102. Охарактеризуйте загострення екологічних проблем в Україні у 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. На думку багатьох людей, зокрема Валентини Семенівні Шевченко, тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
Аварія
Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходимчук. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася підреакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Причини аварії
Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вiрогiдностi.
Спочатку провину за катастрофу покладали виключно, або майже виключно, на персонал.
У сучасному викладі, причини аварії такі:
реактор був неправильно спроектований і небезпечний;
персонал не був проінформований про небезпеки;
персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Велику Британію та острів Мен.
Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало б бути, а з Форсмаркської АЕС (англ. Forsmark Nuclear Power Plant) (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було зафіксовано у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і публікацію.
Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних учених вказують на те, що Білорусь отримала близько 60% радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР. Проте згідно з даними (англ. The Other Report on Chernobyl (TORCH report), які були оприлюдненні в 2006 році половина летких часток приземлилася за межами України, Білорусі і Росії.
Забруднення довкілля
В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.
Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180—190 тонн ядерного палива (діоксиду урану). За оцінками, які в даний час вважаються найбільш достовірними, в навколишнє середовище було викинуто від 5 до 30% від цієї кількості.
Окрім палива, в активній зоні у момент аварії містилися продукти ділення і трансуранові елементи — різні радіоактивні ізотопи, що накопичилися під час роботи реактора. Саме вони становлять найбільшу радіаційну небезпеку.
Забрудненню піддалося більше 200 000 км2, приблизно 70% — на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.
Інертні гази розсіялися в атмосфері і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися в основному в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.
З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур. В даний час (і в найближчі десятиліття) найбільшу небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлені в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Зараженню також піддаються комахи і тварини, які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози.
У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також в результаті діяльності людей, ступінь забруднення сильно знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулися до фонових значень. У сільськогосподарських районах в перші місяці радіоактивні речовини осідали на листі рослин і на траві, тому зараженню піддавалися травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом з дощем або опалим листям потрапили в ґрунт, і зараз вони потрапляють в сільськогосподарські рослини, в основному, через коріння. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, проте в деяких регіонах кількість цезію в молоці, ще може перевищувати допустимі значення. Це відноситься, наприклад, до Гомельської і Могильовської областей в Білорусі, Брянській області в Росії, Житомирській і Рівненській області в Україні.
Значному забрудненню піддалися ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення річок і більшості озер в даний час низький. Проте в деяких озерах, в яких немає стоку, концентрація цезію у воді і рибі ще протягом десятиліть може становити небезпеку.
Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відмічено підвищений вміст цезію-137 в лишайнику і м'ясі оленів в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.
У 1988 році на території, що піддалася забрудненню, був створений радіаційно-екологічний заповідник. Спостереження показали, що кількість мутацій в рослин і тварин хоча і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії позитивно позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.
В результаті природа почала відновлюватися швидкими темпами, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності.
- 1. Визначте предмет завдання і джерела курсу історія України.
- 2. Охарактеризуйте джерела вивчення та історіографію дисципліни «Історія України»
- 3.0Характерезуйте первоначало людського життя на території України.
- 4. Поясніть роль кочових племен: кіммерійців, скіфів та сарматів в історії етногенезу України.
- 5. Визначте трипільське значення Трипільської культури
- 6. Охарактеризуйте грецьку колонізацію Північного Причорномор’я. Вкажіть історичне значення античних міст – держав.
- 7. Визначте історичні особливості створення та розвитку античного міста Тіра.
- 8. Визначте концепції походження та розселення слов’ян. Особливості культури на території України.
- 9. Охарактерезуйте суспільний устрій, побут,звичаї та вірування східних слов’ян.
- 10. Визначте в чому полягають досягнення культурної спадщини України давньоруського періоду.
- 11. Спираючись на літопис «Повість минулих літ», поясніть концепції походження Київської Русі
- 12. З’ясуйте походження та значення назв «Русь» і «Україна»
- 13. Проаналізуйте історичні періоди політичної історії Київської Русі
- 14. З’ясуйте основні напрями внутрішної та зовнішньої політики перших київських князів: князя Олега, князя Ігоря та княгині Ольги.
- 15. Опишіть Київську державу за часів князя Святослава.
- 16. Оцініть діяльність Володимира Великого як державного та політичного діяча Київської Русі
- 17. Визначте причини прийняття та історичне значення хрещення Київської Русі.
- 18. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.
- 19. З’ясуйте умови відновлення могутності Київської держави та княжої влади за Володимира Мономаха.
- 20. Визначте причини процесу феодальної роздробленості Київської Русі (або полі центричності )
- 21. Охарактеризуйте боротьбу Київської Русі з монголо-татарською навалою.
- 22. Визначте політичні, економічні та соціальні причини розпаду Київської Русі.
- 23. Визначте історичне значення Київської Русі та її місце у всесвітньо – історичному процесі.
