09. Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
Одним із основних напрямів розвитку світової історії у XX ст. була боротьба між тоталітаризмом і демократією.
Тоталітаризм (від лат. totaliter — всеохоплюючий) є феноменом, особливістю XX ст. Найтиповішими його втіленнями були фашистська Італія, гітлерівська Німеччина і Радянський Союз протягом майже всього часу його існування. Основними видами тоталітаризму були фашизм (нацизм) і сталінський соціалізм.
Тоталітаризм як суспільне явище включає в себе такі основні ознаки:
У галузі ідеології і внутрішньої політики:
- спосіб втілення у життя утопічної ідеї (незалежно від того, які вихідні принципи в неї були закладені, наприклад, загальної рівності й добробуту і т. п.);
- абсолютний, всезагальний, нічим не обмежений контроль за жит
тям суспільства і кожної людини зокрема; ч
- панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом політичної діяльності; заборона політичної та ідейної опозиції і свободомислення;
- нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення
мети (сила — головний аргумент, а мета виправдує засоби).
У галузі економіки:
-перетворення всієї власності у державну, чи власність слухняних державі підприємців;
-неможливі або вкрай утруднені прояви особистої ініціативи, під
приємництва у господарській діяльності;
-мілітаризація і централізація економіки, бюрократизація влади й
управління у цілому.
У галузі культури, освіти й виховання, прав людини:
-всезагальний (тотальний) контроль над духовним життям і твор
чістю;
-політичне стеження, нехтування прав і свобод людини й грома
дянина; ч
-створення системи всебічного впливу на особистість через сім'ю,
школу, засоби масової інформації, державні і громадські органі
зації, діяльність яких повністю контролюється партійно-
державним апаратом;
-формування культу особи вождя: намагання перетворити народ у
натовп, слухняний його волі.
S У галузі зовнішньої політики:
> домінуюче намагання поширити на інші народи і на весь світ свої
ідеали і порядки.
Тоталітаризм був і залишається ворогом демократії і гуманізму, громадянського суспільства і правової держави.
В усіх державах, де панував тоталітарний режим, він залишив після себе страшну спадщину. Особливо гіркими були його плоди у країнах, які входили до складу тоталітарних держав на правах «молодшого брата», як, скажімо, Україна в СРСР.
У кінці 20-х рр. закінчується формування тоталітарної держави в СРСР. Влада зосереджена в руках однієї людини. Для зміцнення режиму абсолютної влади створено централізований партійно-бюрократичний апарат і всевладні каральні органи ДПУ і НКВС. На цей час було встановлено політичну диктатуру комуністичної партії. Усі опозиційні партії і рухи були ліквідовані. Ради і громадські організації перетворились у придаток до владних структур.
У результаті масових репресій, голодомору Україна втратила мільйони людей. Було винищено майже весь цвіт національної інтелігенції, досвідчених фахівців, хазяйновитих, роботящих селян.
Величезної шкоди було завдано розвитку національної культури, мистецтва, національної освіти.
Були ліквідовані політичні партії, у тому числі й українські комуністичні партії, що виникли в 1918-1920 рр. (УКП, боротьбисти та ін.).
Природні ресурси України значною мірою були вичерпані або виснажені. Непоправної шкоди завдано довкіллю, ще протягом десятиріч нагадуватиме про себе Чорнобильська катастрофа.
- 07. Причини та початок Першої світової війни.
- 33. Паризька мирна конференція та її рішення.
- 08. Створення та діяльність Ліги націй.
- 23. Завершення складання Версияьсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі риси.
- 33. Плани Дауеса та Юнга , їх роль упіслявоєнному відродженні Німеччини.
- 35. Російська революція 1917 р. В Росії: причини та початок.
- 05. «Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- 03. Франція у 20-30-ті роки. Діяльність уряду Народного фронту.
- 09. Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
- 25. Установлення фашистської диктатури в Італії. Б. Муссоліні.
- 15. Встановлення нацистської диктатури а. Гітлера, наслідки цього для Німеччини та світу.
- 11. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр. Ставлення великих держав до цього конфлікту.
- 33. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудський.
- 37. Утворення Чехо-Словаччини. Т. Масарик.
- 29. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини.
- 13. Політика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни, її наслідки.
- 21. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього.
- 18. Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.
- 08. Створення Організації Об'єднаних Націй. Україна — співзасновниця оон. Роль оон у повоєнному світ
- 06. Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни.
- 34. Кримська (Ялтинська) та Берлінська (Потсдамська) конференції. Підсумки війни в Європі.
- 45. План Маршала і його роль у відбудові господарства західноєвропейських країн.
- 02. Сша наприкінці XX - на початку XXI століття. Українці у сша.
- 22. Діяльність м. Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британії.
- 14. П'ята республіка у Франції. Політика Шарля де Голля.
- 50. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- 42. Демократичні революції 1989 -1991 рр. У країнах Центральної та Східної Європи.
- 04. Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.
- 20. Японське «економічне диво». Розвиток Японії на сучасному етапі.
- 16. Політика реформ у Китаї у 80-90-х рр. Українсько-китайські відносини.
- 62. Причини і початок холодної війни.
- 10. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.
- 32. Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80 — 90-хрр. Закінчення «холодної війни».
- 30. Міжнародний тероризм на сучасному етапі.
- 36. Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.
- 5.2. Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
- 44. Причини, характер, періодизація Другої світової війни.