Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
Фашистський окупаційний режим мав виконати 3 завдання:
-
забезпечити продовольство матеріальними і людськими ресурсами;
-
вивільнити від українського населення життєвий простір для австрійської раси;
-
сприяти колонізації.
Територія України була розділена на 4 зони:
1) «Рейхскомісаріат Україна»; 2) «Дистрикт Галичина»; 3) Трансністрія; 4) Прифронтова зона.
Новоутворені адміністративні одиниці очолили генерал-губернатори. Особливу ненависть до українців виявив рейхскомісар Еріх Кох, якого називали «коричневим царем України», „другим Сталіним”.
Після окупації України було встановлено нацистський «новий порядок», який означав масовий терор проти представників радянської влади, комуністів та взагалі проти «неповноцінних народів»: слов'ян, євреїв, циган.
На окупованих німцями землях панував терор. Повністю винищувалося єврейське і циганське населення, всі запідозрені у нелояльності. Сотні тисяч міських жителів померли з голоду, поскільки окупаційна адміністрація не піклувалася про постачання міст продовольством. У 230 таборах військовополонених загинули, в основному від голоду, 1366 тис. люду. На примусову працю до Німеччини було вивезено 2,4 млн т.зв. остарбайтерів. За опір окупантам було спалено 320 сіл разом із жителями.
У жовтні 1941 року Україна спізнала свою першу Хатинь: село Обухівку було спалено, а все населення розстріляне. За час окупації подібні варварські акції фашистами були проведені в 250 населених пунктах республіки.
В Україні діяли каральні органи нацистів: СС, СД, гестапо, що проводили нестримний терор мирного населення. План фізичного знищення євреїв на території усіх окупованих країн Європи був прийнятий німецьким командуванням у січні 1942 р. Така політика нацистів щодо євреїв одержала назву «Голокост» («Катастрофа», «Злочин проти людства»). Нацисти застосовували жахливі засоби страти: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, цькування собаками. Створювалися концентраційні табори і гетто для євреїв. Масове знищення євреїв було в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також у Львові, Бердичеві, Одесі.
Після окупації Києва німецька військова влада розклеїла по всьому місту оголошення: „Усі жиди міста Києва... мусять з'явитися 29 вересня 1941 р. до 8 години ранку на ріг Мельниковської та Дохтуровської... з документами, грошима, коштовними речами, теплим одягом, білизною... Хто не виконає цього розпорядження, буде розстріляний”.
У євреїв, які прийшли за наказом, відбирали речі, а їх самих розстрілювали. За три дні німці стратили 195 тис. київських євреїв у Бабиному Яру. (Існують інші дані про розстріляних у Бабиному Яру.)
Голокост забрав життя 6 млн європейських євреїв. Четверта частина цих жертв припадає на Україну. Ця трагедія примусила людство усвідомити необхідність створення єврейської держави та визнати у Загальній декларації прав людини (1948) людського життя як найбільшої цінності.
Терор фізичний супроводжувався моральним терором. На магазинах, ресторанах, перукарнях висіли написи: „Тільки для німців”, „Українцям вхід заборонено”. Мирному населенню міст заборонялося користуватися залізницею, міським транспортом, поштою, телеграфом, аптеками. Були зачинені школи й ВУЗи. Влаштовувалися публічні страти комуністів, комсомольців, представників радянської влади.
Окупаційна політика мала відверто колоніальний характер. Було введено примусову трудову повинність, людей силоміць вивозили на роботи до Німеччини. Почався безсоромний грабунок матеріальних і культурних цінностей України: були розграбовані сотні музеїв, бібліотек, будинків творчості. Експонати вивозилися до Німеччини, так само як чорнозем і фруктові дерева.
Окупаційна влада шукала опори в „благонадійних особах”, з-поміж яких призначалися бургомістри в містах, старости в селах, поліцаї.
- Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- Трипільська культура
- Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- Походження слов’ян та їх розселення на території України
- Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- Введення християнства на Русі, його історичне значення
- Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- Українські землі під владою Речі Посполитої.
- Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- Утворення Української гетьманської держави.
- Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- Радянсько – польська війна і Україна.
- Входження України до складу срср.
- Україна в період неПу.
- Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- 1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- Місце України в планах гітлерівців.
- Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- 2) Націоналістична(оун-упа).
- Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- Звільнення України від німецьких загарбників.
- 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- Дисидентський рух в Україні та його значення.
- Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- Початок формування багатопартійності в Україні.
- I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.