Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..

Після закінчення Другої світової війни оформлюються західні кордони УРСР. У 1945 р. Закарпаття ввійшло до складу України. Процес радянізації західних областей, розпочатий у 1939 - на початку 1941 рр., продовжився. Радянізація передбачала здійснення індустріалізації, колективізації та «культурної революції» з одночасним посиленням репресій проти невдоволених радянським режимом. Для проведення радянізації при ЦК КП(б)У, народних комісаріатах і відомствах було утворено спеціальні відділи з західних областей. Особливої уваги надавалося добору кадрів: зі східних областей України направлялися фахівці; керівні посади надавалися прибулим переселенцям.

Відповідно до четвертого п'ятирічного плану (1946-1950) у Західній Україні почалася індустріалізація. Велося будівництво заводів сільськогосподарського, автобусного, автотранспортного, інструментального, скляного, електролампового машинобудування. З'явилися нові галузі промисловості. Було створено Волинсько-Львівський вугільний басейн (другу вугільну базу України), збудовано газопровід «Дашава-Київ».

Процес колективізації селянських господарств відбувався болісно. Ламався звичний устрій життя селянина-власника, над яким держава встановлювала контроль. Насильницьким чином створювали колгоспи, розкуркулювали заможних селян, висилали небажаних до Сибіру й Казахстану (близько 1,5 тис. родин так званих «куркулів»). Репресії були методом здійснення колективізації, способом зміцнення економічної бази нових колгоспів за рахунок селянських земель і майна.

Складовою частиною радянізації була «культурна революція». Велика увага приділялася ліквідації неписьменності населення. Відкривалися нові школи, технікуми й ВУЗи поліпшувалася їхня матеріально-технічна база. Зросла кількість студентів-українців. Ідеологізація та русифікація освіти повинні були сприяти вихованню населення в дусі комуністичних ідеалів. У регіоні було введене безкоштовне медичне обслуговування.

Адміністративно-командні, репресивні методи проведення радянізації викликали різкий опір населення (саботаж, терористичні акції). Організатором боротьби стала ОУН-УПА. Її очолив Роман Шухевич (Тарас Чупринка). На терор ОУН-УПА відповіла терором і підпільною діяльністю. Особливою підтримкою організація користувалася серед сільського населення.

У боротьбі з ОУН-УПА радянська влада використовувала різні методи:

цілі села проголосували «бандитськими», спалювалися будинки «бандитів», здійснювалася масова депортація селян (близько 200 тис. людей), створювалися «винищувальні загони», використовувалися загони НКВС, армія. Від цієї боротьби потерпало мирне населення, що опинилося між «молотом і ковадлом».

Радянізація західних областей України сприяла індустріалізації краю, соціальному захистові населення (безкоштовні освіта й медичне обслуговування, житлове будівництво).

51. Содержание

    • Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
    • Трипільська культура
    • Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
    • Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
    • Походження слов’ян та їх розселення на території України
    • Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
    • Введення християнства на Русі, його історичне значення
    • Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
    • Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
    • Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
    • 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
    • 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
    • Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
    • Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
    • II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
    • IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
    • Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
    • Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
    • Українські землі під владою Речі Посполитої.
    • Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
    • Утворення Української гетьманської держави.
    • Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
    • Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
    • Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
    • Україна в період гетьманування і.Мазепи.
    • Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
    • Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
    • Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
    • Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
    • Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
    • Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
    • Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
    • 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
    • Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
    • Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
    • Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
    • Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
    • Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
    • Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
    • Радянсько – польська війна і Україна.
    • Входження України до складу срср.
    • Україна в період неПу.
    • Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
    • Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
    • Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
    • Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
    • Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
    • Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
    • 1930-Ті рр. В історії культури урср були ча­сом «культурної революції» — складової части­ни соціалістичних перетворень у радянській дер­жаві.
    • Місце України в планах гітлерівців.
    • Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
    • Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
    • Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
    • 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
    • 2) Націоналістична(оун-упа).
    • Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
    • 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
    • 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
    • 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
    • Звільнення України від німецьких загарбників.
    • 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
    • 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
    • Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
    • Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
    • Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
    • Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
    • Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
    • Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
    • Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
    • Дисидентський рух в Україні та його значення.
    • Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
    • Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
    • 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебу­вання в його складі України.
    • Початок формування багатопартійності в Україні.
    • I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
    • II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
    • III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
    • Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.