81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
Син господаря Волощини і Молдовського князівства та рідний дядько князя Яреми Вишневецького київський православний митрополит Петро Симеонович Могила (1596або 1597 – 1647) увійшов в історію як визначний український церковний і культурний діяч XVII ст. Навчався у Львівській братській школі, на теологічному факультеті у Паризькому університеті (Сорбонні). У складі польського королівського війська брав участь у Цецорській (1620) і Хотинській (1621) битвах. У 1627 р. обраний архімандритом Києво-Печерського лаври, а з 1633 р. – митрополитом Київським. Відстоював права Української Православної церкви (на київських соборах 1628 і 1629 рр.) і у 1632 р. домігся від короля Владислава IV Вази її легалізації в Україні. Також митрополит проявив себе як діяч екуменічного руху за поєднання українських церков (як і його сучасник уніатський митрополит Йосиф ВеляминРутський). У 1628–1629 рр. П. Могила виступив одним з авторів проекту про створення українсько-білоруського патріархату, поєднаного з Римом. Однак, цей проект не зустрів підтримки ні серед українського суспільства (в першу чергу Запорожжя, яке пригрозило Могилі смертю), ні зі сторони Риму та Польщі. Іншим напрямком діяльності П. Могили був культурно-просвітницький. Могила створив гурток вчених і культурних діячів, т. зв. Могилянський Атенеум (С. Косів, А. Кальнофойський, Т. Земка, І. Козловський-Трофимович та ін.), який під його керівництвом здійснив реформу церковного життя та опрацював проект «Православного ісповідання віри» – першого православного катехізису, який прийняв Собор православних церков у Києві у 1640 р. і в Яссах у 1641 р. та остаточно затверджений усіма східними Патріархами в 1643 р. У 1631 р. П. Могила (ще як архімандрит Києво-Печерського монастиря) відкрив Лаврську школу, яка у 1632 р. була об’єднана з Київською братською школою і в 1633 р. отримала назву Києво-Могилянська колегія (з 1701 р. – Києво-Могилянська Академія). Заснована митрополитом академія була організована за взірцем навчальних закладів єзуїтів. Вона навчала старослов’янською, грецькою, латинською та польською мовами і стала важливим центром православної вченості. Сам митрополит Могила був почесним покровителем закладу. Крім того, П. Могила реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря, а у 1635 р. дав доручення розкопати, зруйновану татаро-монголами Десятинну церкву. У 1640 р. за допомогою Могили було засновано першу румунську школу – Слов’яно-Греко-Латинську Академію в Яссах, якою керував колишній ректор Києво-Могилянської Колегії С. Почаський. Митрополит сприяв письменникам і художникам. Відкрив друкарні в Румунії і в Молдові. Помер у Києві, похований у Києво-Печерській лаврі. Як відзначає видатний історик слов’ян Ф. Дворнік, завдяки зусиллям митрополита Могили, його академії та інтенсивним контактам з польською культурою українське православ’я набуло високого культурного рівня. Тому місцеві богослови навіть наважувалися полемізувати з ученими-єзуїтами. Сам митрополит залишив по собі низку богословських, полемічних творів і проповідей. За ініціативою і активною участю П. Могили групою київських письменників був написаний один з кращих творів української полемічної літератури XVII ст. трактат «Літос альбо Камінь…» (1644). Написаний польською мовою, вийшов під псевдонімом Євсевій Пимен (мабуть, автором книги був сам Могила).
- 3.Поняття культури.
- 4.Культура та цивілізація, їх взаємозв*язок.
- 5.Культура як об*єкт наукового аналізу.
- 6.Функції культури.
- 7.Античні погляди на культуру.
- 9.Нові ідеї в працях українських діячів культури XVII-XVIII ст
- 15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- 20.Релігія в духовній спадщині людства.
- 21.Культура і право:проблеми їх взаємодій та функціонування
- 22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- 23.Культурологічні теорії російських авторів хіх-хХст
- 24.Трипільська культура
- 26.Культура первісного суспільства
- 28.Культура Київської Русі: причини розквіту х-хіІст
- 29.Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості
- 30.Історичне значення та традиції культури Київської Русі.
- 31.Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України
- 32.Культура і природа: проблема співвідношення в концепціях культурологів.
- 73.Школи в культурології
- 74.Розвиток історії української культури як наукової дисципліни.
- 75.Концепція а.Тойнбі
- 76.Т.Г.Шевченко та його літературна творчість.
- Період «Трьох літ»
- Період заслання
- Творчість останніх років життя
- 77.Предмет курсу "Історія укранської культури"
- 78.Періодизація історії української культури
- 79.Концепція о.Шпенглера
- 80.Утвердження універсалізму української культури і.Франком
- 81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- 82.Романтизм та його особливості в Україні
- Романтизм в літературі Харківський осередок
- Київський осередок
- Журнал «Основа»
- Романтизм у музиці
- Романтизм у театрі
- 86.Значення творчості г.Сковороди
- 88.Меценати в культурному розвитку України
- 89.Лесь Курбас-видатний діяч українського театру.