7.Античні погляди на культуру.
Антична культура — це культура держав, що сформувалися з 3 тисячоліття до н. е. по 5 століття нашої ери на теренах Середземноморського регіону періоду архаїчної Греції, класичної Греції, доби еллінізму та доби Римської республіки.Вона проіснувала понад 3 тисячоліття і залишила слід в історії людства. Антична культура – це тип європейської раціональної культури. В той же час цій культурі притаманне емоційно-естетичне сприйняття світу, струнка логіка та індивідуальна своєрідність у вирішені соціально-практичних і теоретичних проблем.
Умовно античну культуру можна поділити на два етапи:
Культура Стародавньої Греції
Культура Стародавнього Риму
Суспільство Стародавньої Греції як і суспільства Стародавнього Сходу формувались у період розкладу родової общини тобто були ранньокласовими. Більш того, давньогрецька культура у початковий період свого розвитку багато в чому поступалась культурам Сходу і змушена була запозичувати їх надбання. Однак за дуже короткий строк грекам вдалося здійснити те, чого не вдалося за свою історію людства жодному народу, а саме: практично в усіх галузях культури досягти небачених висот. Це дає підстави говорити про загадку “грецького дива”.Культурологи висловлювали пізні міркування про причини, які обумовили такий бурхливий злет давньогрецької культури. Зверталась увага на особливе географічне положення, грандіозні соціальні зрушення епохи (класичне рабство, система грошового обігу та ринку, поліс як нова форма політичної організації), колонізацію Середземномо’я і Причорномор’я, завдяки якій греки пожвавили зв’язки з народами Сходу, уміле використання чужих культур. Особливе значення надають утворенню нового типу організації суспільства яка втілилась у формі полісу—міста-держави. В його межах вдало поєднали державну і приватну форму власності, колективний та індивідуальний інтерес. Поліс був самостійною політичною, господарською, культурною одиницею, об’єднанням вільних громадян. З 6 ст. до н.е. у більшості полісів встановилась демократична форма правління, що охороняла права кожного громадянина, робила його активним і свідомим учасником суспільного життя. Майже всі громадяни полісів були грамотні. Сутністю полісного життя була єдність незалежних людей в ім’я суспільного існування, безпеки та свободи. Ці обставини сприяли вихованню в еллінів, а згодом і у римлян патріотизму, розвинутого почуття власної гідності, волелюбності, допитливості, схильності до раціонального осмислення світу. Важливо звернути увагу ще на одну причину, яка обумовила прогрес давньогрецької культури. Історичні долі народів визначаються при інших рівних умовах різноманітністю національних характерів. Кожна нація відрізняється тільки їй одній притаманним сполученням і співвідношенням темпераменту, типу мислення і світосприйняття Якими ж були характерні риси національного характеру стародавніх греків, які безперечно пов’язані з розкриттям причин “давньогрецького дива”? В усій історії людства не було народу, більш всього просякнутого агональним (змагальним, полемічним) духом в ім’я здобуття слави, ніж стародавні греки. Змагальність складала основу життя еллінів, вона принижувала всі сфери, будь то Олімпійські ігри, диспут, поле бою чи театральна сцена. В античності порівняно з давньосхідними цивілізаціями було зроблено принциповий крок уперед щодо становища людини в суспільстві, осмислення художньої творчості — складається гуманістична традиція. Відмінність полягає і в ступені впливу на інші народи старовини, і в тому, що культура Греції і Риму ніколи не забувалася і безпосередньо вплинула на подальший розвиток культури. Куьтура античності створила зразки, що пронизали філософію, поезію, прозу, скульптуру, живопис, архітектуру. Дала світові Есхіла,Софокла, Евріпіда, філософів Демокрита, Платона, Аристотеля. В основі давньогрец.культури лежала міфологія,що була джерелом сюжетів та образів для поетів та скульпторів.. Фізично і морально досконала людина, в якій злилися доброчесність і пропорційна краса тіла, - такою є модель особистості вільного грека. Триєдиність поезії, танцю і власне музики. Ці три роди творчості в класичній Греції були неподільні. Рівень розвитку і ступінь впливу на подальшу історію надають культурі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму виключного характеру. В античному світі досягли розквіту всі, без винятку, сфери культури — освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.
Становище вільних людей в античних державах принципово відрізнялося від інших давніх суспільств. Виникає демократія, громадяни користуються політичними правами, беруть участь в управлінні державою. Хоч не можна забувати і про те, що античне суспільство було рабовласницьким. Раби відігравали істотну роль в економіці давньогрецьких держав, робили свій внесок в їх розквіт, на певному етапі римської історії навіть стали основною продуктивною силою.
- Питання до іспиту з Історії культури
- Культурологія як наука. Етапи становлення.
- 2.Структура культури.
- 3.Поняття культури.
- 4.Культура та цивілізація, їх взаємозв’язок. Концепція а. Тойнбі, о. Шпенглера.
- 5.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- 6.Функції культури.
- 7.Античні погляди на культуру.
- 8.Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- 10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток укр..Народу.
- 11. Наукова та культурна діяльність м. Грушевського.
- 12. Основні концепції та погляди на розвиток культури в сучасних умовах.
- 13. Біосферна концепція культури. В. Вернадський.
- 14. Культуроантропологія та соціологія культури.
- 15. Національне та загальнолюдське у сучасній культурі.
- 16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- 18. Масова та елітарна культура. Проблеми їх взаємодії.
- 19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
- 20. Релігія в духовній спадщині людства.
- 21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- 22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- 23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- 24. Давня культура на території України.
- 25. Формування культури східних слов’ян.
- 26. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- 27. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
- 28. Значення та традиції культури Київської Русі.
- 29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- 30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
- 31.Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України
- 32.Розвиток наукових знань в Київській Русі . Право
- 33.Літературна творчість 10-13 ст «Слово о полку…»
- 34. Умови культурного розвитку укр..Земель в складі Великого Князівства Литовського ( хіу –хуі ст.)
- 35.Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- 37.Братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- 38.Стан укр. Культури у 18 ст.
- 40.Формування нової літературної мови і.Котляревський
- 41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
- 42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
- 43.Т.Г.Шевченко і проблеми самоутвердження укр..Нації
- 44.Література та образотворче мистецтво України в 19 ст.
- 45.Процес духовного розвитку укр. Народу на рубежі 19-20ст.
- 46.Національно-культурний рух в західноукр землях у 19 ст.
- 47.Культурні процеси в Україні 20-30 х р хх ст..
- [Ред.] Образотворче мистецтво
- [Ред.] Українська культура у період сталінізму
- 48. Памятники та діячі культури Вашого краю
- 49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст
- 50.Стан укр культури на рубежі хх-ххі ст.:перспективи розвитку.
- 51. Діяльність української діаспори в сфері культури
- 54.Явище масової культури
- 55.Феномен укр радянської культури
- 56.Творчий доробок о.Довженка
- 57.Культура україн народу в контексті європейської культури
- 58. Культура україн народу в контексті європейської культури
- 60.Розвиток культури національних меншин в Україні