Революція в Ірані

У країні зростала релігійна опозиція, яку очолив Хомейні, наростало протистояння між шахом і духовенством.

1978 р. Численні антиурядові виступи в Ірані, їх учасниками були студенти релігійних шкіл, середні міські верстви на

селения.

1979 p. Ісламська революція в Ірані.

Монархію було повалено. Шах Мохаммед Реза Пехлеві покинув країну. В Іран повернувся з еміграції Хомейні Був утворений Тимчасовий комітет ісламської революції Іран був проголошений Ісламською Республікою. Було прийнято нову конституцію, за якою найвища влад;І в країні належала духовенству. Нове іранське керівництві >

оголосило:

• про припинення контактів зі США та іншими західними державами;

• про закриття іноземних фірм і банків;

• про ісламізацію всього життя суспільства. Набув поширення ісламський фундаменталізм.

Ісламський фундаменталізм — це ідеологічна та політична течія, що різко активізувалася у 80-ті pp. і домагалася повернення до витоків ісламу й Корану, суворого виконаний

всіх традиційних (фундаментальних) настанов І перебу­дови на їх основі суспільного життя.

1980 - 1988 pp. Ірано-іракська війна, яка набрала затяжного характеру. Воюючі сторони обстрілювали мирні міста ра­кетами, Ірак застосовував заборонену хімічну зброю. Вій­на забрала понад 1 млн. людських життів.

Літо 1988 р. За посередництва ООН розпочалися переговори між Багдадом і Тегераном, які завершилися підписанням угоди про припинення війни.

1989 р. Смерть Хомейні дещо послабила владу релігійного духовенства, зросла роль президента республіки.