49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст

Щодо міри і ступеня вільного розвитку ІІ половина 50-хроків – 80-ті роки не були однорідними. Хвиля свободи то підіймала суспільство, то змушувала мітців боротися з песриятливими умовами.У1956 році суспільство засудило сталінізм, було звільнено невинно засуджених. Поверталася імена майстрів «Розстріляного відродження» .«Відлига» породила ілюзії і сподівання на нове духовне відродження. Рух шістдесятництва викликав хвилю активності, зумовив появу нових художніх явищ, напрямів і стилів, розширення кола тем. Письменники –шістдесятники – Симоненко, Ліна Костенко, Д.Павличко, І.Драч, М.Вінграновський, Б.Олійник. У творчості уживалися модернізм і традиційність із новаторськими поршуками Література стає національно означеною Визначною подією в 60-х р стала поява поетичного кіно. Європейського розголосу набув фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Саме Іванові Миколайчуку судилося стати своєрідним символом, «актором номер 1» поетичного кіно (Захар беркут, «Пропала грамота»). Він здійснив зйомки двох картин «Вавилон – ХХ», «Така тепла, така пізня осінь…» Світове кіномистецтво використовувало набутки О.Довженка Це стривожило московське чиновництво. У 70- 80-х роках укр..кіно як цілісне явище не розвивалося.В умовах відлиги з особливим натхненням працювали визнані метри укр..музики – Майбороди, Ревуцький, Людкевич.

70-тіроки – це час, коли література розвивалася під пильним оком цензури Жорстокими були умови для друку Ряд авторів було заборонено друкувати.Піддаються критиці твори Гончара, Nютюнника, Гуцала. У 1971 році Гончара було усунуто від керівництва Спілкою письменників Роман «Маруся Чурай» Ліни Костенко не міг потрапити до читача. З 1972 року розгорнулася чистка від інакодумців у інститутах, вузах, видавництвах, творчих спілках.