30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
У своїх багатогранних проявах культура так чи інакше торкається природи, її відображення, її розуміння.
Серед ранніх форм релігії існував атотемізм (від слова "ототем", що означає "його рід") — фатальна віра в надприродний зв'язок між людськими родами і тваринами. Вони були типовими для первіснообщинного ладу і входили до складу тієї культури, яка відповідала даній стадії розвитку.
У Стародавньому Єгипті, як і в усьому стародавньому світі, обожнювали сили природи.
Значною є роль релігії в розвитку мистецтва, науки, моралі слов'ян. У східнослов'янській релігії яскраво відбиті дві риси, найбільш характерні для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи в різноманітних формах та культ роду.
У язичницьких віруваннях своєрідно поєднувалися народна фантазія та знання людини про світ, віковий досвід поколінь, що закарбувався у правилах етики, естетики, моралі. У народній поетичній творчості вищі сили — боги — мали людську подобу, але були наділені надлюдськими силою і вмінням, можливостями й розумом. Поряд з позитивними живуть герої негативні. Вони доповнюють перших, відтіняючи їхні найкращі риси.
Пантеон язичницьких богів формується на ґрунті матеріалістичних уявлень. Так, на першому місці стояв Вседержитель, узагальнюючий Бог, він же батько природи і Владика світу, волею якого тримається доля всього і всіх. Далі йдуть бог світла Сварог та його син, особливо шанований на Русі, Дажбог, Хоре чи Сонце. Це зумовлено тим, що сонце було життєдайною силою всього сущого на Землі.
Особливо вшанованим був бог грому, блискавок Перун, ім'я його в перекладі зі старослов'янської означає "грім", з грецької — "вогонь". Вирази "Перун убив", "Перунова стріла" свідчили про його необмежену силу.
Глибоку шану складали жіночим божествам. Слов'янські богині, починаючи від Матері-Землі, були вельми популярні у віруваннях і відображали материнську першість усього, що живе на Землі. Поряд з чоловічим Ладом-Живом завжди стояло жіноче Лада-Жива, зображення її було символом життя: немовля, повний колос, дивоквітка, виноград або яблуко.
Основний пантеон супроводила ціла низка малих божеств: Лель, Диванія, русалії, домові, водяники, лісовики та ін. У кожного з них люди шукали небесної мудрості, зверталися за щастям, ворожили, приносили жертви, кожний був покровителем певного виду діяльності, роду, сім'ї.
Поряд з віруванням в істот обожнювалися всілякі духи і сили природи: сонце, місяць, зірки, повітря, вітер. Однак особлива увага приділялась деревам: кожне символізувало той чи інший рід, плем'я і свято оберігалося. Перше місце займав дуб, особливо старий — символ мудрості; ясен присвячувався Перуну; клен і липа — символи подружжя; береза — символ чистоти. Мабуть, з цих давніх часів веде відлік поетичне народне свято "Зеленої неділі", коли практично кожну українську оселю прикрашають зеленню як символом життя, чистоти, сили духу, єднання з природою.
Священними вважали також птахів і тварин. Зокрема, зозуля сприймалася як провісниця майбутнього; голуб — символ кохання; ластівка — доля людини; сова — символ смерті і пітьми. Серед тварин священними були віл і кінь, а серед комах — бджола і "сонечко".
- Питання до іспиту з Історії культури
- Культурологія як наука. Етапи становлення.
- 2.Структура культури.
- 3.Поняття культури.
- 4.Культура та цивілізація, їх взаємозв’язок. Концепція а. Тойнбі, о. Шпенглера.
- 5.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- 6.Функції культури.
- 7.Античні погляди на культуру.
- 8.Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- 10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток укр..Народу.
- 11. Наукова та культурна діяльність м. Грушевського.
- 12. Основні концепції та погляди на розвиток культури в сучасних умовах.
- 13. Біосферна концепція культури. В. Вернадський.
- 14. Культуроантропологія та соціологія культури.
- 15. Національне та загальнолюдське у сучасній культурі.
- 16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- 18. Масова та елітарна культура. Проблеми їх взаємодії.
- 19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
- 20. Релігія в духовній спадщині людства.
- 21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- 22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- 23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- 24. Давня культура на території України.
- 25. Формування культури східних слов’ян.
- 26. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- 27. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
- 28. Значення та традиції культури Київської Русі.
- 29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- 30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
- 31.Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України
- 32.Розвиток наукових знань в Київській Русі . Право
- 33.Літературна творчість 10-13 ст «Слово о полку…»
- 34. Умови культурного розвитку укр..Земель в складі Великого Князівства Литовського ( хіу –хуі ст.)
- 35.Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- 37.Братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- 38.Стан укр. Культури у 18 ст.
- 40.Формування нової літературної мови і.Котляревський
- 41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
- 42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
- 43.Т.Г.Шевченко і проблеми самоутвердження укр..Нації
- 44.Література та образотворче мистецтво України в 19 ст.
- 45.Процес духовного розвитку укр. Народу на рубежі 19-20ст.
- 46.Національно-культурний рух в західноукр землях у 19 ст.
- 47.Культурні процеси в Україні 20-30 х р хх ст..
- [Ред.] Образотворче мистецтво
- [Ред.] Українська культура у період сталінізму
- 48. Памятники та діячі культури Вашого краю
- 49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст
- 50.Стан укр культури на рубежі хх-ххі ст.:перспективи розвитку.
- 51. Діяльність української діаспори в сфері культури
- 54.Явище масової культури
- 55.Феномен укр радянської культури
- 56.Творчий доробок о.Довженка
- 57.Культура україн народу в контексті європейської культури
- 58. Культура україн народу в контексті європейської культури
- 60.Розвиток культури національних меншин в Україні