Методичні рекомендації

Японія належить до країн Далекосхідної цивілізації – конфуціанського цивілізаційно-культурного кола. Студентам слід проаналізувати базові елементи формування японського суспільства XVII – початку ХХ ст.: вплив природного фактору на формування особистості і соціуму; роль національних конфесій у формуванні “картини світу“ японців: синтоїзму – натуроцентризм, культ пращурів, міфологія, божественне походження верховної влади, естетичні принципи; конфуціанства – ієрархічність, патерналізм, групова свідомість, етика взаємовідносин; буддизму (дзен-буддизму) в традиційній культурі. Звернути увагу на зовнішній фактор у формуванні японської соціокультурної системи: вироблення механізму адаптації, схильність до запозичення елементів європейської цивілізації з урахуванням традицій і національної специфіки; “військову“ функцію держави з експансіоністською зовнішньою політикою (як витоки – самурайський дух мілітаризму). Це допоможе при розгляді основних питань семінарського заняття.

При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-ідеологічні зміни, що відбулися в житті країни з утвердженням сьогунату Токугава (завершення об’єднання країни; державний устрій: система бакухан, місце і роль інституту імператорської влади, форми контролю сьогуна над даймьо; соціальна політика нового режиму: становий поділ японського суспільства, система сі-но-ко-сьо (самураї – селяни – ремісники – торговці), заходи для боротьби з феодальною опозицією; нові явища в поземельних відносинах, зростання міст, роль торговельно-ремісничих прошарків, регламентація економічного життя; духовно-ідеологічний розвиток Японії). На початку XVII ст. значних змін зазнала зовнішня політика країни. Визначити причини “самоізоляції“ Японії від зовнішнього світу, а також наслідки такої політики.

XVII – XVIIІ ст. стали початком зародження російсько-японських відносин. Необхідно звернути увагу на спроби Росії встановити з Японією торговельні відносини (місії Лаксмана та Рєзанова), а також на сутність територіальних суперечок між двома країнами (проблема т. зв. “північних територій“).

У середині ХІХ ст. спостерігається активізація європейських держав і США, які почали широку колоніальну експансію на Далекому Сході, наслідком якої стало “відкриття“ Японії. Проаналізувати результати укладення “ансейських“ договорів.

Насильницьке “відкриття“ Японії стало новим етапом в її історії. Використовуючи навчальну і наукову літературу, доцільно звернути увагу на зміни в суспільно-політичному, соціально-економічному та духовно-ідеологічному житті країни. Крах політики “самоізоляції“ і зміна зовнішньополітичного курсу японського уряду призвели також до активізації опозиції та кризи влади сьогуна, а потім до громадянської війни 60-х рр. ХІХ ст. і подій 1867 – 1868 рр. – феноменальних в історії Далекосхідного регіону. З’ясувати їхні причини, хід і наслідки. Після опрацювання історіографії проблеми студенти повинні поміркувати над характером подій 1867 – 1868 рр.: “реставрація Мейдзі“ чи “революція Мейдзі“ (буржуазна, консервативна?), навівши відповідну аргументацію.

Реформи Мейдзі 1868 – 1873 рр. дали могутній імпульс розвитку капіталізму і розчистили шлях для великомасштабних буржуазних перетворень. Використовуючи джерела, навчальну та наукову літературу, проаналізувати зміст і значення “Мейдзі ісін“ – просвітницького правління імператора Муцухіто. Особливу увагу слід приділити процесам модернізації епохи Мейдзі: проаналізувати внутрішні та зовнішні передумови перетворень, охарактеризувати і дати оцінку основним реформам – адміністративній, становій, військовій, аграрній. Чому у 70-х рр. ХІХ ст. виникає “Рух за свободу і народні права“? Звернути увагу на формування перших політичних партій, визначити їх соціальну базу, завдання, вплив на політичну ситуацію в країні.

Розкриваючи питання “Капіталістична модернізація Японії в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.“, треба з’ясувати основні етапи розвитку японської промисловості, характерні риси економічного розвитку даного періоду. Звернути увагу на роль держави у створенні сучасної промисловості (практика “зразкових підприємств“ та ін.) і визначити причини, що обумовили високу конкурентоспроможність японської промислової продукції на світовому ринку.

Прийнята у 1889 р. Конституція Японської імперії (рекомендується робота з джерелом) на тривалий період закріпила політичний устрій Японії – конституційну монархію. Проаналізувати виборче законодавство, характер політичної влади, функції парламенту. Зосередити увагу на становленні імператорської системи: ідеології тенноїзму, концепції “кокутай“ – основі реставрації імператорської влади. З’ясувати сутність реформ у галузях освіти, культури, побуту та їх значення.

У чому полягала своєрідність модернізації епохи Мейдзі? Обговорити дискусію в зарубіжній, радянській і сучасній російській та українській японістиці про характер претворень в Японії.

Визначити, який вплив мала модернізація на різні соціальні прошарки Японії в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., звернути увагу на зростання ультранаціоналістичних тенденцій у японському суспільстві. У 70-х рр. ХІХ ст. Японія вдається до жорсткого зовнішньополітичного курсу. Визначити причини активізації її зовнішньої політики в даний період. Проте міжнародне становище країни було досить своєрідним. Спробуйте з’ясувати фактори, що стримували японську дипломатію і проаналізувати процес перегляду нерівноправних договорів. Звернути увагу на прагнення Японії до домінування у Східній Азії та її відносини з Китаєм, Кореєю, Росією, а також із західними державами. Визначте наслідки війн за участі Японії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., а також географію її територіальних надбань.

Завершити семінарське заняття слід визначенням специфіки японської моделі модернізації та її результатів.