48. Всесвітнє визнання української пісні

Українська музика, українська пісня здобули всесвітнє визнання. Фахівці стверджують, що українці створили нечува-ну кількість пісень: лише зареєстрованих налічується близько двохсот п'ятдесяти тисяч. Таким багатством не може похвалитися жодна інша нація в світі. Україна завжди відзначалася високою музичною культурою. У ній існували співочі братства, спеціальні співочі школи. Блискучу сторінку в історію вітчизняної культури вписали кобзарі; а Леся Українка називала кобзарську думу «оригінальним витвором народного генія», який «не має собі паралелі ніде на всім світі».

Світове значення має творчість великих українських композиторів XVIII століття Дмитра Бортнянського, Максима Бе-резовського, Артема Веделя.

Величезний вплив на творчу й загальну музичну культуру тогочасної Росії справив Дмитро Бортнянський, який є автором понад ста творів церковної і світської музики. Його хорові концерти стали вершиною великого і своєрідного пласту музичної творчості XVIII століття, унікальної в Європі, -хорового концерту а капела. Бортнянський був одним із найбільших майстрів цього жанру.

Ім'я композитора Максима Березовського, який народився в містечку Глухові Сумської області, золотими літерами ви-карбувано поруч з ім'ям Моцарта на мармуровій плиті в ряді почесних членів Болонської академії. За свідченнями французького композитора Гектора Берліоза, «усі твори Березов-ського викликали в слухачів велике захоплення».

Всесвітню славу своєю творчістю здобули українські композитори Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Сте-ценко, знамениті українські співаки Соломія Крушельницька, Марко Полторацький, Олександр Мишуга, Модест Менцін-ський, видатний диригент, композитор і музикознавець Олександр Кошиць та багато інших.

Пісня «їхав козак за Дунай», створена Семеном Климов-ським у кінці XVIII століття, уже на початку XIX століття стала відомою усій Європі. 1815 року в Філадельфії вийшли друком ноти й англійський переклад цієї пісні, а згодом її співали французькою і польською, чеською і болгарською, угорською і шотландською мовами. До мелодії пісні Климов-ського двічі звертався Бетховен, створивши знамениті «варіації» на її тему.

Українська музика й пісня продовжують зачаровувати світ. У Голландії велику популярність здобув «Візантійський хор», у складі якого, крім диригента, серед артистів немає жодного українця, а репертуар хору складають твори української духовної і народної музики.

Українська народна пісня «Щедрик» в обробці Миколи Ле-онтовича - одна з найулюбленіших і найбільш популярних різдвяних мелодій у СІЛА. Вона звучить у грандіозному різдвяному шоу, яке проводиться щорічно в Нью-Йорку і виконується півтора місяці двічі на день. Подивитися на це свято приїздить багато людей з різних регіонів Америки та інших країн. Український композитор, диригент Олександр Кошиць, який у першій половині XX століття керував усесвітньо відомим хоровим колективом, після концертних подорожей у Західну Європу і Америку відзначав, що українська пісня завжди викликала захоплення, здивування і якесь релігійне схиляння з боку найвибагливіших і найсуворіших критиків усього світу. Феноменальне пісенне багатство українців яскраво засвідчує їхню високу внутрішню культуру, шляхетність, велич духовної краси й сили. Недаремно ж німецький поет і драматург Йоганн Фрідріх Шиллер колись сказав: «Де співають, там охоче лишайся жити - лихі люди не мають пісень».