logo search
Азія Африка

Країни близького та середнього сходу

Утворення держави Ізраїль

Наприкінці XIX ст. Ідея утворення єврейської держави зародилася в голові австрійського журналіста Т. Герцля.

1897 р. Сіоністський конгрес у Базелі (Швейцарія) ухвалив рішення про утворення держави євреїв на території Палестини. Сіоністи запропонували турецькому султаном і продати цю територію, але він відмовився.

Листопад 1917 р. Палестину окупували британські війська

З 1922 р. На основі мандата Ліги Націй Велика Британці управляла Палестиною. Після Другої світової війни питання про долю Палестини було передано на обговорення в ООН

29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію про скасування британського мандата й утворення на території Палестини двох держав — єврейське (57% території) та арабської (43% території). Місто Єрусалим виділялося в самостійну адміністративну одиницю з особливим міжнародним режимом Велика Британія зобов'язувалася вивести свої війська з території Палестини

14 травня 1948 р. На підставі цієї резолюції було проголошено створення єврейської держави Ізраїль. Першим її прем'єр-міністром став Давид Бенг-гуріон.

Арабську самостійну державу не було створено. СРСР підтримав Ізраїль, розраховуючи зміцнити свої позиції в цьому регіоні та сприяти розпаду Британської імперії.

Сіонізм — ідейно-політична течія, яка проповідувала особ­ливий шлях суспільного розвитку євреїв та їхню "винят­ковість", необхідність відродження єврейської національної самосвідомості через сприяння імміграції євреїв до Пале­стини та створення там єврейської держави.

ВИНИКНЕННЯ І ЗАГОСТРЕННЯ БЛИЗЬКОСХІДНОЇ ПРОБЛЕМИ

Причини близькосхідної проблеми

  1. Палестинська проблема, яка виникла після рішення ООН створити на території Палестини єврейську державу.

  2. Правлячі кола Ізраїлю перешкоджали наданню палестинцям права створити власну державу, повернутись до своїх земель, як це передбачалося рішенням ООН.

  3. Взаємна неприязнь євреїв і арабів та їх небажання враху­вати інтереси обох народів.

  4. Виступ сусідніх арабських країн проти створення держави Ізраїль.

Арабо-ізраїльські війни

Роки

Війни

Воюючі сторони

Хід війни та результати

Травень

1948-1949рр

Перша арабсько- ізраїльська

Сусідні арабські держави не визнали Ізраїлю і почали воєнні дії.

Об'єднані сили арабських країн—Єгипту, Йорданії, Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Йємену, Іраку — складалися з: 10 тис. єгиптян, 4 тис. йорданців, 4,5 тис. сирійців, 3 тис. іракців, 2 тис. ліванців

Війська арабських держав зазнали поразки. Між сторонами підписано договір про перемир'я:

1. Сусідні арабські дер жави визнали Ізраїль.

2. Ізраїль захопив 60% території, яка за рішенням ООН мала відійти до палестинської арабської держави.

3. Решта території так і не створеної палестинської арабської держави відійшла до Єгипту . (невелика смуга землі в районі сектора Газа вздовж узбережжя Середземного моря) та Йорданії (Західним берег p. Йордан). 4. Близько 950 тис. арабів втекло в сусідні арабські країни

Висновки

  • Ця війна була початком близькосхідного конфлікту.

  • Справжній мир так і не встановився на Близькому Сході.

  • Перша арабсько-ізраїльська війна породила проблему палестинських біженців і загострила їх трагічну долю.

  • Палестинські араби були змушені залишатися на становищі вигнанців, а значній частині їх жити в умовах окупації.

Роки

Війни

Воюючі сторони

Хід війни та результати

1956р.

Друга арабське- Ізраїльська

Англо-франко-ізраїльська коаліція проти Єгипту -

1. Англія і Франція вирішили застосувати зброю у відповідь на націоналізацію Єгиптом Суецького каналу

2. До них приєднався Ізраїль, бо єгиптяни блокували Арабську затоку і позбавили ізраїльські кораблі виходу в Червоне морс

3. Британські та французькі літаки літаки бомбардували єгипетські міста, а ізраїльські війська наступали в Сінаї.

  • За рішенням Генеральної Асамблеї ООН сторони були змушені припинити воєнні дії і відвести війська

5- 10червня 1967 -1970рр. -

Третя арабсько- Ізраїльська -

Ізраїль проти Сирії, Єгипту та Йорданії

1. Використовуючи фактор несподіваності, Ізраїль зумів загарбати значні території apaбських країн: Синайський півострів, сектор Газа, землі на Західному березі р. Йордан, арабську частину Єру­салима, Голанські ви­соти.

  1. З'явилися нові сотні тисяч біженців.

  2. СРСР розірвав ди­пломатичні стосунки з Ізраїлем і приступив до надання допомоги Єгипту, Сирії в пере­озброєнні їхньої армії.

  3. Активні воєнні дії велись протягом шести днів, а пізніше війна велась на виснаження.

  4. Було підписано уго­ду про припинення вогню між воюючими сторонами

Жовтень І973р.

Четверта арабсько- ізраїльська(війна Судного дня)

Єгипет, Сирія проти Ізраїлю

1. Відмова Ізраїлю повернути арабським країнам окуповані землі відновити законні національні права арабського народу Палестини спричинили нову війну.

  1. Єгипетська армія фор­сувала Суецький канал, а сирійці захопи­ли значну частину Голанських висот.

  2. Ізраїльська армія пере­йшла в контрнаступ, оточила арабські вій­ська і почала швидко просуватися до столи­ці Єгипту — Каїра.

  3. 22 жовтня 1973р. Рада безпеки ООН ухвали­ла рішення про негай­не припинення війсь­кових дій

6 червня 1982- 1983 pp.

Військові дії Ізраїлю в Лівані - (п'ята)

Ізраїль проти військових формувань Організації Об'єднання Палестини та Сирії на території Лівану -

1. Ізраїль завдав збройного удару Лівану з метою знешкодження палестинських бойових угруповань.

2. Стотисячна армія Ізраїлю дійшла до Бейрута і захопила його.

3. Ізраїльські війська змусили бійців Організації Визволення Палестини залишити територію Лівану

Висновки

  1. На початку 50-х pp. CPCP став на шлях відкритої підтрим­ки арабських країн в їхньому конфлікті з Ізраїлем.

  2. Конфлікт на Близькому Сході став складовою частиною глобального протистояння двох військових блоків - НАТО та Варшавського договору.

  3. Війна в жовтні 1973 р. ледве не привела до ядерного кон­флікту між СРСР і США.