Реформи Ден Сяопіна

У вересні 1976 р. помер Мао Цзедун. Після смерті Мао Цзе­дуна постало питання подальшого розвитку Китаю. Від влади було усунено "лівацьке" угруповання, що дістало назву "банди чотирьох" (дружина Мао Цзедуна Цзянь Цінь та близькі до Мао діячі, що висунулися на керівні по­сади в період "культурної революції"). Нове керівництво на чолі з Ден Сяопіном (репресованим у період "культурної революції") намагалося вивести країну з кризи. Ден Сяопін обіймав лише посаду голови Військової ради, а згодом відмовився і від неї, але був цен­тральною фігурою у керівних верхах комуністичного

Китаю.

Грудень 1978 р. Відбувся пленум ЦК КПК, на якому було проголошено новий курс "чотирьох модернізацій":

• промислової;

• сільськогосподарської;

• науково-технічної;

• оборонної.

Ден Сяопін розробив "чотири політичних принципи мо­дернізації" здійснення економічних реформ:

• тверде відстоювання соціалістичного курсу розвитку;

• демократична диктатура народу;

• диктатура керівництва КПК;

• вірність принципам марксизму-ленінізму та ідеям Мао Цзедуна.

Ці принципи покладено в основу Конституції 1982 р. У країні проголошено "побудову соціалізму з китайською специфікою".

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ Перший етап — з грудня 1978 р.

Реформи в сільському господарстві

1. Розпущено комуни.

2. Земля передавалася селянам на основі довготривалої оренда

3. Запроваджувався сімейний підряд.

4. Пожвавлювалася приватна торгівля продукцією сільського господарства.

5. Селянам дозволялося реалізувати більшу частину врожаю за вільними цінами і лише певну кількість вони здавали на держзамовлення.

6. Держава підвищила закупівельні ціни на 18 видів сільськогосподарської продукції.

7. Створювалися малі сільськогосподарські підприємств з переробки продукції та підсобні промисли.

8. Дозволено найману працю і купівлю сільськогосподарської техніки.

9. Військова промисловість почала випускати техніку для сільського господарства.

Другий етап — з жовтня 1984 р.

Реформи у промисловості

1. Промислові підприємства переводилися на госпрозрахунок при стимулюванні ринкових відносин.

2. Розширяється господарська самостійність підприємств.

2. На підприємствах запроваджувався принцип матеріаль­ної зацікавленості.

2. Запроваджувалася оренда.

2. Зростає кількість приватних, колективних і орендних під­приємств.

3. Підприємства отримали право мобілізувати кошти насе­лення шляхом випуску акцій.

4. Заохочується іноземний капітал у межах "особливих еко­номічних районів" та "вільних економічних зон", які створювалися в Китаї з пільговими умовами для інозем­них підприємців.

2. Підприємства отримали право виходу на зовнішній ринок.

2. Мали право використовувати сучасну зарубіжну техніку та новітні технології.

10. Заохочувалася приватна ініціатива та індивідуальна тру­дова діяльність.

Третій етап — з березня 1985 р.

Реформування управління, науки та техніки, освіти

1. Усувається централізація управління.

2. Скорочується перспективне планування.

3. Здійснюється реформування науки, освіти з метою роз­гортання та впровадження НТР.

4. Адміністративно-командні методи управління було замі­нено методами економічного регулювання, ринковими механізмами.

Четвертий етап — 1985 р.