Введення християнства на Русі, його історичне значення

Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабка Володимира - Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів - проголошення Перуна верховним богом Київській Русі - не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими країнами. Тому в середині 80-х рр. Х ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії - християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій - ісламу, іудаїзму.

Незадовго до прийняття нової віри відбувся ряд важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василя II. Імператор попросив допомоги в київського князя Володимира. Той згодився, але за умови: імператор віддає за нього свою сестру Анну. Василь II не мав вибору, тож погодився на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії і рушив на Херсонес і оволодів ним. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василя, обвінчався із царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення.

Весною 988р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя.

8. Содержание

   • Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
   • Трипільська культура
   • Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
   • Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
   • Походження слов’ян та їх розселення на території України
   • Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
   • Введення християнства на Русі, його історичне значення
   • Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
   • Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
   • Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
   • 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
   • 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
   • Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
   • Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
   • II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
   • IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
   • Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
   • Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
   • Українські землі під владою Речі Посполитої.
   • Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
   • Утворення Української гетьманської держави.
   • Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
   • Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
   • Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
   • Україна в період гетьманування і.Мазепи.
   • Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
   • Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
   • Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
   • Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
   • Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
   • Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
   • Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
   • 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
   • Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
   • Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
   • Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
   • Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
   • Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
   • Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
   • Радянсько – польська війна і Україна.
   • Входження України до складу срср.
   • Україна в період неПу.
   • Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
   • Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
   • Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
   • Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
   • Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
   • Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
   • 1930-Ті рр. В історії культури урср були ча­сом «культурної революції» — складової части­ни соціалістичних перетворень у радянській дер­жаві.
   • Місце України в планах гітлерівців.
   • Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
   • Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
   • Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
   • 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
   • 2) Націоналістична(оун-упа).
   • Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
   • 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
   • 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
   • 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
   • Звільнення України від німецьких загарбників.
   • 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
   • 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
   • Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
   • Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
   • Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
   • Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
   • Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
   • Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
   • Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
   • Дисидентський рух в Україні та його значення.
   • Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
   • Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
   • 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебу­вання в його складі України.
   • Початок формування багатопартійності в Україні.
   • I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
   • II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
   • III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
   • Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.