Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
Директорія, що стала надзвичайним органом влади в Україні, була створена в ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. блоком партій із соціалістичною орієнтацією - Українським Національним союзом. Директорія складалася з 5 чоловік: А.Андрієвський, В.Винниченко, А.Макаренко, С.Петлюра, Ф.Швець. Після повалення влади гетьмана П. Скоропадського Директорія набула диктаторських функцій. У внутрішній політиці Директорія проголосила: поновлення УНР, але без влади Української Центральної Ради, демократичні свободи.
1) поновлення УНР, але без влади Української Центральної Ради;
2) проведення аграрної реформи, ліквідацію приватної власності на землю;
3) запровадження державного контролю над виробництвом і розподілом продукції;
4) поновлення 8-годинного робочого дня;
5) право на діяльність профспілок і проведення страйків;
6) поновлення чинності закону УНР про національно-персональну автономію.
В УНР почалося формування органів влади і було утворено новий уряд - Раду Міністрів. Передбачалося, що влада на місцях перейде до трудових Рад селян, робітників та інтелігенції.
23 січня 1919 р. у Києві відбулося засідання Трудового Конгресу - законодавчого органу влади в УНР. Ніяких життєво важливих рішень, однак, прийнято не було, Конгрес припинив свою роботу.
У зовнішній політиці Директорія орієнтувалася на країни Антанти (Велика Британія, Франція). Але Антанта відмовилася визнати Директорію й розпочала військову інтервенцію (вторгнення) на півдні України. Представники Антанти вимагали реорганізувати Директорію, вивести з Її складу С. Петлюру, а натомість обіцяли надати допомогу в боротьбі з більшовиками.
У 1919-1920 рр. УНР опинилася в «трикутнику смерті»: на півночі - війська більшовиків; на півдні - війська Антанти й генерала Денікіна, який виступав за єдину й неподільну Росію і нехтував українським національним питанням; на заході - польська армія.
Причини поразки Директорії:
1. Не мала боєздатної армії. Солдати, які були вихідцями з селян, після повалення гетьманського режиму або розійшлися по домівках, або, легко піддаючись агітації більшовиків, переходили на їхній бік. В армії набула поширення отаманщина (отамани відмовлялися виконувати накази й діяли свавільно).
В. Винниченко про отаманщину в Україні:
«Отамани не тільки військові справи вирішували, а й усі політичні, соціальні й національні. Уся верховна, тобто реальна влада була в руках отаманів. Вони вводили стан облоги, встановлювали цензуру, забороняли збори. Це була група молодих, енергійних, до фанатизму пройнятих національним почуттям людей».
2. У рядах керівників Директорії не було єдності в погляді на перспективу національно-державної розбудови. Голова уряду В. Чехівський виступав за введення радянської системи влади, але без більшовицьких диктаторських методів. Його супротивники (В. Винниченко) відстоювали парламентську систему. Пошук компромісів вів до нескінченного з'ясування стосунків між партіями й окремими політичними діячами (Б. Винниченко і С. Петлюра).
3. Змагання за владу між різними політичними партіями (УСД, українські есери, «боротьбисти») не могла не послабити авторитет Директорії серед населення, особливо серед селян.
4. Затягалося проведення аграрної реформи, яка до того ж мала популістський характер. Така ситуація призвела до масових селянських виступів на чолі з отаманами Зеленим, Григор'євим, Махном.
5. Психологічним аспектом поразки Директорії була відсутність у селян загальнонаціональних інтересів. Селяни виявили інертність у справі захисту власної держави. Директорія не змогла зупинити хвилю єврейських погромів у містах Правобережної та Південної України.
6. Несприятлива зовнішньополітична обстановка.
Після провалу переговорів між делегаціями Директорії і Раднаркому радянської Росії більшовицькі війська почали другу війну проти УНР. Директорія залишила Київ. Керівництво Директорії опинилося в міжнародній ізоляції: країни Антанти не підтримували ідею незалежної УНР, а Польща порушила умови Варшавського договору 1920 р.
- Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- Трипільська культура
- Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- Походження слов’ян та їх розселення на території України
- Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- Введення християнства на Русі, його історичне значення
- Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- Українські землі під владою Речі Посполитої.
- Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- Утворення Української гетьманської держави.
- Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- Радянсько – польська війна і Україна.
- Входження України до складу срср.
- Україна в період неПу.
- Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- 1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- Місце України в планах гітлерівців.
- Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- 2) Націоналістична(оун-упа).
- Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- Звільнення України від німецьких загарбників.
- 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- Дисидентський рух в Україні та його значення.
- Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- Початок формування багатопартійності в Україні.
- I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.