logo search
NMK_Nova_istoriya_Aziyi_Afriki

Методичні рекомендації

Китай належить до держав конфуціанського цивілізаційно-культурного кола. Слід пригадати цивілізаційні особливості китайського суспільства, що продовжували впливати на його соціально-економічний, суспільно-політичний та духовно-ідеологічний розвиток у нові часи. Проаналізувати фактори, що формували традиційну культуру ханьців: природне середовище, автаркічність землеробства, сімейно-кланові зв’язки; провідна роль конфуціанства у формуванні етико-культурної традиції (характер відносин: індивід – соціум – держава, роль особистості в традиційному Китаї, доктрина імператорської влади, роль бюрократії, особливості її формування, інститут шеньши як важливий стабілізуючий механізм імперської системи, існування соціальної гармонії в межах мудро керованої держави як найвищий сенс конфуціанства). Проаналізувати синоцентристську модель всесвіту в уявленнях ханьців, ставлення до сусідських народів (варвари, данники), дефініціювати поняття “торговельно-культурна експансія“.

На відміну від Японії, Китай у більшій мірі зберігав силу традиції і зневажливе ставлення до іноземних втручань та інновацій. Китай вирізнявся тотальним характером держави, бюрократичної влади, суспільства; причому організація влади мала біполярний характер: при міцній центральній владі переважав конфуціанський полюс цінностей, в періоди кризи та децентралізації – даосько-буддійський полюс як реакція на порушення норми (з’ясувати сутність ідей егалітаризму в масовій свідомості китайців).

У другій половині ХІХ ст. залежність цинського Китаю від іноземних держав ще більше зросла. Країна швидко втрачала залишки суверенітету і перетворювалася в напівколонію. З’ясувати причини і сутність політики “самопосилення“ в Китаї. Проаналізувати політичний портрет регента Ци Сі. З’ясувати, чому спроби правлячих кіл Китаю зміцнити свої військово-політичні та економічні позиції зазнали краху. Чому китайська політика “самопосилення“ не принесла таких результатів, як реформи Мейдзі в Японії?

Невдачі реформаторських спроб правлячих кіл Китаю в другій половині ХІХ ст. призвели до посилення економічного та політичного впливу європейських країн, США і Японії в Китаї. Визначте методи, якими користувалися капіталістичні держави для подальшого розширення свого впливу в Китаї, а також форми політичної та економічної залежності країни. Дефініціювати поняття “орендні території“ і показати їх на карті. Після японсько-китайської війни 1894 – 1895 рр. іноземні держави почали фактичний поділ країни на сфери впливу (визначити їх на карті).

Реальна загроза ліквідації політичної самостійності Китаю вплинула на піднесення ліберального реформаторського руху, визнаним лідером якого став Кан Ювей. Проаналізуйте програму китайських реформаторів та їх практичну діяльність у період “ста днів реформ“ (11 липня – 21 вересня 1897 р.), який завершився державним переворотом і приходом до влади реакційних сил.

У 90-х рр. ХІХ ст. у Китаї зароджується національно-демократичний рух, біля витоків якого стояв Сунь Ятсен. Використовуючи джерела, рекомендовану навчальну та наукову літературу, проаналізуйте його діяльність у напрямку консолідації революційних сил наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Провал поверхових реформ у межах політики “самопосилення“, засилля іноземного капіталу, посилена ідеологічна експансія Заходу стали причинами піднесення народного руху в Китаї. На межі ХІХ – ХХ ст. Китай сколихнуло повстання іхетуанів (боксерське). Спробуйте пояснити трансформацію політичної програми повстанців (від гасла “Геть Цинів, відновимо Мінів!“ до гасла “Підтримаємо Цинів, знищимо іноземців!“). Визначте характер повстання. Прослідкуйте зміну політики китайського уряду стосовно іхетуанів, з’ясуйте причини поразки повстання та його наслідки. “Заключний протокол“ 1901 р., підписаний цинським урядом і західними державами, закріпив напівколоніальний статус Китаю (рекомендується робота з джерелом).

Завершити семінарське заняття слід з’ясуванням основних етапів і тенденцій соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку Цинського Китаю у нові часи.