Тема 1.4. Китай у XVII – на початку хх ст.

(лекції, семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота)

Китай у XVII – XVIIІ ст. Китай на початок нового часу. Причини загострення кризи Мінської імперії. Зростання зовнішньої загрози. Формування маньчжурської держави. Селянська війна середини XVII ст. та її наслідки Завоювання Китаю маньчжурами і встановлення влади династії Цин.

Соціально-економічні і політичні наслідки маньчжурського завоювання. Внутрішня політика цинських володарів. “Землеробська революція”. Економічна організація ремесла в торгівлі. Релігійно-ідеологічна система традиційного Китаю. Конфуціанство, даосизм, буддизм. Боротьба китайського народу проти маньчжурського панування. Таємні товариства.

Зовнішня політика. Завойовницькі походи маньчжурського уряду. Монголія і Тібет у складі Цинської імперії. Припинення зовнішніх зв’язків та ізоляція Китаю. Російсько-китайські відносини у XVII – XVIIІ ст. Утворення і діяльність Російської духовної місії у Пекіні.

Китай наприкінці XVIIІ – середині ХІХ ст. Економічне і політичне становище Цинської імперії. Китайська “самоізоляція” і політика європейських держав. Місія Макартнея. Вплив англійської опійної торгівлі на загострення внутрішньополітичного становища в Китаї. Англо-китайський конфлікт і перша “опійна війна” 1840 – 1842 рр. Нанкінський договір 1842 р. та інші нерівноправні договори Китаю із західними державами. Наслідки насильницького “відкриття” Китаю.

Селянська війна тайпінів. Вчення Хун Сюцюаня. Початок селянської війни і проголошення Тайпін тяньго. Внутрішня і зовнішня політика керівників повстання. Причини занепаду Тайпін тяньго. Втручання іноземних держав у внутрішні справи Китаю. Друга “опійна” війна 1856 – 1860 рр. та її наслідки. Тяньцзінський договір 1858 р. та Пекінська конвенція 1860 р. Місія М.П. Ігнатьєва і початок нового етапу у російсько-китайських відносинах. Британська політика “інтернаціоналізації і спільних дій”. Інтервенція західних держав і поразка селянської війни тайпінів. Проблеми історіографії тайпінського повстання.

Китай у 70 – 90-ті рр. ХІХ ст. Політична ситуація в країні після придушення тайпінського повстання. Реґіоналізація Китаю, формування місцевих угруповань. Політика “самопосилення” та її провал. Політика іноземних держав у Китаї. Особливості розвитку капіталізму в Китаї.

Міжнародне становище і зовнішня політика Цинської династії в останній третині ХІХ ст. Франко-китайська війна 1884 – 1885 рр. Японсько-китайська війна 1894 – 1895 рр. та її наслідки. Розподіл Китаю на “сфери впливу”.

Виникнення буржуазно-національного руху. Кан Ювей і реформаторський рух. “Сто днів реформ”.

Загострення суспільно-політичної ситуації в Китаї наприкінці ХІХ ст. Ідеологічна експансія західних держав. Християнство в Китаї. Діяльність таємних товариств. Рух іхетуанів: ідеологія, соціальний склад, характер і етапи. Урядова політика щодо іхетуанів. Події в Пекіні влітку 1900 р. Інтервенція іноземних держав і “Заключний протокол” 1901 р. Дискусійні питання з історії руху іхетуанів.

Китай на початку ХХ ст. Сіньхайська революція 1911 – 1913 рр. Поглиблення суспільно-політичної кризи в Китаї на початку ХХ ст. Нова спроба ліберальних реформ (“нова політика”). Політична діяльність та ідеологія Сунь Ясена, “три народних принципи”.

Повстання в Учані і початок революції. Розстановка політичних сил, роль ліберальної буржуазії. Розгортання революційної боротьби в Південному і Центральному Китаї. Проголошення республіки і формування тимчасового революційного уряду. Обрання Сунь Ясена тимчасовим президентом республіки. Іноземні держави і китайська революція. Зречення Цинської династії і передача влади Юань Шикаю. Утворення партії Гоміньдан у 1912 р. Встановлення диктатури Юань Шикая. “Друга революція”. Характер і підсумки революції 1911 – 1913 рр. Проблеми історіографії Сіньхайської революції.

Політична ситуація у національних районах Китаю. Тібетська криза початку ХХ ст. проголошення незалежності Монголії (1911 р.) і російсько-китайсько-монгольська угода 1915 р.

Китай у роки Першої світової війни. “21 вимога” Японії і піднесення антияпонського руху. Діяльність республіканської опозиції, утворення Китайської революційної партії (Чжунхуа Геміндан). Боротьба проти реставрація монархії (“третя революція”). Посилення сепаратизму. Дуцзюні. Створення воєнного уряду південного Китаю. Особливості соціально-економічного розвитку Китаю у воєнні роки (індивідуальна робота).

Культура Китаю нового часу (самостійне опрацювання).