Період заслання
Цикл «В казематі», написаний навесні 1847в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847—1857). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З потрясаючою силою виявлена любов до України зокрема в поезіях «Мені однаково», «В неволі тяжко» та «Чи ми ще зійдемося знову», що завершується словами:
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), що відкривається тими самими словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840). Цим Шевченко підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність свого зв'язку з рідним краєм і народом. Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон. У ній дедалі збільшується і багатствофоніки, і кількість оригінальних тропів, і емоційна багатогранність ліричних реакцій поета. Тематично можна виділити такі групи віршів цього періоду:автобіографічна,пейзажна, побутова, політична, філософська лірика. До ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко змалював свої власні почуття, настрої й переживання, належать вірші«Мені тринадцятий минало», «А.О.Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші. Але й у пейзажній ліриці поет, описуючи краєвиди місцевостей, де відбував заслання, часто висловлює особисті настрої, думки і спогади («Сонце заходить, гори чорніють», «І небо невмите, і заспані хвилі» та інші). Автобіографічні мотиви трапляються і в таких поезіях громадсько-політичного звучання, як «Сон» («Гори мої високії») та «Якби ви знали, паничі». Багатством мотивів відзначається побутова лірика часів заслання. Тут звучать мотиви дівочих пісень і бадьорих юнацьких жартів, материнства і жіночого безталання (так званої жінки лірика Шевченка), шукання долі й нарікання на неї, смутку, розлуки й самотності. Поет часто вдається до жанру народної пісні й пісенної образності, але побутово-соціальний аспект зображення у багатьох випадках переростає в політичні узагальнення. Поетичний стиль цих творів відзначається простотою вислову, конкретною образністю йметафоричністю. Зображуваний у них світперсоніфікований(вітер шепоче, доля блукає, думи сплять, лихо сміється). Процес опрацювання фольклорного матеріалу вдосконалюється, збагачується новими формами й методами. Фолькльорні мотиви й образи набирають у Шевченка ознак нової мистецької якості. Деякі вірші Шевченка ще за його життя перейшли в народно-пісенний репертуар і стали жити самостійним життям, підлягаючи законам фольклорних творів. Поеті на засланні продовжував таврувати в своїх творах самодержавно-кріпосницький лад та поневолення уярмлених Москвою народів. Свою політичну актуальність донині зберіг заклик Шевченка у вірші «Полякам» («Ще як були ми козаками»,1847) до згоди й братерства українського і польського народів як рівний з рівним. У невеликій поемі «У Бога за дверима лежала сокира» (1848) Шевченко використав казахську легенду про святе дерево, щоб відтворити валегоричнихобразах тяжку долю поневоленого казахського народу. Відгуком поета на революційні події в Західній Європібула сатира «Царі», одна з найзначніших політичних поезій Шевченка часів заслання (є 2 редакції твору:1848і1858). Вдало поєднуючи елементи зниженого бурлескногостилю з пародійним використанням урочисто-патетичноїлексики, автор створив поему, яка містила в собі заклик до революційного повалення царату:
Бодай кати їх постинали,
Отих царів, катів людських!
Своєрідне продовження мотивів поеми «Царі» бачимо у вірші «Саул» (1860). На засланні Шевченко написав і декілька лірично-епічних поем, що відзначаються новими формами зображення подій і свідчать про творчий розвиток поета. Героїня поеми«Княжна»— це українськаБеатріче Ченчі, трагічна жертва кровомісного злочину батька. Образ дочки, збезчещеної рідним батьком, траплявся вже в творахШеллі,Стендаля,Дюма-батька і Словацького, але й у Шевченковій поемі «Відьма», першу редакцію якої поет написав ще перед арештом під назвою «Осика». Новий образ кріпачки-месниці Шевченко дав у поемі «Марина» (1848). Героїня поеми, ставши жертвою панської сваволі, помстилася за зневагу. У невеликій поемі «Якби тобі довелося» (1849) поет звеличує мужність хлопця-кріпака, який вступився за честь дівчини і вбив пана-ґвалтівника. Образ скривдженого кріпака, який стає народним месником, Шевченко вивів у поемі«Варнак»(1848). Деякі дослідники пов'язують цей образ з особоюУстима Кармалюка. Поема написана у своєрідній формі сповіді героя, у ній відчувається деякий впливбайронізму. Морально-етичні проблеми Шевченко порушив також у поемах «Іржавець» (1847), «Чернець» (1847), «Москалева криниця» (1847і1857), «Титарівна» (1848), «Сотник» (1849) і «Петрусь» (1850). У цих творах історичні рефлексії поета перегукуються з його суб'єктивними настроями політичного засланця. Та найбільше турбувало і мучило Шевченка страждання уярмленого рідного народу. Повісті, що їх Шевченко написав на засланні російською мовою (до нас дійшло 9), не дорівнюють своєю мистецькою якістю його поетичним творам і за життя поета не друкувалися. Вони пов'язані з традиціями сатирично-викривальної прозиМ. Гоголя, але в них значне місце посідають позасюжетні елементи (екскурси в минуле, вставні епізоди, авторські рефлексії, спогади, коментарі). Щедре використання в їх мовіукраїнізмівнадає цим творам українського національного колориту. Мемуарно-публіцистичнийхарактер має і щоденник («Журнал») Шевченка, у якому день за днем майже протягом року зафіксовані основні події в житті поета, його враження, спостереження, роздуми, наміри і спогади. Щоденник Шевченка має велике значення для вивченнябіографіїі творчості поета. Він також дуже цінний для характеристики революційних, суспільно-політичних, філософських та естетичних поглядів поета-мислителя і свідчить про його широку ерудицію.
- 3.Поняття культури.
- 4.Культура та цивілізація, їх взаємозв*язок.
- 5.Культура як об*єкт наукового аналізу.
- 6.Функції культури.
- 7.Античні погляди на культуру.
- 9.Нові ідеї в працях українських діячів культури XVII-XVIII ст
- 15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- 20.Релігія в духовній спадщині людства.
- 21.Культура і право:проблеми їх взаємодій та функціонування
- 22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- 23.Культурологічні теорії російських авторів хіх-хХст
- 24.Трипільська культура
- 26.Культура первісного суспільства
- 28.Культура Київської Русі: причини розквіту х-хіІст
- 29.Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості
- 30.Історичне значення та традиції культури Київської Русі.
- 31.Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України
- 32.Культура і природа: проблема співвідношення в концепціях культурологів.
- 73.Школи в культурології
- 74.Розвиток історії української культури як наукової дисципліни.
- 75.Концепція а.Тойнбі
- 76.Т.Г.Шевченко та його літературна творчість.
- Період «Трьох літ»
- Період заслання
- Творчість останніх років життя
- 77.Предмет курсу "Історія укранської культури"
- 78.Періодизація історії української культури
- 79.Концепція о.Шпенглера
- 80.Утвердження універсалізму української культури і.Франком
- 81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- 82.Романтизм та його особливості в Україні
- Романтизм в літературі Харківський осередок
- Київський осередок
- Журнал «Основа»
- Романтизм у музиці
- Романтизм у театрі
- 86.Значення творчості г.Сковороди
- 88.Меценати в культурному розвитку України
- 89.Лесь Курбас-видатний діяч українського театру.