5.Культура як об’єкт наукового аналізу.

Культура вивчається багатьма науками, як конкретними і прикладними, так і філософськими. Кожна з наук відтворює образ культури у відповідності до своїх завдань і методів. Провідна роль тут належить історико-філологічному циклу наук. Тому вчення про культуру, за необхідністю, виступає як комплексне міждисциплінарне дослідження, яке використовує результати багатьох гуманітарних наук як свої джерела.

Основними завданнями і ступенями цього дослідження є:

1) опис фактів культури (прикладне культурознавство);

2) виявлення закономірностей розвитку культури (історія культури);

3) теоретичне пояснення культурних процесів (культурологія, теорія культури);

4) побудова універсальних моделей і науковий прогноз перспектив культури (філософія культури, футурологія);

5) вироблення рекомендацій для практичної діяльності;

6) виховання шанобливого і дбайливого відношення до національної і світової культури.

Спираючись на дані археології, етнографії, палеоантропології, історичної географії та інших допоміжних історичних дисциплін, культурологія висуває припущення про походження культури, про первинні факти культури та їх значення. Хронологічні зміни в культурі фіксуються суспільною історією, історією техніки, науки, мистецтва, релігії та іншими історичними науками. Культурологія осмислює суть, рушійні сили, причини і наслідки цих культурних змін. До її завдань входить також консультування культурних проектів, що передбачає використання краєзнавчих, архівних, бібліографічних джерел.