logo
Азія Африка

Китай Проголошення кнр

Незважаючи на сильний комуністичний рух у Китаї, який очолив боротьбу проти японських мілітаристів у роки Другої світової війни, комуністи прийшли до влади завдя­ки допомозі СРСР.

Величезна територія Північно-Східного Китаю-Маньчжурія - стала зоною тимчасової окупації Радянської Армії після розгрому мілітаристської Японії. Народно-визвольна армія (НВА), створена Комуністич­ною партією Китаю, була озброєна радянськими тан­ками, літаками, гарматами, які передавав їй СРСР, виводячи свої війська з Маньчжурії у 1946 р. Чисельність НВА становила 1,5 млн. осіб, їхніх загонів на­родного ополчення було понад 3 млн. осіб, загонів само­оборони — 10 млн. осіб.

Уряд президента Чан Кайші, що був лідером партії Гоміньдан (Національна партія), мав збройні сили, які налі­чували 4,3 млн. осіб, і спирався на підтримку США. Протиборство Комуністичної партії Китаю на чолі з Мао Цзедуном та Гоміньдану на чолі з Чан Кайші, президен­том Китайської республіки, продовжувалося і після Дру­гої світової війни.

1946 - 1949 pp. — період громадянської війни в Китаї. Після 2,5 років громадянської війни перемогли комуністи н;І чолі з Мао Цзедуном. Залишки військ Гоміньдану і президент Китайської республіки Чан Кайші евакуювалися на о. Тайвань, створивши там незалежну державу — Китай­ську республіку.

1 жовтня 1949 р. У Пекіні було проголошено Китайську На­родну Республіку.

Весна 1950 р. У результаті переговорів із урядом Тібету КНР підписала угоду про мирне врегулювання Тібету, який дістав право національної автономії.

Лютий 1950 p. CPCP підписав з урядом КНР Договір про дружбу, союз і взаємодопомогу і надав Китаю кредит у розмірі 300 млн доларів.

1954 р. Конституція КНР закріпила політичний устрій краї­ни як унітарної держави з обмеженими національними ав­тономіями. Захід не визнав нової держави.

До 1971 р. Місце Китаю в ООН посідали представники Го­міньдану.

Китай був розколотим на дві держави — Китай і Тайвань, які пішли різними шляхами розвитку.

Причини перемоги Народно-визвольної армії Китаю

  1. Масова підтримка селян, які дістали землю внаслідок аг­рарної реформи комуністів.

  2. Допомога СРСР озброєнням, продовольством, військо­вими спеціалістами, радниками тощо.

  3. Висока дисципліна Народно-визвольної армії, яка пози­тивно відрізнялася від армії Гоміньдану.

  4. Відсутність єдності в рядах Гоміньдану, нездатність об'єд­нати навколо себе всі антикомуністичні сили.