Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.

З моменту розколу християнства 1054 р. на православну та католицьку гілки ідея унії (об´єднання) завжди знаходила своїх прихильників.

Українські землі, опинившись під владою Литви, спочатку не знали суспільної боротьби на релігійному Правляча верхівка швидко оцінила роль церкви в житті держави як об'єднавчого та культурного фактора. З середини XIV ст. існувала Литовсько-київська митрополія. Світська влада ВКЛ активно втручалася у справи церкви. В Україні з середини XVI ст. широкого розго­лосу набувають ідеї: звільнення з-під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу. Православне населення одержало важливі засоби протидії поширенню ка­толицизму на українських землях, Опорою православ'я залишалися селянство, міщанство, парафіяльне духовенство. У Бересті в жовтні 1596 р. було укладено Берестейську унію. Метою унії було приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства римського папи. Офіційне офор­млення церковної унії Розпо­чало тривалу боротьбу між обома конфесіями. Доля православних віри і церкви опинилася в епіцентрі релігійної, політичної та національної боротьби в Україні XVII ст. Кризовий стан православної церкви створював у цей час умови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й для появи в ньому прихильників цієї ідеї. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. На захист православ'я виступило козацтво. Світська влада дедалі активніше проникає в церковне життя. Тепер вже не митрополит призначав єпископів, їх висували або ж пани — рада, або ж сам великий князь, що відкрило доступ до вищої ієрархії світським особам, які не тільки не переймалися церковно-релігійними інтересами, а виявляли виключно матеріальну зацікавленість, зберігаючи при цьому свої світські звичаї — полювання, банкети, насильства, розпусне життя та ін. Такі обставини спричинили моральну деградацію церковної ієрархії, загальну дезорганізацію та занепад православної церкви.

30. Содержание

    • Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
    • Трипільська культура
    • Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
    • Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
    • Походження слов’ян та їх розселення на території України
    • Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
    • Введення християнства на Русі, його історичне значення
    • Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
    • Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
    • Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
    • 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
    • 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
    • Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
    • Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
    • II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
    • IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
    • Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
    • Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
    • Українські землі під владою Речі Посполитої.
    • Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
    • Утворення Української гетьманської держави.
    • Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
    • Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
    • Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
    • Україна в період гетьманування і.Мазепи.
    • Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
    • Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
    • Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
    • Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
    • Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
    • Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
    • Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
    • 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
    • Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
    • Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
    • Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
    • Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
    • Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
    • Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
    • Радянсько – польська війна і Україна.
    • Входження України до складу срср.
    • Україна в період неПу.
    • Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
    • Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
    • Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
    • Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
    • Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
    • Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
    • 1930-Ті рр. В історії культури урср були ча­сом «культурної революції» — складової части­ни соціалістичних перетворень у радянській дер­жаві.
    • Місце України в планах гітлерівців.
    • Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
    • Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
    • Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
    • 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
    • 2) Націоналістична(оун-упа).
    • Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
    • 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
    • 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
    • 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
    • Звільнення України від німецьких загарбників.
    • 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
    • 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
    • Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
    • Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
    • Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
    • Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
    • Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
    • Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
    • Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
    • Дисидентський рух в Україні та його значення.
    • Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
    • Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
    • 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебу­вання в його складі України.
    • Початок формування багатопартійності в Україні.
    • I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
    • II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
    • III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
    • Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.