади (обґрунтування самодержавства). Хронологія історії взагалі:
- Суспільний лад. Феодали (служилі князі (княжата), бояри, слуги вільні і діти боярські, «слуги під двірським»).
- Селяни (володільчеські і чорнотяглі; старожильці і новопорядчики; срібники, половники, бобилі).
- Холопи (великі, повні і докладні; страдники); кабальні люди.
- Міське населення (жителі дитинцю; слободок і дворів в межах міста; торгово-ремісничого посаду. Проблема чорних і білих слободок).
- Державний лад: Великий князь.
- Феодальні з’їзди.
- Палацово-вотчинна система управління (відомство двірського і путі; великокнязівська скарбниця, палацова канцелярія; чини палацу – дяки; перехід до приказної системи).
- Управління містами (городчики – принцип заміщення посади та повноваження; городові прикажчики).
- Джерела права:
- Право власності (вотчини і маєтки)
- Зобов’язальне право за Судебником 1497 р.
- Кримінальне право
- Майнові злочини
- Злочини проти особи
- Спадкове право
- Злочини і покарання
- Процес. Нова форма процесу – розшук
- Станово-представницька монархія в Росії (середина хvі – середина хvіі століття)
- Суспільний лад. Феодали.
- Феодально-залежне населення.
- Державний лад
- Боярська дума
- Земські собори
- Остаточний перехід від палацово-вотчинної до приказної системи управління
- Зміни в системі місцевого управління
- Губні органи в складі губного старости і цілувальників замість намісників-«кормлєнщиків»
- Реорганізація системи феодальних імунітетів та відміна тарханів Стоглавим собором 1551 р.
- Введення земських органів самоуправління
- Воєводи
- Виникнення та еволюція абсолютної монархії в Росії: 2-га пол. Хvіі – хvііі ст.
- Суспільний лад
- Політичний лад
- Правова система.
- Систематизація права.
- Джерела права
- Соборне Уложення 1649 року
- Акти Земських соборів
- Інститути цивільного та кримінального права
- Судовий процес
- Реформи Петра і
- Обласна реформа 1708-1710 рр. (губернії – провінції – повіти)
- Втрата Ратушею значення центральної фінансової установи
- Ліквідація обласних приказів
- Сенат (1711р.). Ближня канцелярія (1699р.). Консилія міністрів.
- Зміни у складі Сенату за рахунок президентів Колегій (1722 р.). Генерал-прокурор при Сенаті та прокурори в Колегіях. Головний магістрат (1720р. ) і Синод (1721р.).
- Ліквідація «земських ізб».
- Міська реформа, міські магістрати
- 1719Р. – зміни в структурі обласних адміністрацій (провінція замість губернії).
- Указ про єдиноспадкування 1714 р. (стирання різниці між вотчиною і маєтком, введення майорату задля запобігання подрібнення землеволодінь). «Табель про ранги» 1722р.
- Перепис населення 1718р. Та його наслідки:
- Указ 1721р. Про посилення штрафів за утримання селян-втікачів.
- Митний тариф 1724р.
- Указ 1722р. Про об’єднання в цехи