- 24. Розкрийте творення та розквіт Галицько – Волинської держави. Доведіть, що Данило Галицький – видатна історична постать України.
- 25. Визначте характер і наслідки литовської експансії українських земель у 14 – 16 ст.
- 26. Розкрийте характер і наслідки польської експансії українських земель 14 – 16 ст.
- 27. Визначте рішення та наслідки Кревської унії для долі України
- 28.Розкрийте причини виникнення українського козацтва та основних видів козаків.
- 29. Розкрийте умови утворення Запорозької Січі та доведіть, що Дмитро Вишневецький видатна історична постать України.
- 30. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання українського народу XVI — першої половині XVII ст.
- 31. Визначте історичне значення постаті кошового отамана Івана Сірко.
- 32. Визначте причини, характер та початок Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- 33. Охарактеризуйте основні етапи Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- 34. З’ясуйте зміст березневих статей та їх історичне значення. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цьому договорі .
- 35. Доведіть, що Богдан Хмельницький - видатна історична постать України.
- 36. Україна після смерті б. Хмельницького. З’ясуйте основні напрямки діяльності гетьманів і.Виговського та ю.Хмельицького.
- 37. Охарактеризцйте соціально – політичні аспекти походження та наслідків Руїни у другій половині 17 – 18 ст.
- 38. Обґрунтуйте причини та обставини ліквідації Запорізької Січі та автономного устрою в Україні.
- 39. Охарактеризуйте становище України в кінці 17 – на початку 18 століття.
- 40. Охарактеризуйте становище України у першій половині 18 століття. В чому полягає політика Петра і?
- 41. Охарактеризуйте постать гетьмана Івана Мазепи та дайте оцінку його діяльності.
- 42.Розкрийте зміст конституції п. Орлика та її історичне значення.
- 43. З’ясуйте роль Києво – Могилянської академії в культурно-освітньому розквіті українського народу.
- 44. Визначте становище України у другій половині 18 ст. Та українську політику Катерини іі
- 46. Дайте оцінку реформам Марії Терезії та Йосифа іі на зх.. Українських землях.
- 47. З’ясуйте, які особливості національно - визвольного руху в Україні у першій половині 19 століття. Діяльність декабристських товариств.
- 48. Поясніть значення реформ 60-70-х рр. Для соціально – економічного розвитку українських земель у другій половині 19 ст.
- 49. Причини виникнення громад та особливості їх культурно-просвітницької діяльності у другій половині 19 століття. Володимир Антонович.
- 50. Охарактеризуйте Кири́ло-Мефо́діївське товариство – першу політичну організацію на Україні.
- 51. Визначте місце народовців, радикалів, москвофілів у суспільно – політичному житті України наприкінці 19 – початку 20 століття.
- 52. Визначте події повстання моряків на броненосці «Потьомкін»
- 53. Визначте здобутки та прорахунки столипінської аграрної реформи для України.
- 54. Охарактеризуйте причини загострення соціальних та національних суперечностей на Правобережній Україні та західноукраїнських землях.
- 55. Порівняйте цілі різних верств українства під час Першої Світової війни.
- 56. З’ясуйте, що являв собою денікінський режим та яку реакцію з боку населення України викликало його встановлення.
- 57. Розкрийте значення для українського національно – визвольного руху Українського легіону січових стрільців.
- 58. Охарактеризуйте головні воєнні події на українських землях у 1914 році та визначте, як вони позначилися на місцевому населенні.
- 59. З’ясуйте воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цій війні.
- 60. Поясніть вплив Лютневої революції 1917 року на утворення Української Центральної Ради в Україні. Визначте її склад і програму.
- 61. Охарактеризуйте боротьбу Української Центральної Ради за відновлення державності українського народу, визначивши значення і та іі Універсалів.
- 62. Дайте характеристику рішенням ііі Універсалу Української Центральної Ради.
- 63. Охарактеризуйте іv Універсал Української Центральної Ради та умови проголошення незалежності унр.
- 64. Проаналізуйте здобутки та прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці.
- 65. Дайте оцінку політичній діяльності м. Грушевського.
- 66. З’ясуйте війну Радянської Росії з унр і проголошення незалежності унр. Бій під Крутами.
- 16 Січня 1918р. - бій під Крутами
- 67. Охарактеризуйте українську державу п. Скоропадського, її внутрішню і зовнішню політику.
- 68. Охарактеризуйте національно – культурну програму Української держави п. Скоропадського.
- 69. Охарактеризуйте національно-визвольний рух на Зх. Українських землях і умови проголошення зунр
- 70. Охарактеризуйте політичний та економічний стан України під час приходу до влади Директорії, її зовнішню та внутрішню політку.
- 71. Охарактеризуйте радянсько – польську війну, її причини та наслідки.
- 72. Визначте сутність нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- 73.Проаналізуте причини, масштаби та наслідки голодомору 1932—1933 років.
