Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
Протягом зими-весни 1919 р. більшовики повторно захопили владу в Україні. Був сформований більшовицький уряд - Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України (ТРСУУ). УНР було перейменовано на Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Ця назва 1937 р. була змінена на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.
У березні 1919 р. було прийнято першу радянську Конституцію України. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з'їзд рад, а між з'їздами - Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК).
Процес радянізації в Україні мав такі риси:
1) здійснювався за принципами радянської Росії і під її керівництвом;
2) відрізнявся суворою централізацією;
3) провідниками цієї політики були чиновники неукраїнського походження, внаслідок чого радянізація мала антинаціональний характер.
Суть політичного курсу більшовиків полягала в насильницькому ламанні існуючої економічної системи України. Застосування заходів надходило до компетенції Української Ради Народного господарства (УРНГ), що цілком залежала від Вищої Ради Народного господарства Росії.
Соціально-політичний курс більшовиків в Україні в 1919 р. називався „воєнний комунізм”. Його риси:
1) скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;
2) націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом;
3) мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудоднями);
4) запровадження продрозкладки на селі - системи заготівлі сільськогосподарських продуктів; продрозкладка, яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкове здавання селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції; норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства (артілі, комуни, ТОЗи);
5) різке обмеження суверенітету України: КП(б)У - складова частина РКП(б); керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви;
6) утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування.
„Червоний террор”, який проводила Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (ВУНК), був головним методом здійснення політики „воєнного комунізму”.
Здійснення політики більшовиків у 1919 р. було перерване денікінськими окупаційними військами. У 1920 р. більшовики втрете приходять до влади. Вони врахували помилки політичного курсу 1919 р. і переглянули аграрну політику: було прийнято новий земельний закон, що передбачав зрівняльний поділ землі, добровільність у створенні комун. Однак в економіці збереглися методи «воєнного комунізму», що здійснював створений Всеукрревком (пізніше - РНК УРСР і ВУЦВК).
Держава часто зверталася до позаекономічних методів керівництва: Українську трудову армію очолив Й. Сталін, а праця набула форми повинності.
Продрозкладка передбачала вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, хоча визначити, хто належить до куркулів, було складно, тому часто страждали міцні селянські господарства.
„Червоний террор” набрав небаченого розмаху. У 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.
Висновок. Політичний курс більшовиків у 1919-1920рр. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору.
- Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- Трипільська культура
- Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- Походження слов’ян та їх розселення на території України
- Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- Введення християнства на Русі, його історичне значення
- Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- Українські землі під владою Речі Посполитої.
- Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- Утворення Української гетьманської держави.
- Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- Радянсько – польська війна і Україна.
- Входження України до складу срср.
- Україна в період неПу.
- Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- 1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- Місце України в планах гітлерівців.
- Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- 2) Націоналістична(оун-упа).
- Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- Звільнення України від німецьких загарбників.
- 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- Дисидентський рух в Україні та його значення.
- Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- Початок формування багатопартійності в Україні.
- I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.