Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860-1870-х рр.

Криза феодально-кріпосницького ладу в 1859–1861 рр. досягла свого апогею, що виявилося у величезному відставанні Росії від країн Заходу, у принизливій поразці в Кримській війні, у зростанні селянських повстань.

Бажання скасування кріпосного права було в селянства й буржуазії, що зароджувалася (якій був необхідний ринок вільної робочої сили), ліберальної та революційно-демократичної інтелігенції (яка бачила економічну безперспективність кріпосництва та його аморальність), у частини дворянства (що мріяло перевести своє господарство на буржуазну колію).

Іншою причиною була необхідність зміцнення оборони країни після поразки в Кримській війні, що неможливо було здійснити без капіталістичного перетворення країни.

Кріпосне право в більшості країн Європи було вже скасоване, через що кріпосницька Росія виглядала в очах Європи відсталою та патріархальною.

Отже, у 1859–1861 рр. у Росії складається революційна ситуація. У країні розгортається рух за ліквідацію кріпосного права. Прохання царю про скасування кріпосного права подали дворяни Валуєв, Хрущов, брати Мілютіни та ін. У губерніях були створені комітети, що розробляли проекти реформи. В умовах, коли була очевидною безперспективність кріпосницької системи, Олександр II для відвернення можливого революційного вибуху в Росії 19 лютого 1861 р. підписує «Маніфест» про скасування кріпосного права (робота над яким велася ще з 1857 р.).

Наслідки скасування кріпосного права

Позитивні (буржуазний зміст):

· селяни одержували особисту свободу, тобто стали юридичними особами;

· селяни звільнялися із землею (за викуп).

Негативні (кріпосницькі риси):

· поміщики залишилися власниками більшості земель у державі;

· в особисте користування селянин одержував тільки землі, на яких знаходилася його садиба з господарськими будівлями, а польовий наділ він зобов’язаний був викупити в поміщика;

· протягом 20 років селянин вважався «тимчасово зобов’язаним», мусив залишатися у поміщика, і за користування землею відпрацьовувати панщину або платити оброк, як і до 1861 р.;

· зберігалася громада як засіб суворого виконання селянами повинностей перед поміщиком (бо з поміщиком розраховувався не кожен селянин окремо, а вся громада в цілому);

· для розв’язання спорів був створений інститут мирових посередників, які призначалися виключно з дворян і тому не могли бути «безсторонніми примирителями» земельних спорів селян і поміщиків.

53. Содержание

    • Вплив християнства на культуру Київської Русі
    • Освіта і наука в Київській Русі
    • Розвиток літописання і літератури у Київській Русі
    • Основні етапи розвитку давньоруської архітектури. Софія Київська – перлина давньоруської культури
    • Давньоруський живопис та розвиток прикладного мистецтва у Київській Русі
    • Розвиток архітектури на українських землях у 14-17 століттях
    • Розвиток освіти і науки 14-17 століть на українських землях
    • Літературний розвиток на українських землях у 14-17 століттях
    • Українське образотворче мистецтво у 14-17 століттях
    • Вплив Визвольної війни середини 17 століття на формування національної свідомості українців
    • Українська освіта і наука у другій половині 17-18 століттях. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки
    • Козацьке літописання 17-18 століть
    • Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині 17-18 століттях. Українське козацьке бароко
    • Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині 17-18 століттях
    • Розвиток української друкарської справи у 17-18 століттях
    • Національно-культурне відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці 18 – на початку 20 ст.
    • Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст. Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині 19 ст.
    • Особливості романтизму в українській художній культурі
    • Тенденції розвитку української літератури у першій половині 19 ст.
    • Розвиток української літератури у другій половині 19 ст.
    • Український живопис другої половини 19 ст.
    • Архітектура України 19 ст.
    • Тарас Шевченко як художник
    • Українська культура на початку 20 ст.
    • Українське образотворче мистецтво початку 20 ст.
    • Розвиток науки в урср
    • Освіта в урср у 1920-1980-ті рр.
    • Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні
    • «Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза
    • Образотворче мистецтво України у 1920-1980-ті роки
    • Розвиток літератури в Україні у другій половині 20 ст.
    • Розвиток архітектури у другій половині 20 ст.
    • Українське кіномистецтво
    • Література і театр у роки незалежності
    • Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
    • Утворення Київської Русі (9-10 ст.). Теорії походження Київської держави
    • Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
    • Походження українців
    • Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
    • Українські землі у складі Великого князівства Литовського
    • Причини та джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація
    • Люблінська унія та її наслідки для України
    • Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1657рр. Утворення української козацької держави б. Хмельницького
    • Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663рр.) та боротьба за возз’єднання Української держави (1663-1676рр.)
    • Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
    • Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки
    • Гетьман п. Орлик та його Конституції
    • Ліквідація Російською владою української державності у 18 ст. Приєднання правобережної України до Російської імперії у 18 ст.
    • Розгром Запорозької Січі. Подальша доля запорозького козацтва
    • Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава
    • Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
    • Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860-1870-х рр.
    • Національно-демократичний рух в Україні у другій половині 19 ст. Громади
    • Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 19 ст.
    • Проблема формування української нації у 19 ст.
    • Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради
    • Українська держава п. Скоропадського
    • Політика Директорії та її наслідки
    • Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.) Політична система усрр в 1920-ті рр. Становлення тоталітарного режиму
    • Політика індустріалізації та її наслідки. Аграрна політика та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
    • Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. Напад Німеччини на срср
    • Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа
    • Визволення України. Політичні наслідки Другої світової війни
    • Політична ситуація в Україна за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов
    • Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985 рр.)
    • Перебудова в срср та її наслідки для України
    • Державотворення і політичний розвиток України в 1991-2004 рр.
    • Вибори президента України 2004 р. Помаранчева революція та її наслідки. Президент в.А. Ющенко. Вибори президента України 2010 р. Президент в.Ф. Янукович
    • Багатовекторність зовнішньої політики України на сучасному етапі
    • Конструкційний процес в Україні в 1991-2015 рр. Конституція України 1996 р.