- 74. Розкийте розвиток української культури в 30-х рр. Хх ст. Що означає розстріляне відродження?
- 75. Приведіть факти масових репресій в Україні в 30-х рр.. Хх ст. Як свідчення сформування в срср тоталітарної політичної системи.
- 76. Розкрийте сутність, наслідки та причини згортання процесу українізації. М. Скрипник та о. Шумський – провідники українізації.
- 77. Розкрийте методи здійснення та результати впровадження сталінської індустріалізації в Україні.
- 78. Розкрийте політичні та економічні мотивиі наслідки радянської колективізації в Україні.
- 79. Визначте труднощі та наслідки впровадження в Україні колективізації сільського господарства.
- 80. Опишіть процес радянізації Зх. Областей України. Боротьбу оун –упа у другій половині 40-х початку 50-х рр. З радянською владою.
- 81. Поясніть причини і характер Другої світової війни. Які наслідки мав пакт Ріббентропа – Молотова?
- 83. Охарактеризуйте основні воєнні події в Україні у 1941 – 1942 рр. Під час Великої Вітчизняної війни.
- 84. Визначте історичне значення розгрому військ Вермахту на Курській дузі та початок визнання фашистських загарбників.
- 85. Охарактеризуйте воєнні операції кінця 1943 – 1944 рр. По визволенню України від окупації фашистськими загарбниками.
- 86. Охарактеризуйте причини формування партизанського руху в Одесі під час її окупації фашистськими загарбниками.
- 87. Визначте внесок українського партизанського руху в перемогу Великої Вітчизняної війні.
- 88. Визначте течії руху опору на Україні під час Великої Вітчизняної війни та їх роль у визволенні України.
- 89. Дайте історичну оцінку та визначте битву за Дніпро
- 90. З’ясуйте внесок українського народу у розгром нацизму 1941 – 1945рр.
- 91. З’ясуйте всесвітньо-історичне значення Перемоги народів срср над німецько – фашистськими загарбниками 1941 – 1945 рр.
- 92. Визначте, в чому проявився антилюдяний характер нацистського окупаційного режиму на Україні в роки Другої світової війни.
- 93. Охарактеризуйте прояв Голокосту на Україні під час німецько – фашистської окупації. 70-річчя трагічних подій у Бабиному Яру.
- 94. Охарактеризуйте наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- 95. Охарактеризуйте процес відбудови зруйнованого господарства України після Великої Вітчизняної Війни. Визначте його особливості.
- 1946-1950 Pp. - відбудова народного господарства
- 96. Охарактеризуйте соціально – політичне життя України після Великої Вітчизняної війни.
- 97. Порясніть сутність економічних реформ 50-60-х рр. 20 ст. Та їх здійснення в Україні.
- 98. Дайте оцінку демократизації суспільно – політичного становища в Україні у 50-60-ті рр. 20 ст.
- 99. Поясніть причини виникнення та програму діяльності «дисидентського руху».
- 100. Розкрийте політику та духовну спрямованість діяльності «шістдесятників».
- 101. Поясніть причини поглиблення кризи у промисловості та сільському господарстві у 1970 – 80 – ті рр.
- 102. Охарактеризуйте загострення екологічних проблем в Україні у 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- 103. Поясніть сутність перебудови на Україні наприкінці 1980-х рр.
- 104. З’ясуйте структуру та історичне значення «Декларації про державний суверенітет України» (1990 р.)
- 16 Липня 1990 р. - прийняття Декларації про державний суверенітет України
- 16 Липня 1990 р. Верховна Рада урср прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
- 105.Наведіть приклади активізації соціально–політичного життя України на початку 1990-х рр.
- 106. З’ясуйте обставини та причини появи Акту проголошення незалежності України, його історичне значення для долі України.
- 107. Розкрийте причини та обставини проголошення державної незалежності України, сучасного політичного і соціально – економічного становища.
- 108. Дайте оцінку добровільній відмові України від ядерної зброї та визначте, у якій мірі приклад України позначився на міжнародній обстановці в світі.
- 109. Охарактеризуйте процес прийняття та історичне значення нової Конституції України для стабілізації суспільно - політичного життя в Україні.
- 110. Розкрийте історичне значення прийняття нової Конституції України( 1996 р.)
- 111. Охарактеризуйте конституційні традиції України.
- 112. Охарактеризуйте основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина згідно Конституції України.
- 113. Охарактеризуйте державну символику України.
- 114. Розкрийте соціально-економічне становище України на сучасному етапі.
- 115. Дайте характеристику основним напрямам зовнішньої політики України на сучасному етапі.
- 116. Визначте інтеграційні процеси в сучасній Європі, роль і місце України в загальноєвропейському процесі.
- 117. Визначте провідні напрями та тенденції в культурному та духовному житті сучасної Україні.