Внутрішнє становище

1. 1955 - 1993 pp. При владі безперервно протягом 38 років перебувала Ліберальнео-демократична партія (ЛДП), ство­рена у 1955 р. злиттям утворених після війни двох консер­вативних партій — Ліберальної та Демократичної.

Основними партіями опозиції були: Соціалістична партія Японії (СПЯ), створена у 1945 p., Комуністична партія Японії (КПЯ), що вийшла з підпілля у 1945 р.

2. Ліберально-демократична партія у своїй програмі прого­лосила про побудову "держави добробуту і благоденст­ва", про спокій і злагоду в суспільстві.

3. Успішний розвиток економіки і піднесення на цій основі рівня життя населення стали головними причинами збере­ження позицій у політичному житті країни.

4. У 60-х pp. послабилися позиції лівих сил у зв'язку з появою партій центристського спрямування - - Партії демокра­тичного соціалізму (ПДС), Партії чистої політики - Комейто та ін.

5. Важливе значення для розвитку Японії мала діяльність та­ких урядів:

• уряду К. Танаки (1972-1974 pp.), коли в Японії розпо­чався будівельний бум і успішно здійснювався благо­устрій островів. Однак країну потрясали гучні сканда­ли, пов'язані з корупцією, і прем'єр-міністр Японії К. Танака змушений був піти у відставку, в зв'язку з викриттям в отриманні хабаря від американського кон­церну "Локхід" в сумі 500 млн. ієн за просування їх товарів на японський ринок;

• уряду Я. Накасоне (1982-1987 pp.), який розпочав при­ватизацію державного сектору відповідно до програм регулювання економіки, проведення адміністратив­но-фінансової реформи та зняття обмеження 1% ВВП на військові асигнування. Був звинувачений у причет­ності до фінансових махінацій;

• у 1993 - 1996 pp. — при владі коаліційні уряди (коаліція ліберальних демократів і соціалістів). Коаліційні уряди були нестійкими. Лише у 1994 р. змінилося три пре­м'єр-міністри;

• з 1996 р. при владі знову Ліберально-демократична пар­тія. Уряд очолив Р. Хасімото;

• у червні 2001 р. прем'єр-міністром Японії став лідер Лі­берально-демократичної партії Ю. Коідзумі, який роз­почав структурну реформу японської економіки.

Японія ввійшла в XXI ст. з постіндустріальною системою виробничих сил, що базується на розширенні використан­ня досягнень НТР.

Висновки

І. Економічне піднесення і процвітання Японії було забез­печене:

• стабільністю політичного ладу;

• втручанням держави в розвиток виробництва;

• чіткою політикою Ліберально-демократичної партії.

, За історично короткий термін японському народові вда­лося перетворити свою країну на економічно розвинену, демократичну державу, яка відіграє значну роль у роз­витку світових процесів.