Країни з низьким рівнем розвитку внаслідок соціально-економічної та культурної відсталості, їх невизначеність.
30 африканських країн — останні в списку з виробництва валового продукту на душу населення.
Міжнародні об’єднання країн Азії та Африки 1955 р. Бандунзька конференція 29 країн Азії та Африки - перша спроба виступити на світовій арені єдиною силою. Порушено проблеми економічного та культурного співробітництва, прав людини та національного самовизначення народів. Було запропоновано створити спеціальний фонд ООН для економічного розвитку. У підсумкових документах конференції її учасники закликали народи світу до загального миру і співробітництва. 1961 р. Рух неприєднання, який виник за ініціативи п'яти видатних лідерів світу: Дж. Неру — Індія; Й. Б. Тито — Югославія; Г. Насер — Єгипет; Сукарно — Індонезія; К. Нкруми — Гана.
Перша конференція 25 країн відбулася 1 - 6 вересня 1961 р. у Белграді, вона висунула ідею проведення політики неприєднання до будь-яких військових союзів, підтримки миру та національно-визвольних рухів. Головою Руху неприєднання став на три роки керівник країни, у якій проводиться конференція Руху неприєднання. На сьогодні учасниками цього об'єднання є 113 країн світу. Ці країни дотримуються політики неприєднання до військових союзів і блоків, прагнуть проводити незалежну політику, не допускати диктату і насильства у міжнародних відносинах. Рух підтримує будь-які кроки з роззброєння.
1964 р. 77 країн Азії, Африки та Латинської Америки утворили міжнародне об'єднання "Група — 77". На початку 90-х pp. до цього об'єднання входило 129 країн, в яких видобувається 2/3 нафти, що використовують країни Заходу, 50% інших сировинних товарів. Країни цього об'єднаная заявили про свій намір спільно шукати шляхи вирішення найважливіших для них еконо мічних проблем. Вони прагнуть домогтися стабілізації цін на експорт сировини, пільг для збуту товарів на ринках розвинених держав та інвестицій у свої економіки.
Діють такі регіональні об'єднання:
Ліга арабських держав — 1945 p.;
Організація африканської єдності — 1963 p.;
Організація країн - - експортерів нафти (ОПЕК) — 1966р.;
Асоціація держав Південно-Східної Азії — 1967 p.;
Ісламська конфедерація — 1969 р!
Ці організації прагнуть реалізовувати спільні програми економічного та культурного розвитку, здійснювати координацію зовнішньої політики.
- Тема 6. Країни азії, африки і латинської америки ліквідація колоніалізму, створення 1 розвиток незалежних держав Етапи деколонізації
- Шляхи звільнення колоній
- Наслідки деколонізації
- 1. Шлях розвитку ринкової економіки (єврокапіталістичний шлях — Марокко, Нігерія, Кенія, Індія, Пакистан, Туніс та ін.).
- 2. Соціалістичний шлях розвитку (Китай, Північний в'єтнам, Північна Корея, Куба).
- Країни з низьким рівнем розвитку внаслідок соціально-економічної та культурної відсталості, їх невизначеність.
- Відносини України з державами Азії та Африки
- Японське "економічне диво"
- Наслідки "економічного дива"
- Внутрішнє становище
- Зовнішня політика
- Китай Проголошення кнр
- Встановлення соціалістичного режиму
- Культ особи Мао Цзэдуна
- Наслідки курсу "трьох великих знамен"
- Мета "культурної революції"
- Реформи Ден Сяопіна
- Реформа фінансової системи
- Наслідки реформ у Китаї
- Джавахарлал Неру
- Індіра Ганді
- Уряди очолювали
- Розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI ст.
- Проблеми сучасної Індії
- Індо-українські відносини
- Країни близького та середнього сходу
- Близькосхідне врегулювання
- Ясир Арафат
- 3. Почався період Другої республіки (1961-1980 pp.).
- Реформи 1962 р.
- Наслідки реформ
- Революція в Ірані
- Рухолла Мусаві Хомейні
- Сучасне становище Ірану
- Країни африки
- Північна Африка
- Муамар Каддафі
- Країни тропічної та південної африки Тропічна Африка
- Південна Африка
- Крах апартеїду на півдні Африки
- Індонезія
- Французький Індокитай
- Американо-в'єтнамська війна
- Єдиний фронт національного порятунку.
- Нові індустріальні держави
- Спільне для цих країн
- Південна Корея
- Гонконг (острів Сянган)
- Сінгапур