19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
. Загальновідомий факт — проникнення техніки у галузі буття тим більший, чим далі просунулась країна на шляху цивілізації західного типу. Технізація життя є невід'ємною стороною сучасної західної культури, засобом і результатом її розвитку. За блага, які несе людям технічний прогрес, приходиться розраховуватися: зростання продуктивності праці — призводить до безробіття; досягнення життєвого комфорту — збільшенням відірваності людини від людини; автомобілізація населення підвищує його мобільність і посилює забруднення атмосфери, губиться природа. Людина перетворюється в раба техніки. Панування техніки над людиною призводить до того, що вона сама набуває рис машини, стає автоматом, що функціонує у відповідності з вимогами технічного середовища, в якому воно знаходиться. Таким чином у цих умовах зав'язується боротьба між двома протилежними установками: технізацією та анти техніцизмом
Нині одні вчені розцінюють зустріч культури із сучасною цивілізацією як кризу культури, навіть як її катастрофу, інші вбачають у цьому народження нової культури і відповідно нового етапу цивілізації. Так, розбіжність, що виявилася між культурою і цивілізацією в XX ст., помітив російський філософ М. Бердяев (1874-1948). Стурбований нестримною технізацією людського життя, вчений вважав, що питання техніки – це питання про долю людства, оскільки культура втрачає свою “живу душу”, своє природно-органічне начало.
-
Епоха НТР, особливо нинішня її стадія, коли комп´ютер та Інтернет входять у повсякденне життя мільйонів людей, породжує масу питань і суперечностей. Роль техніки полягає вже не у вивільненні фізичних сил людини, полегшенні її праці, а у фактичній заміні людських зусиль у галузях інтелектуальної, аналітичної, а, можливо, й духовної діяльності. В останні роки життя академік М. Амосов неодноразово підкреслював, що сучасна наука має вже досить серйозні розробки в галузі штучного інтелекту і, можливо, не за горами його створення. Вже постають питання про етичні норми наукових розробок у галузі комп´ютеризації та генетики. Ряд видатних учених, що ведуть фундаментальні наукові дослідження, відкрито заявляють, що пошук істини не може бути аморальним, отже дослідження в цих галузях будуть поглиблюватись. Оскільки науково-технічний прогрес розвивається і на приватній основі, то очевидно, що створення біоробота не така вже й фантастична ідея. Але зараз проблема лежить, здається, дещо в іншій площині. У наш час виникає небезпека роботизації людини, організації її матеріального і духовного життя за чисто технічною ознакою. Інтенсифікація праці багатьох людей, вузька спеціалізація, постійне занурення у світ техніки призводять до фізичного і морального виснаження. У такому стані подекуди починають діяти лише інстинкти. Розвиток засобів масової комунікації, реклами, попкультури показують, що свідомістю багатьох людей вже сьогодні можливо маніпулювати, насаджуючи певні стереотипи поведінки та психології. Небезпечною тенденцією розвитку суспільства, особливо в розвинутих країнах, є включення людей у процес бездумного споживання матеріальних благ, далеких від реальних потреб. Філософ Р. Емер-сон писав про західну цивілізацію, в якій “речі вскочили в сідло і поганяють людством”, як про марнотратство людських сил і матеріальних ресурсів, тоді як значна частина населення земної кулі перебуває за межею бідності. Чи зможе людство подолати залежність від техніки, згармонізувати її розвиток зі своєю природою та культурою, чи воно приречене на науково-технічний апокаліпсис, що так яскраво зображений у найпопулярніших серед молоді фільмах “Термінатор”, “Матриця” та ін.? У згаданих фільмах-застереженнях, як здається, проводиться одна важлива думка: здатен вистояти той, хто має, насамперед, сильний духовний стрижень, хто не втратив у собі людських якостей – віри, стійкості, надії, кохання. “Усе залежить від того, що зробить людина з техніки, чому вона буде служити,.. – писав К. Ясперс. – Все питання в тому, що за людина підкорить її собі, як проявить себе з її допомогою”. На думку вченого, техніка – не самоціль людства, а лише один з елементів його культури, який найдинамічніше розвивається в наш час, забезпечуючи загальний розвиток культури. Нинішнє людство дивиться на науково-технічний прогрес з меншою часткою песимізму, ніж на початку XX ст. Правда, надмірний оптимізм з приводу наслідків НТР, що спостерігався в 60-х роках XX ст. і був пов´язаний з виходом людини в космос, змінився більш тверезими, реалістичними поглядами. Ера панування технократів та технократичного мислення, здається, відійшла в минуле. Натомість серед науковців, особливо серед молоді, росте інтерес до гуманітарних знань. Трансформується і образ сучасного технократа. Нині – це людина, якій, крім свого фаху, необхідно володіти широким спектром культурних надбань – гнучкістю мислення, вмінням контактувати з людьми, переключатися на різні види суспільної діяльності, бути готовою до перекваліфікації та самоосвіти, інтенсивної розумової праці. Сучасний світ стає все більш комунікабельним, а його здобутки належать кожній освіченій і культурній людині. Отже, суспільство, в якому панують ідеї гуманізму, демократії, національні традиції, творча особистість і духовна еліта, спроможне контролювати техніку, забезпечувати подальший прогрес людства.
- Питання до іспиту з Історії культури
- Культурологія як наука. Етапи становлення.
- 2.Структура культури.
- 3.Поняття культури.
- 4.Культура та цивілізація, їх взаємозв’язок. Концепція а. Тойнбі, о. Шпенглера.
- 5.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- 6.Функції культури.
- 7.Античні погляди на культуру.
- 8.Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- 10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток укр..Народу.
- 11. Наукова та культурна діяльність м. Грушевського.
- 12. Основні концепції та погляди на розвиток культури в сучасних умовах.
- 13. Біосферна концепція культури. В. Вернадський.
- 14. Культуроантропологія та соціологія культури.
- 15. Національне та загальнолюдське у сучасній культурі.
- 16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- 18. Масова та елітарна культура. Проблеми їх взаємодії.
- 19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
- 20. Релігія в духовній спадщині людства.
- 21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- 22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- 23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- 24. Давня культура на території України.
- 25. Формування культури східних слов’ян.
- 26. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- 27. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
- 28. Значення та традиції культури Київської Русі.
- 29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- 30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
- 31.Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України
- 32.Розвиток наукових знань в Київській Русі . Право
- 33.Літературна творчість 10-13 ст «Слово о полку…»
- 34. Умови культурного розвитку укр..Земель в складі Великого Князівства Литовського ( хіу –хуі ст.)
- 35.Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- 37.Братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- 38.Стан укр. Культури у 18 ст.
- 40.Формування нової літературної мови і.Котляревський
- 41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
- 42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
- 43.Т.Г.Шевченко і проблеми самоутвердження укр..Нації
- 44.Література та образотворче мистецтво України в 19 ст.
- 45.Процес духовного розвитку укр. Народу на рубежі 19-20ст.
- 46.Національно-культурний рух в західноукр землях у 19 ст.
- 47.Культурні процеси в Україні 20-30 х р хх ст..
- [Ред.] Образотворче мистецтво
- [Ред.] Українська культура у період сталінізму
- 48. Памятники та діячі культури Вашого краю
- 49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст
- 50.Стан укр культури на рубежі хх-ххі ст.:перспективи розвитку.
- 51. Діяльність української діаспори в сфері культури
- 54.Явище масової культури
- 55.Феномен укр радянської культури
- 56.Творчий доробок о.Довженка
- 57.Культура україн народу в контексті європейської культури
- 58. Культура україн народу в контексті європейської культури
- 60.Розвиток культури національних меншин в Україні