Рекомендуємо дотримуватися таких корисних порад:

- скорочуйте назви, які можна скоротити, застосовуйте абревіатуру;

- використовуйте наукові знаки, загальновідомі символи, наприклад: =; -; ≤; ≥; ≈; ≡; ∕; × ; ℅ тощо;

- терміни, словосполучення подавайте у вигляді загальноприйнятих скорочень, що корисно запозичити студенту для конспектування найуживаніших слів. Наприклад, слово держава – д-ва; національний – «нац.»; область – «обл..»; сільське господарство – «с/г»; звичаєве право – « з/п» тощо.

Оволодіння певними елементами «стенографії», які можна кваліфікувати як робочі скорочення, дасть змогу значно продуктивніше використовувати час. Разом із тим важливо, щоб такі скорочення не ускладнили читання власних записів, адже випадкові скорочення призводять до того, що через певний час їх важко чи взагалі неможливо зрозуміти. У результаті конспект стає незрозумілим, тому найзручніше спочатку подати термін чи словосполучення повністю, а в дужках чи на полях – його скорочений варіант. У такому разі місце запису першого скорочення можна буде легко знайти.

Конспект лекції бажано опрацьовувати того ж дня, коли вона була прослухана. Необхідно уважно прочитати записане, підкреслити чи якось виділити найголовніше, пронумерувати окремі положення, тези, доповнити пропущене, виправити помилки, уточнити значення окремих слів, фраз, незрозумілих скорочень тощо. Особливу увагу слід приділяти термінологічно-понятійному апарату, якщо в лекції містяться нові, незнайомі поняття, терміни, імена, то їх треба засвоїти. Все це дає можливість уявно відтворити лекцію, проаналізувати й осмислити матеріал, а отже, ґрунтовніше його засвоїти. При подальшому самостійному вивченні теми лекції попередні записи доповнюються новими, взятими з посібників, підручників. Таке систематичне поповнювання, що супроводжується самостійною критикою й аналізом поданого викладачем навчального матеріалу, розвиває глибокі знання, навички систематичної праці над книгою, сприяє формуванню самостійного мислення.

Отже, студент повинен сумлінно працювати до лекції, під час лекції та після лекції. Слід зазначити, що вміння слухати, засвоювати, конспектувати й опрацьовувати лекцію дається не одразу, а набувається з досвідом, завдяки наполегливості та працьовитості студентів. Проте цими навичками повинен оволодіти кожний студент, який прагне вивчати не тільки етнографію України, а й інші предмети. Необхідно підкреслити, що лекції з етнографії України читаються в тісному зв’язку з семінарськими заняттями. Фактично відбувається їх чергування: лекція – семінарське заняття, знову лекція і т. д. За такої системи організації вивчення етнографії України є можливість раціонально поєднати лекції та семінарські заняття із самостійної роботи студентів, суттєво покращивши рівень засвоєння студентами програмного матеріалу.