logo
1_Avtosohranennyy

9. Охарактерезуйте суспільний устрій, побут,звичаї та вірування східних слов’ян.

Доба VI—IX ст. в історії східного слов'янства характеризується глибокими якісними суспільними змінами, визріванням, та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли в IX ст. виникненню Давньоруської держави на теренах Східної Європи.

Соціально-економічна сфера. Система господарювання східних слов'ян ґрунтувалася головним чином на землеробстві. Допоміжну роль відігравали розвинуте скотарство та сільські промисли. Протягом VII—IX ст. значно удосконалюється техніка землеробства. Саме на цей час припадають поява і поширення залізних наральників, серпів, кіс-горбуш, мотик, ручних жорен. Розширюється асортимент вирощуваних злаків, починають активно культивуватися пшениця, жито, ячмінь, овес. Археологічні знахідки зерен ярих та озимих культур свідчать про застосування двопільної системи землеробства.

Підвищення продуктивності праці й зростання виробництва додаткового продукту сприяли кардинальним змінам у соціальній сфері. Земля, насамперед орні ділянки, і результати праці на ній все частіше почали переходити у власність окремих сімей, які ставали своєрідними господарськими одиницями суспільства. Поступово розгортається процес розпаду родових патріархальних зв'язків і відбувається перехід до сусідської територіальної общини.

Прогресивні зміни в розвитку ремесла зумовили поглиблення суспільного поділу праці, обміну як між общинами, так і всередині общин, що сприяло активізації торгівлі та виникненню і зростанню кількості постійних поселень, у яких відбувався між общинний обмін, — «градів».

Сфера культури та побуту. Протягом усього І тис. матеріальна культура східних слов'ян зберігала спільні риси. Як правило, слов'янські поселення мали площу 1— 2,5 га і розташовувалися на південних схилах річок та інших водоймищ цілими групами недалеко одне від одного. Житлом для людей служили напівземлянки або землянки із плетеними чи зрубними стінами і вогнищем, а з V ст. — пічкою-кам'янкою. Кераміка була ліпною, інколи оздоблювалася вирізними узорами. Тенденції до формування спільної матеріальної культури посилювалися спільністю діалектних говорів, створюючи сприятливий ґрунт для консолідації слов'ян.

Отже, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI—IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розклад родово-общинного ладу, класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла могутня будова Давньоруської держави.

Вперше до питання Русі звернувся літописець Нестор у своїй “ Повісті минулих літ ” де привів бездоказову легенду про запрошення варягів на Русь . Середньовічні хроністи фундаторами Київської Русі вважали скифів, сарматів, аланів та інших відомих їм народів східної Європи . В сучасній історичній науці існує декілька теорій походження Київської Русі, серед них найпоширенішою є норманська і антинорманська . Норманська теорія. У середині XVIII ст . німецькі історики Г .Байєр та Г . Міллер розробили так звану норманьську теорію . Посилаючись на “Повість минулих літ”, вони стверджували , що державність на землі Київської Русі принесли вихідці із Скандінавії нормани, які вели активну військову, торгову й політичну діяльність . Нині норманістська теорія втрачає своє наукове значення .

Антинорманська теорія . Започаткував цю теорію у XVIII ст. М .Ломоносов . Антинорманісти стверджують , що : східні слов ’яни були в змозі самостійно утворити свою державу; що державність - це результат тривалого соціально – економічного, політичного, культурного розвитку, тобто вони мали всі-необхідні внутрішні передумови, державотворчі процеси у східних слов’ян розпочалися ще до появи варягів. З'явившись на східнослов’янських землях, варяги переслідували свої власні інтереси : захоплення торговельних шляхів, обкладення даниною місцевого населення і т .п .