Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)

У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що не тільки кардинально змінив хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний розвиток усієї Європи. Ця подія була глибоко закономірним явищем. Причини боротьби:

- Зміцнення феодальної земельної власності, посилення кріпацтва та експлуатації селян.

- У складній ситуації опинилося міщанство, право самоврядування міст постійно обмежувалося.

- Реєстрове козацтво являє собою проміжний стан між шляхтою і селянством.

- Критичне становище у політичній сфері було пов’язане з відсутністю власної держави, ополячення еліти.

- Слабкість королівської влади, зростання відцентрових тенденцій у Польщі.

- Селянсько-козацьке повстання 1 пол. XVII сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростання національної самосвідомості.

- Посилення та розширення сфери впливу Запорозької Січі.

- Особиста образа і бажання помститися за розорений польськими панами хутір та збезчещену сім'ю Богдана Хмельницького.

Усе це й зумовило національно-визвольний характер війни, рушійною силою якої стали козацтво, селяни, міщани, православне духовенство.

Перший етап війни 1648р. – рік найбільших успіхів та найбільшого розмаху повстання. Перемоги під Жовтими водами (6-8 травня 1648), Корсунем (15-16 травня 1648р.) Пилявці (13 червня 1648р.). Повна перемога Хмельницького. Українська територія, що була під владою Польщі перейшла до Хмельницького. Протягом жовтня-листопада 1648 р. тривала облога Львова. 23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі повстанського війська тріумфально вступає до Києва

Другий етап 1649 – 1653, коли точилась напружена боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом. Поразки під Збаражем і Зборовим. Як наслідок – Зборівський мир.( 8 серпня 1649 ). Умови (реєстр 40 тис. козаків, польському війську та жидам заборонялось перебувати на Київщині, Чернігівщині, та Брацлавщині там розповсюджувалась влада гетьмана). Нова поразка під Берестечком(червень 1651 р.). 18 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир.(20 тис. реєстр, влада гетьмана на Київщині).

Третій етап 1654 – 1655рр. – Війна України проти Польщі в союзі з Росією. Переможному завершенню війни стали на перешкоді перемир’я Росії та Польщі. 18 січня 1654 року Переяславська рада про перехід України під зверхність царя. Після неї були прийняті «Березневі статті»: 1) Підтвердження прав і привілеїв війська запорізького на маєтності; 2)60-тис. козацький реєстр; 3) збереження місцевої адміністрації, податкової судової системи; 4) Право козацтва обирати гетьмана; 5) Право зносин гетьмана з іноземними державами крім Польщі та Туреччини. 6) Збереження прав київського митролиту; 7) Зобов’язання охороняти Україну від татар.

Перемога Укр. Рос. над поляками війська під м. Городок 1655р. Віленське перемир’я Росії та Польщі.

Четвертий етап 1656 – 1657, союз України з Семигородським князівством і спільні дії козаків із Шведською Армією. Об’єднаний Укр.Семигородський похід на Польщу закінчився страшною поразкою для України, та смертю Б. Хмельницького. Цей етап вважається завершальним для визвольної війни.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького призвела до відновлення української державності, справила вирішальний вплив на її наступний соціально-економічний і політичний розвиток, формування національно-державницької ідеї та її практичної реалізації