30. Міжнародний тероризм на сучасному етапі.
11 вересня 2001 р. два пасажирські літаки, захоплені терористами, врізалися у будівлі-близнюки Міжнародного торгового центру у Нью-Йорку. Обидві вежі — будівлі заввишки 410 м — були зруйновані. Трохи пізніше ще один літак упав на західне крило будівлі Пентагону у Вашингтоні. Біля приміщення Конгресу США вибухнув начинений вибухівкою автомобіль. Приблизно у цей же час упав літак у Пітсбурзі, штат Пенсільванія.
Ця атака була не тільки проти США, але й проти світової ринкової економіки, проти усієї західної цивілізації як такої. Похитнувся курс долара, що негативно відбилося на економіці багатьох країн, різко зросла, а пізніше впала ціна на нафту. Однак не варто вважати, що вододіл у цьому конфлікті проходить між Північчю та Півднем, європейською та азіатською цивілізаціями, він проходить між тими, хто визнає загальнолюдські цінності і тими, для кого це — безглузда балаканина. Адже, поруч із близькосхідними терористичними організаціями, такими як «Аль-Каїда» (на чолі з Осамом Бен Ладеном), палестинськими «Ісламський джихад» та «Халас», підтримуваною Іраном «Хезбалла», терористичні організації існують в Європі — Ірландська революційна армія (IPА), у Латинській Америці, зокрема в Колумбії. В опублікованому 5 жовтня 2001 р. Державним департаментом США списку іноземних терористичних організацій нараховується 28 угрупувань. Одна з них — Ісламський рух Узбекистану — базується в СНД.
Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом» (1979 р.) визначає тероризм як застосування недержавного насильства або загрози насильства з метою посіяти паніку в суспільстві і добитись політичних змін.
Терористичні акти в США стали початком нової доби тероризму. Основною тенденцією в тероризмі стало переорієнтування терористів із ненависті до політичних режимів, їхніх лідерів і боротьби з ними на етнонаціональний і релігійний тероризм. Ще однією характерною рисою тероризму нової доби є використання у своїх нападах науково-технічних досягнень, що призводять до принципово інших масштабів руйнації і кількості людських жертв. Якщо раніше у найгучніших терористичних актах гинуло до сотні людей, то в США 11 вересня 2001 р. загинуло близько 5 тис. осіб. Терористичні акти нової доби доволі складні з технічної точки зору, вимагають спеціальної фахової підготовки, що свідчить про якісно новий рівень організації терористичних актів.
Ще у 1995 р. в токійському метро японська секта Аум Сінрікьо застосувала бойову отруйну речовину «зарин», що засвідчило можливість доступу чи виготовлення та практичного використання зброї масового знищення (ЗМЗ). Листи зі спорами сибірки, що були виявлені в США в 2001 p., — це приклад імовірного масштабного застосування терористами ЗМЗ. Найстрашніший прояв тероризму— підрив ядерних боєприпасів або теракта на атомних станціях із низки гіпотетичних загроз перейшли в стадію можливих явищ. Експерти попереджають — ядерна загроза з боку терористів, як ніколи, реальна. Коли й де чекають їхню атаку? Відповіді немає. Просто потрібно бути готовим передусім тим країнам світу, які мають атомні електростанції. До них належить і Україна.
Світ прийшов до розуміння: тероризм створює загрозу завжди і скрізь. Віднині людина, незалежно від її національності, кольору шкіри, віровизнання в жодному куточку світу не може почуватися в безпеці. Жодна країна (навіть наймогутніша) не в змозі захистити себе від терактів. Це вказує на те, наскільки світ є незахищеним перед тероризмом і підтверджує, що цю проблему потрібно всім країнам вирішувати спільно. У жодному разі не можна давати терористам відчути, що вони здатні поставити на коліна весь світ. Для цього слід шукати шляхів більш ефективної співпраці різних країн на рівні спецслужб. Завдання заборони міжнародного тероризму має об'єднати весь цивілізований світ. Прикладом цього стало створення міжнародної антитерористичної коаліції на чолі з США. Більш ніж 100 країн світу задекларували свою підтримку в боротьбі з тероризмом.
- 07. Причини та початок Першої світової війни.
- 33. Паризька мирна конференція та її рішення.
- 08. Створення та діяльність Ліги націй.
- 23. Завершення складання Версияьсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі риси.
- 33. Плани Дауеса та Юнга , їх роль упіслявоєнному відродженні Німеччини.
- 35. Російська революція 1917 р. В Росії: причини та початок.
- 05. «Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- 03. Франція у 20-30-ті роки. Діяльність уряду Народного фронту.
- 09. Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
- 25. Установлення фашистської диктатури в Італії. Б. Муссоліні.
- 15. Встановлення нацистської диктатури а. Гітлера, наслідки цього для Німеччини та світу.
- 11. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр. Ставлення великих держав до цього конфлікту.
- 33. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудський.
- 37. Утворення Чехо-Словаччини. Т. Масарик.
- 29. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини.
- 13. Політика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни, її наслідки.
- 21. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього.
- 18. Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.
- 08. Створення Організації Об'єднаних Націй. Україна — співзасновниця оон. Роль оон у повоєнному світ
- 06. Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни.
- 34. Кримська (Ялтинська) та Берлінська (Потсдамська) конференції. Підсумки війни в Європі.
- 45. План Маршала і його роль у відбудові господарства західноєвропейських країн.
- 02. Сша наприкінці XX - на початку XXI століття. Українці у сша.
- 22. Діяльність м. Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британії.
- 14. П'ята республіка у Франції. Політика Шарля де Голля.
- 50. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- 42. Демократичні революції 1989 -1991 рр. У країнах Центральної та Східної Європи.
- 04. Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.
- 20. Японське «економічне диво». Розвиток Японії на сучасному етапі.
- 16. Політика реформ у Китаї у 80-90-х рр. Українсько-китайські відносини.
- 62. Причини і початок холодної війни.
- 10. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.
- 32. Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80 — 90-хрр. Закінчення «холодної війни».
- 30. Міжнародний тероризм на сучасному етапі.
- 36. Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.
- 5.2. Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
- 44. Причини, характер, періодизація Другої світової війни.