09. Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.

Одним із основних напрямів розвитку світової історії у XX ст. була боротьба між тоталітаризмом і демократією.

Тоталітаризм (від лат. totaliter — всеохоплюючий) є феноменом, особливістю XX ст. Найтиповішими його втіленнями були фашистська Італія, гітлерівська Німеччина і Радянський Союз протягом майже всього часу його існування. Основними видами тоталітаризму були фашизм (нацизм) і сталінський соціалізм.

Тоталітаризм як суспільне явище включає в себе такі основні ознаки:

У галузі ідеології і внутрішньої політики:

- спосіб втілення у життя утопічної ідеї (незалежно від того, які вихідні принципи в неї були закладені, наприклад, загальної рівності й добробуту і т. п.);

- абсолютний, всезагальний, нічим не обмежений контроль за жит­

тям суспільства і кожної людини зокрема; ч

- панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом політичної діяльності; заборона політичної та ідейної опозиції і свободомислення;

- нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення

мети (сила — головний аргумент, а мета виправдує засоби).

У галузі економіки:

-перетворення всієї власності у державну, чи власність слухняних державі підприємців;

-неможливі або вкрай утруднені прояви особистої ініціативи, під­

приємництва у господарській діяльності;

-мілітаризація і централізація економіки, бюрократизація влади й

управління у цілому.

У галузі культури, освіти й виховання, прав людини:

-всезагальний (тотальний) контроль над духовним життям і твор­

чістю;

-політичне стеження, нехтування прав і свобод людини й грома­

дянина; ч

-створення системи всебічного впливу на особистість через сім'ю,

школу, засоби масової інформації, державні і громадські органі­

зації, діяльність яких повністю контролюється партійно-

державним апаратом;

-формування культу особи вождя: намагання перетворити народ у

натовп, слухняний його волі.

S У галузі зовнішньої політики:

> домінуюче намагання поширити на інші народи і на весь світ свої

ідеали і порядки.

Тоталітаризм був і залишається ворогом демократії і гуманізму, громадянського суспільства і правової держави.

В усіх державах, де панував тоталітарний режим, він залишив після себе страшну спадщину. Особливо гіркими були його плоди у країнах, які входили до складу тоталітарних держав на правах «молодшого брата», як, скажімо, Україна в СРСР.

У кінці 20-х рр. закінчується формування тоталітарної держави в СРСР. Влада зосереджена в руках однієї людини. Для зміцнення режиму абсолютної влади створено централізований партійно-бюрократичний апарат і всевладні каральні органи ДПУ і НКВС. На цей час було встановлено політичну диктатуру комуністичної партії. Усі опозиційні партії і рухи були ліквідовані. Ради і громадські організації перетворились у придаток до владних структур.

У результаті масових репресій, голодомору Україна втратила мільйони людей. Було винищено майже весь цвіт національної інтелігенції, досвідчених фахівців, хазяйновитих, роботящих селян.

Величезної шкоди було завдано розвитку національної культури, мистецтва, національної освіти.

Були ліквідовані політичні партії, у тому числі й українські комуністичні партії, що виникли в 1918-1920 рр. (УКП, боротьбисти та ін.).

Природні ресурси України значною мірою були вичерпані або виснажені. Непоправної шкоди завдано довкіллю, ще протягом десятиріч нагадуватиме про себе Чорнобильська катастрофа.